Оцінювання рівня фінансової безпеки України

Для характеристика рівня фінансової безпеки використовується поняття індикаторів і порогових значень.

Індикатори фінансової безпеки – це реальні статистичні показники розвитку країни, які найбільш повно характеризують явища і тенденції у фінансовій сфері.

Порогові значення індикаторів – це кількісні величини, порушення яких викликає несприятливі тенденції в економіці.

Рівень фінансової безпеки визначають багато індикаторів, основними з яких є: дефіцит державного бюджету, обсяги боргів держави, рівень інфляції, рівень монетизації економіки, обсяг міжнародних резервів НБУ, вартість банківських кредитів.

Ступінь впливу загроз визначається на підставі розрахунку і моніторингу системи зазначених індикаторів та порівняння їх із пороговими значеннями. Нижче наводимо методику розрахунку індикаторів фінансової безпеки (система індикаторів є відкритою і може коригуватися відповідно до ситуації).

Порогові значення індикаторів визначаються залежно від специфіки досліджуваного явища. Вони, звичайно, не можуть бути визначені точними розрахунками, а визначаються експертно на основі досвіду. При визначенні порогових значень ФБ України слід враховувати також граничні рівні критеріїв, встановлених для країн – кандидатів на вступ до ЄС. Крім того, для України, як порогові значення ФБ, можуть прийматися значення відповідних показників інших країн.

Дефіцит державного бюджету є перевищенням видатків бюджету над його доходами. Рівень дефіциту бюджету (Lbds) визначається з позицій фінансової безпеки на кожен рік, як відношення обсягу дефіциту (BD) до обсягу ВВП (GDP):

Рівень бюджетного дефіциту належить до найважливіших індикаторів фінансової безпеки держави. Існують різні оцінки його граничного розміру. Наприклад, Маастрихтський договір серед інших умов потенційним учасникам валютного союзу ставить і таку, як межа дефіциту держбюджету (3 % від ВВП). Згідно з даними міжнародної статистики «нормальна» величина бюджетного дефіциту в індустріально розвинутих країнах коливається у межах 3-4 % від розміру ВВП за середньосвітової його величини 4,5 %. Існує тенденція до стабілізації бюджетного дефіциту у середньосвітовому вимірі 4-5 % ВВП.

Інформація щодо дефіциту державного бюджету України міститься у законі про державний бюджет України та у звітних матеріалах Міністерства фінансів, що стосуються виконання державного бюджету, а також у матеріалах Держкомстату України.

Обсяг внутрішнього і зовнішнього боргів держави – це обсяг непогашених на конкретну дату запозичень, здійснених державою на внутрішніх і зовнішніх ринках.

Рівень боргової безпеки держави (Ldis – для внутрішнього боргу і Ldfs – для зовнішнього боргу) визначається співставленням, відповідно, внутрішнього або зовнішнього боргу (Di, Df) з обсягами ВВП (GDP):

Інформацію щодо обсягу внутрішнього і зовнішнього боргів та витрат державного бюджету України на їх погашення та обслуговування надає Міністерство фінансів. Критерієм «безпечності» боргів є спроможність держави їх погашати та обслуговувати. З огляду на це визначається порогове значення відношення боргу до ВВП. У міжнародній практиці вважається безпечним зовнішній державний борг, який не перевищує 60% ВВП. Через недостатні фінансові ресурси та обсяги міжнародних резервів безпечний рівень зовнішнього державного боргу не повинен перевищувати 30% ВВП.

Рівень інфляції визначається зростанням цін, що викликає знецінення коштів населення і господарюючих суб'єктів. Рівень інфляції є визначальним щодо оцінки внутрішньої фінансової стабільності у країні. Для центральних банків головним завданням є дотримання певних інфляційних орієнтирів. Європейський центральний банк виходить, насамперед, з того, щоб рівень інфляції у країнах зони євро не перевищував 2%. Проведення будь-яким центробанком грошово кредитної політики пов'язано з урахуванням інфляційного чинника. Рівень інфляції в Україні розраховує Держкомстат у відсотках, і він залежить від зміни вартості кошика основних споживчих товарів. Держкомстат України рівень інфляції відніс до основних соціально-економічних показників, він має назву "індекс споживчих цін".

Рівень монетизації економіки (Lms) у конкретному році визначається у відсотках як відношення обсягу грошової маси за агрегатом МЗ (MSМЗ) до річного обсягу ВВП (GDP):

Фактично, цей індикатор відображає рівень забезпечення економіки держави грошовими ресурсами. Дані щодо обсягів грошової маси містяться у бюлетенях Національного банку України. В них міститься також інформація щодо обсягу іноземної валюти у загальному обсязі грошової маси МЗ.

Міжнародні резервиНБУ. Від рівня міжнародних резервів НБУ значною мірою залежить зовнішня стабільність гривні, яка визначається стабільністю її валютного курсу, а також платоспроможність держави стосовно погашення і обслуговування зовнішнього боргу. Інформація щодо обсягу міжнародних резервів НБУ міститься у бюлетенях НБУ.

Вартість банківських кредитів визначається річними відсотками, що сплачує позичальник комбанку за користування його кредитами. Що вищий відсоток позичальник виплачує банку за користування кредитами, то менш привабливими і доступними ці кредити будуть для позичальника. І навпаки, зі зниженням вартості кредитів рівень їх доступності і привабливості для позичальника підвищується. Слід зазначити, що рівень ставок кредитування економіки з боку комбанків залежить від рівня облікових ставок центрального банку, зміну яких використовують останнім для регулювання обсягів грошової пропозиції для економіки. Дані щодо рівня відсоткових ставок банківських кредитів для економіки містяться у бюлетенях НБУ.

Порогові значення індикаторів фінансової безпеки України подано у табл. 1.

Таблиця 1

Підвищення рівня ФБ передбачає прийняття дієвих правових актів, створення відповідних інституцій, прийняття адекватних управлінських рішень щодо фінансової політики. Заходи щодо підвищення рівня ФБ мають бути системними і зосереджуватися на ключових проблемах. Для підвищення рівня фінансової безпеки необхідно:

· розробити стратегію фінансової безпеки України;

· забезпечити прийняття Податкового кодексу, законів України про державний борг, фінансово-кредитну сферу, фінансові операції, про валютне регулювання;

· створити надійну систему фінансового контролю;

· запровадити чіткий порядок у справі отримання і відшкодування іноземних кредитів для господарських суб'єктів усіх форм власності;

· створити єдину державну інформаційну базу, яка охоплювала б усі фінансово-кредитні установи;

· створити умови для збільшення реальних грошових доходів населення.