ВІДКРИТТЯ ЗАМОВЛЕННЯ В ДРУКАРНІ

Для відкриття замовлення на поліграфічне відтворення в друкарні видавничого оригіналу потрібно підготувати:

• лист видавництва на адресу керівника поліграфічного підприємства;

• комплектний оригінал;

• технічну видавничу специфікацію;

• договір з поліграфічним підприємством.

Текст листа друкується на бланку і, оскільки йтиметься в ньому й про фінансові зобов'язання видавництва, завіряється двома підписами — керівника і бухгалтера — і затверджується печаткою.

До комплектності оригіналу входять усі його складові частини. За умов високого друку, коли набір здійснюється в друкарні, маються на увазі різноманітні дублікати: посилань, текстів з набором іншим шрифтом (скажімо, іноземним), а також весь ілюстративний матеріал, включаючи обкладинку, «прив'язані» до тексту таблиці, графіки тощо. Коли ж видавництво пропонує друкарні вже виконаний на власній базі плівковий варіант видання, до нього додається: варіант оригінал-макету на паперовому носії, два комплекти кольороподілу плівок обкладинки (коли ця операція здійснювалася самим видавництвом) або макет художнього оформлення (коли його робитиме друкарня). Паперовий варіант оригінал-макету потрібний буде технологам на етапі монтажу плівок, коли нерідко виникає потреба якогось уточнення чи звірки, особливо з ілюстраціями.

Технічна видавнича специфікація поліграфічного виконання друкованих видань, зразок якої раніше розроблявся і затверджувався колишнім Держкомвидавом, вважалася головним для друкарні документом, на підставі якого відкривалося замовлення і укладався договір. Неправильне чи неповне її заповнення давало підстави друкарні не приймати видавничого оригіналу. Тепер ряд новоутворених поліграфічних підприємств не звертають на цей Документ такої уваги, хоча й визнають, що він не лише дис-Циплінує обидві сторони, а й сприяє уникненню можливих непорозумінь між ними в процесі спільної роботи.

Більшість державних видавництв і сьогодні користується ста-Рою формою, дехто розробив свою, скоротивши в ній усе те, що Посувалося лінотипного складання.

Означена специфікація — це своєрідний паспорт майбутнього видання з усіма його загальними і специфічними характеристиками.

До загальних характеристик, які є обов'язковими для зазначення в специфікації, відносяться:

• автор;

• назва;

• мова;

• обсяг;

• наклад;

• формат;

• вид оправи.

Специфічні характеристики випливають з побажань видавця щодо цілого ряду технологічних процесів:

• способу скріплення книжкового блоку (склеювання чи прошивання);

• способу фальцювання (на два, три чи чотири згини);

• наявність капталу (вид і колір тканини);

• наявність форзаців (чистих чи заповнених);

• наявність ілюстративного матеріалу (кольорового, чорно-білого);

• вигляд корінця (круглий чи прямий);

• наявність додаткових елементів до текстів (вклейок, вкладок, накидок);

• зафарбування обрізу (всіх блоків, головки);

• види тиснення (гальвано, фарбою, термофарбою).

Основні параметри щодо паперу, його видів та щільності для:

• тексту;

• обкладинки;

• суперобкладинки;

• вклейок, вкладок, накидок;

• форзацу;

• обклейки корінця.

Якщо видання готується не в обкладинці, а в оправі, варто також окремо зазначити технічні характеристики необхідних для цього матеріалів:

• картону;

• тканини (бумвінілу, лідерину, плівки).

І, насамкінець, у специфікації зазначаються побажання видавництва щодо графіків надходження чистих аркушів, сигнальних примірників, підписання у світ і одержання готового накладу.

На перший погляд може здатися, що такий документ аж надто деталізований і переобтяжений зайвою інформацією. Насправді, зайвого тут немає нічого. В складному і дорогому в ціні процесі народження книги чи будь-якого іншого видавничого продукту невраховані дрібниці можуть звести нанівець результат тривалої праці немалої групи людей.

Бувають випадки, коли друкарня з якихось причин може не погодитися з умовами видавничої специфікації. Тоді спірні питання полагоджуються шляхом переговорів, результатом яких стає підписання договору.

Про особливості змістового наповнення окремих розділів договору між видавництвом і поліграфічним підприємством детальніше йтиметься у темі 15.