Iмовiрнi кандидати в медiатори

Серед можливих кандидатiв у медiатори розглядали велику кiлькiсть бiологiчно активних речовин: глiцин, γ-амiномасляну кислоту (ГАМК), субстанцiю Р, гiстамiн.

Глiцин гальмує крижовi парасимпатичнi нейрони. Глiцинова депресiя блокується стрихнiном.

ГАМК приймає участь у виникненнi постсинаптичного й пресинаптичного гальмування.

Субстанцiя Р може бути медiатором чутливих нервових клiтин у мiсцi їх перемикання на вставнi ней- рони.

Гiстамiн. Найбiльша його концентрацiя в шлунково-кишковому трактi, легенях, шкiрi. У нервовiй системi багатими на гiстамiн дiлянками є постганглiонарнi симпатичнi волокна. У вiльному станi гiстамiн надзвичайно активний i може викликати рiзноманiтнi ефекти – зниження тиску кровi, уповiльнення серце- вих скорочень, стимуляцiю симпатичних центрiв. Класичною вважається розширююча дія гiстамiну на капiляри й пiдвищення капiлярної проникностi.

Активнi фактори

Iснує велика кiлькiсть бiологiчно активних речовин, якi одержали назву активних факторiв або мiсцевих гормонiв. Зокрема, це простагландини, плазмакiнiни; вони мають значний вплив на тонус i дiї АНС.

Назва простагландинипов'язана з простатичними залозами, у секретi котрих вони були вiдкритi. Бiльшiсть простагландинiв збуджує гладкi м'язи, пригнiчує шлункову секрецiю, послаблює бронхiальнi м'язи, змiнює ниркову фiльтрацiю, регулює артерiальний тиск спiльно з ренiн-ангiотензиногенною систе- мою.

Плазмакiнiни– полiпептиди, що утворюються з плазматичних глобулiнiв. Найбiльш вiдомi плазмакiнiни: брадикiнiн, калiдин, метионiлкалiдин. Їх вазодiлятаторний ефект майже в 10 разiв переважає дiю гiстамiну й у рiвнiй мiрi розповсюджується на судини скелетних м'язiв i внутрiшнiх органiв, у тому числi, і на коронарнi судини.

Ренiн-ангiотензиногенна система. Ренiн є речовиною пресорної дiї. Секретується юкстагломеруляр- ним апаратом ниркових клубочкiв. У комплексi ренiн-ангiотензин ренiн виконує функцiю фермента, ангiотензин володiє фiзiологiчними властивостями. Найсильнiша серед них кардiостимулююча й вазоконстрiкторна дiя, що перевищує вплив норадреналiну в 50 разів.

Центральні нейрони АНС утворюють системи в залежності від медіаторів, котрі вони виділяють. Серотонінергічні починаються від ядер шва. Адренергічні – від рострально-вентролатеральних відділів довгастого мозку. Норадренергічні – від мосту. Пептидергічні (вазопресинергічні, окситоцинергічні) – від паравентрикулярних ядер гіпоталамусу. Кожен із шляхів закінчується на на прегангліонарних нейронах.