Комплексна система національної безпеки України

Досліджуючи проблеми економічної безпеки, слід пам'ятати про системну сутність цього явища. Економічна безпека держави, з одного боку, – це підсистема, яка складається з систем різних напрямків (які також мають свою внутрішню структуру). З іншого боку, економічна безпека – це підсистема національної безпеки держави. Водночас, економічна безпека може розглядатися, як підсистема міжнародної економічної безпеки, що в свою чергу, є складовою частиною надсистеми – міжнародної безпеки.

Національна безпека держави – це системна категорія права, політичної економії та політології, тісно пов'язана з категоріями територіальної єдності й недоторканності, агресії та примусу, економічної незалежності та економічного суверенітету тощо.

Згідно із Законом України «Про основи національної безпеки України» від 19.06.2003 р. під національною безпекою розуміється стан захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якого забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам.

Суб'єктами забезпечення національної безпеки в Україні є: Президент України; Верховна Рада України; Кабінет Міністрів України; Рада національної безпеки і оборони України; НБУ; Прокуратору України; Збройні сили України; Служба безпеки України; місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування; громадяни України та їх об’єднання.

До об'єктів національної безпеки належать: людина і громадянин – їхні конституційні права і свободи; суспільство – його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси; держава – її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність інедоторканність.

Загрози національній безпеці – це наявні та потенційні явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інтересам України.

На сучасному етапі розвитку нашої країни, чинним законодавством України визначено основні реальні та потенційні загрози національній безпеці України. Зокрема, в економічній сфері такими є:

· неефективність системи державного регулювання економічних відносин;

· наявність структурних диспропорцій, монополізму виробників, перешкод становленню ринкових відносин;

· невирішеність проблеми ресурсної, фінансової та технологічної залежності національної економіки від інших країн;

· економічна ізоляція України від світової економічної системи;

· неконтрольований відплив за межі України інтелектуальних, матеріальних і фінансових ресурсів;

· криміналізація суспільства, діяльність тіньових структур;

З урахуванням сучасної геополітичної і внутрішньої ситуації в Україні, діяльність усіх державних органів має бути зосереджена на виконанні основних засад державної політики з питань національної безпеки.

За сучасних умов розвитку нашого суспільства, проблема забезпечення економічної безпеки України набуває першочергової ваги. Вона постає стрижнем всієї економічної політики держави, відправною точкою у прийнятті основних політичних рішень.

Економічна безпека (ЕБ) є досить новою економіко-правовою та інформаційною категорією для національних органів управління економікою. Після другої світової війни загострилися міжнародні аспекта економічної безпеки. Обмеженість ресурсів у глобальному масштабі, зокрема енергетична криза 70-х років, змусила провідних вчених багатьох країн, передусім Норвегії, США, Канади, ФРН, спрямувати зусилля на розв'язання проблем міжнародної економічної безпеки, а згодом – і національної економічної безпеки. Це вимагало масштабних досліджень і призвело до створення нової науки, що отримала назву "екосестейт" (economic security of state) [52, с. 16; 53].

Згідно Наказу Міністерства економіки України №60 від 02.03.2007 р. під економічною безпекою України розуміється такий стан національної економіки, який надає змогу зберігати стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз і здатний задовольняти потреби особи, сім'ї, суспільства та держави.

Суб’єктами ЕБ України є функціональні і галузеві міністерства, податкові та митні служби, банки, біржі, фонди і страхові компанії, а також виконувачі робіт і послуг, продавці продукції і вітчизняні споживачі

До об’єктів ЕБ України належать: держава, її економічна система та всі її природні багатства; суспільство з його інститутами, установами, фірмами, а також кожна окрема особа.

Загрози ЕБ України – це сукупність наявних та потенційно можливих явищ і чинників, що створюють небезпеку для реалізації національних інтересів у економічній сфері.

Завданнями держави є виявлення загроз, вимірювання рівня їх небезпеки, реалізація адекватних заходів щодо запобігання та усунення загроз, а також негативних наслідків їхнього впливу.

Економічна безпеки держави уявляє собою систему, складовими якої є:

макроекономічна, фінансова, зовнішньоекономічна, інвестиційна, науково-технологічна, енергетична, виробнича, демографічна, соціальна, продовольча безпека (рис. 1).

Отже, з огляду на структурну побудову, національну безпеку України пов’язано з її економічною та фінансовою безпекою. Схему таких взаємозв’язків подано на рис. 2.