РОЗДІЛ 8. УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЯМИ ПІДПРИЄМСТВА

Сутність і форми інвестицій, поняття інвестиційної діяльності.

Інвестиції— це вкладення економічних ресурсів у підприємницьку діяльність за рахунок використання частини вартості валового внутрішнього продукту з метою збільшення активів підприємств і формування на цій основі різноманітних доходів у формі підприємницького прибутку, дивідендів і відсотків. Суб'єкти підприємницької діяльності можуть здійснювати інвестиції в різних формах, що пов'язано з існуванням різноманітних об'єктів інвестування.

Найчастіше в теорії інвестицій і господарській практиці виділяють дві основні форми інвестицій — реальні і фінансові інвестиції.

Реальні інвестиції — будь-які вкладення коштів у придбання чи створення (будівництво) реальних (матеріальних і нематеріальних) активів, пов'язані з виробництвом товарів, виконанням робіт і наданням послуг з одержанням в остаточному підсумку прибутку.

Фінансові інвестиції — будь-які вкладення коштів у грошові (фінансові) інструменти з метою одержання прибутку.

З поняттям інвестицій тісно пов'язане інше важливе поняття «інвестиційна діяльність». Термін «інвестиційна діяльність» має широке і вузьке тлумачення. З позиції широкого тлумачення інвестиційна діяльність — це діяльність, пов'язана з вкладенням коштів в об'єкти інвестування з метою одержання прибутку або ефекту. З позиції вузького тлумачення інвестиційна діяльність чи інвестування є процесом перетворення інвестиційних ресурсів у реальні активи підприємств.

Інвестиційна діяльність включає два взаємозалежних етапи руху коштів. На першому етапі сформовані інвестиційні ресурси перетворюються у вкладення коштів. На другому етапі вкладені кошти забезпечують одержання результату інвестування у формі прибутку або іншого ефекту.

Господарська діяльність будь-якого підприємства пов'язана як з постійним вкладенням коштів, так і з одержанням доходу чи ефекту. Без одержання доходу (ефекту) відсутня економічна мотивація інвестиційної діяльності. Вкладення інвестицій з боку держави і місцевих органів влади здійснюється не тільки для одержання відповідного доходу, а й для соціального ефекту. Соціальний ефект від інвестування коштів для державних і місцевих органів влади має іноді більше значення, ніж одержання від них прямого доходу. Однак основним критерієм оцінки інвестиційної діяльності є можливість формування прибутку, а також її обсяг.

Інвестиційна діяльність є найважливішою умовою кругообігу вартості суб'єктів підприємництва. У свою чергу господарська діяльність створює економічні передумови для нових інвестицій. З цього погляду будь-яка підприємницька діяльність містить у собі процеси як основної, так і фінансово-інвестиційної діяльності. Виступаючи на поверхні явищ як відносно відокремлені сфери, основна і фінансово-інвестиційна діяльності є найважливішими взаємозалежними складовими одного економічного процесу.

Рух інвестицій, у ході якого вони послідовно проходять усі фази відтворення від моменту формування інвестиційних ресурсів до відшкодування авансованих коштів і одержання прибутку (ефекту), виступає як кругообіг інвестицій і формує інвестиційний цикл. Сукупність кругообігів виступає як обіг інвестицій, який можна подати в такому вигляді (рис. 8.1).

Рис. 8.1. Обіг інвестицій