Середня колова швидкість котка

v_сp =wr_ср =pr_срn/30.

Підставивши у формулу (3.46) вираз колової швидкості, дістанемо

P₁=

Потужність, що витрачається на подо­лання сил тертя ковзання котків, залежить від значення ковзання, що змінюється за законом прямої лінії (див. рис. 3.31, в). Колові Швидкості крайніх і середніх то­чок котків визначають за виразами

v_в=wr; v₃=wr₃; v_cp=wr_cp

Точки, розміщені всередині середнього кола (ближче до вертикального вала), сковзають уперед, а точки, розміщені зовні від середнього кола, сковзають назад.

Середнє значення ковзання

E_cp=

E_cp=

де b — ширина котка.

Оскільки сила тертя котка об метал F=Gf_ck, то робота, Дж/с, витрачена на подолання сил тертя ковзання котків по поду за 1 с,

А = Е_срF,

a потужність, кВт,

P₂=

Підставивши в ці формули відповідні величини, дістанемо

P₂=

Потужність, кВт, що витрачається скреб­ками,

P₃=

де F₁ =1000 — сила натискання скребків на чашу, Н; і_с - кількість скребків; v₃ — швидкість відносного руху скребків, м/с; f₁ = 0,2 — коефіцієнт тертя скребків чашу.

Потужність двигуна, потрібна для при­ведення в рух бігунів,

P=

де h — ККД, що враховує втрати потуж­ності на тертя в підшипниках і приводі. Струминні млини працюють за прин­ципом самоподрібнювання частинок ма­теріалу, що рухаються з великою швид­кістю (200...500 м/с) назустріч одна одній чи в пересічних напрямах у потоці енергоносія. Енергоносієм у струминних млинах може бути підігріте стиснене по­вітря, перегріта пара чи стиснені продук­ти згоряння газу. Струминні млини най­частіше застосовують тоді, коли за умо­вами технології в матеріалі неприпустима наявність продуктів намелу молольних тіл і частин рухомого помольного устат­кування й потрібно одержати надтонкий помел вихідного матеріалу.

За конструкцією помольної камери розрізняють струминні млини з верти­кальною кільцевою камерою, з плоскою

кільцевою камерою і з протиструминною помольною камерою. В кільцевих каме­рах одночасно подрібнюється матеріал і відокремлюються мелені частинки. У протиструминних помольних камерах відбу­вається тільки помел, а для відокремлен­ня мелених частинок використовують се­паратор.

У проти струминному млині (рис. 3.32) забезпечується швидший помел ма­теріалу завдяки зіткненню потоків час­тинок, що швидко рухаються назустріч один одному.

Млин складається з двох приймачів 9 подрібнюваного матеріалу з оглядовими вікнами 10, ежекторів 1 і 7, у які встав-

Рис. 3.32. Протиструминний млин:

а - помольна камера; б - схема установки

лені сопла 2і6, розгішшх трубок 3і 5та власне помольної камери 4 із фланцями і кришками. Стиснене повітря (газ чи пе­регріта пара) надходить по трубопрово­ду 8 в ежектор, захоплює з приймачів ви­хідний матеріал, розганяє його до більших швидкостей у розгішшх трубках і вприс­кує в помольну камеру, де матеріал по­дрібнюється. Подрібнений матеріал разом з повітрям із помольної камери по трубі 21 надходить у сепаратор 19, де відбу­вається поділ меленого матеріалу. Більші частинки крізь вікна 20 по трубопрово­дах 12 і 22 повертаються в приймачі 11 вихідного матеріалу, готовий продукт над­ходить у циклон 18, де осідає, а повітря (газ чи пара) остаточно очищається в ру­кавному фільтрі 17 і видаляється із ус­тановки через вентилятор 16. Помоль­ну камеру й особливо розгінні трубки всередині футерують зносостійкими мате­ріалами (здебільшого кільцями з твер­дих сплавів). Вихідний матеріал по тру­бі 13 подається живильником 14 з бунке­ра 15.

Основні параметри робочого процесу струминних млинів і розміри елементів помольної камери встановлюють досліда­ми. Вихідними параметрами є продук­тивність установки і витрата енергоносія. За даними В. І. Окупова, питома витрата енергоносія при помелі кварцового піску з частинками вихідного матеріалу розмі­ром від 0,2 мм до менш як 50 мкм стано­вить: затиску 0,06...0,08 МПа і темпера­тури 263 К витрата повітря — 2 т па 1 т меленого продукту; витрата перегрітої пари за такого самого тиску і температу­ри 623...673 К - 1 т на 1 т меленого про­дукту.