Головна мета боротьби
| Мета війни: звільнити Україну з-під влади Речі Посполитої, сформувати власну українську державу. |
Причини війни
| Соціально-економічні причини |
| v Посилення кріпосного гніту: через товарне виробництво хліба у Польщі в окремих регіонів панщина зросла до 5-6 днів на тиждень, збільшені податки. Погіршення становища міщан через свавілля польської адміністрації; самі поляки визнавали: «В Україні править беззаконня». v «Ординація війська Запорізького» (1638) обмежила права реєстровців, нереєстрові козаки перетворювалися на селян. |
| Політичні причини |
| v Відсутність власної державності. v Нерівність у правовому і політичному становищі української православної шляхти. v Прагнення козацької верхівки здобути владу. |
| Національно-релігійні причини |
| v Утиски православ'я, братств та братських шкіл, заборона православним обіймати адміністративні посади навіть у місцевих владних органах. v Поширення унії. v Політика спольщення населення. |
| Зовнішньополітичні причини |
| v Сусіди Польщі — Московська держава, Швеція та Туреччина — зацікавлені в послабленні Речі Посполитої. Так, Москва підтримувала всі антипольські козацькі повстання кінця XVI — початку XVII ст. v Сваволя шляхти підривала міцність держави, влада короля ослаблена. Європейські країни, послаблені Тридцятирічною війною (1618-1648), були зайняті своїми проблемами і не втручалися в східноєвропейські процеси. |
| Характер війни: антифеодальний національно-визвольний під релігійними лозунгами. |
| У січні 1648 р. Богдан Хмельницький з прибічниками здобули Запорозьку Січ на мисі Микитин Ріг, де розташовувалися коронні війська. |
| На початку лютого 1648 р. козацька рада обрала Хмельницького гетьманом. |
| Хмельницький уклав воєнно-політичний союз з Кримським ханством та відправив посольство до турецького султана Ібрагіма. В обмін на військову здобич та заручників татарська кіннота виступила на боці запорожців, припинялися татарські набіги на південь України. |
| Розіслані універсали до українського народу із закликом піднятися на боротьбу проти свавілля магнатів і шляхти та вступати до козацького війська. |
| Налагоджено виробництво пороху та закупівлю зброї. |
| Укладено домовленість про перехід реєстровці на бік повсталих з початком воєнних дій. |
| Одночасно організоване звернення до коронного гетьмана М. Потоцького з вимогами скасувати «Ординацію» 1638 р., вивести з України коронне військо і дозволити морські походи; Хмельницький дістав відмову. |
Хмельницький був першим українським політиком, який зумів не лише очолити боротьбу за національну незалежність, а й об'єднати для досягнення цієї мети всі стани українського суспільства. В умовах одночасного розгортання селянської війни йому вдалося пом'якшити гостроту соціальних суперечностей і запобігти їх переростанню в громадянську війну. Дбаючи про інтереси козацтва.
| Воєнні дії 1648р. |
Для боротьби з козаками відправлене польське військо під командуванням коронного гетьмана М. Потоцького й польного гетьмана М. Калиновського.
До карального загону включили і реєстрових козаків; реєстровці обрали гетьманом Ф. Джалалія та перейшли на бік повсталих.
Квітень - травень 1648р.
29 квітня - 16 травня 1648 р — битва в урочищіЖовті Води. Уцілілих поляків узято в татарський полон, загинув командувач польського загоном С. Потоцький.
25—26 травня 1648 р. — битва підКорсунем; у татарський полон потрапили польські командувачі М. Потоцький і М. Калиновський.
Результати битв
Після перемоги під Жовтими Водами і Корсунем Хмельницький посилає в різні кінці України впливових козацьких ватажків зі своїми універсалами до населення із закликами до боротьби. Унаслідок цього розпочинається масове покозачення і селян і міщан, створюються великі повстанські загони. На початок серпня Лівобережжя, а на середину вересня 1648 р. Правобережжя, Поділля й частина Волині були охоплені повстанським рухом. Національно-визвольна боротьба в Україні в цей час фактично набула рис характерних для селянських війн. Селяни, не зважаючи на національну приналежність і віросповідання, розправлялися і пана урядниками й орендарями. Вони захоплювали панські маєтки, звільнялися різних форм експлуатації і формували нову модель соціально-економічних відносин, в основі якої була дрібна власність на землю.
| Українські війська та бунтівні селяни знищували католицьке духовенство, шляхту, євреїв-орендарів, а поляки відповідали розправами над українським населенням. До кінця серпня 1648 р. козаки звільнили від польського панування Лівобережжя, Брацлавське, Київське, частину Подільського та Волинського воєводств. |
Вересень — листопад 1648 р. 23 вересня 1648 р. — битва підПилявцями. Польську піхоту було майже повністю знищено, а кіннота діяла неузгоджено. Коронні війська тікали, налякані чутками про наближення татарської армії, слідом за командувачами — А. Конєцпольським, В. Заславським, М. Остророгом, — кинувши обоз. Козакам дісталися 90 гармат, запаси пороху та зброї, коні та інше майно на суму близько 10 млн злотих. Після ганебної втечі поляків іронічно називали «пилявчиками».
27 вересня —16 жовтня 1648р. — облога Львова війська М. Кривоноса взяли Високий замок.
Облога міста була нетривалою. Коли козаки захопили Висок Замок, доля міста була фактично вирішена, але гетьман не схотів руйнувати старовинне місто і, взявши викуп зняв облогу й рушив Замостя. Облогу знято після сплати львів'янами викупу — понад 1 млн злотих.
Розпочалася облога Замостя, яке було стратегічно важливим містом на шляху до Варшави. Річ Посполита опинилась на межі воєнної катастрофи. Але й українське військо було втомлене, потребувало теплого одягу і припасів. Через це, дізнавшись про вибори нового польського короля Я Казимира, Б. Хмельницький дав згоду на перемир'я й повернув козацьку армію назад в Україну.
28 жовтня —14 листопада 1648р. — облога Замостя, що закінчилася перемир'ям з Польщею.
Результати битв
Підписано польсько-українське Переяславське перемир'я:
| • до весни припиняються воєнні дії; |
| • визначено кордон розмежування між сторонами; |
| • козакам повертаються їхні вільності; |
| • учасники повстання амністовані. |
23 грудня 1648р. Хмельницький з тріумфом повернувся до Києва.
Церемонія зустрічі Хмельницького в Києві передбачала проїзд гетьмана через Золоті ворота — дорогою князів,— дзвони церков і гарматні постріли на замку, урочисті декламування студентів Києво-Могидянської колегії, які назвали Хмельницького «Мойсеєм, спасителем, освободителем і виз-волителем з лядської неволі». Кілька днів по тому єрусалимський патріарху
Софійському соборі відпустив гетьманові всі сьогочасні та майбутні гріхи,
що є, між іншим, елементом коронаційної процедури
| Визначення Б. Хмельницьким мети війни |
| v Погляди Хмельницького змінювалися протягом першого року війни. |
| v Восени 1648 р. він прагнув порозуміння з польською владою, ставлячи традиційні козацькі вимоги збільшення реєстру, відновлення козацького самоврядування, надання права морських походів тощо. |
| v Під впливом православних ієрархів, зокрема єрусалимського патріарха Паїсія та київського митрополита С. Косіва, які влаштували урочисту зустріч Хмельницького, гетьман на початку 1649 р. заявляє про намір, «відірвати від ляхів усю Русь і Україну». |
| Напрями діяльності Б. Хмельницького взимку 1648-1649рр. |
| v Формується Київський полк. |
| v Встановлюються дипломатичні відносини з Туреччиною, Угорщиною, Молдовою, Московським царством. |
| v Ведуться переговори з польським урядом: українська сторона вимагає ліквідувати в Україні греко-католицьку церкву, повернути запорізькому війську всі привілеї та вільності, визнати гетьмана васалом польського короля. |
| v Проводиться мобілізація до війська. |
Дата добавления: 2015-12-10; просмотров: 997;