Грошовий ринок і крива LM

Крива LM відображує всі можливі зв’язки (комбінації) між доходом (Y) і процентною ставкою (r), за яких забезпечується рівновага на грошовому ринку, тобто тотожність між попитом на гроші і пропозицією грошей. У системі цих зв’язків дохід є екзогенною змінною, а процентна ставка — ендогенною. Це означає, що крива LM має дати відповідь на запитання, як зміна рівня доходу впливає на зміну рівня процентної ставки.

Зв’язувальною ланкою між доходом і процентною ставкою є попит на гроші, який, з одного боку, залежить від доходу, з іншого — впливає на процентну ставку. Тому для побудови кривої LM скористаємося графіком ринку грошей, зміни на якому відбуваються лише під впливом змін на товарному ринку (рис. 14.2).

Рис. 14.2. Побудова кривої LM

В основі кривої LM лежить теорія переваги ліквідності Кейнса, яка спирається на припущення, що пропозиція грошей є нееластичною до зміни процентної ставки. Тому в моделі IS – LM крива пропозиції грошей має вигляд вертикальної лінії. Крім того, крива LM будується за припущення, що пропозиція номінальних грошей є незмінною. Враховуємо також, що модель IS – LM спирається на стабільні ціни. За цих умов номінальна і реальна пропозиції грошових запасів (залишків) збігаються.

Як видно з рис. 14.2а і 14.2б, кожному рівню доходу відповідає власна крива попиту на гроші. Якщо дохід становить Y₁, то крива попиту на гроші займає положення , а рівновага на грошовому ринку досягається в точці Т₁, в якій процентна ставка дорівнює r₁. Коли дохід зростає до Y₂, то крива попиту на гроші переміщується вправо в положення , оскільки більший обсяг виробництва викликає збільшення попиту на гроші. Щоб урівноважити грошовий ринок за незмінної пропозиції грошей, процентна ставка має зрости до r₂. Рівновага на грошовому ринку досягається тепер у точці Т₂. Аналогічно, збільшення доходу до Y₃ матиме своїм наслідком ще вищий рівень рівноважної процент­ної ставки, тобто r₃.

Отже, між доходом і процентною ставкою існує прямий зв’язок: чим більший дохід, тим вищою є процентна ставка, і навпаки. На рис. 14.2б крива LM підсумовує зв’язок між доходом
і процентною ставкою. Вона має додатний нахил і показує, що між доходом і процентною ставкою існує пряма залежність. Крива LM є графічним відображенням рівноваги на грошовому ринку й охоплює всі точки, в яких забезпечується тотожність між попитом на гроші і пропозицією грошей. Для кожного рівня доходу крива LM показує, якою має бути процентна ставка, щоб на грошовому ринку досягалася рівновага. Але уявлення про властивості кривої LM можна розширити, якщо розглянути лінійну функцію попиту на гроші в алгебраїчній формі.

Згідно з кейнсіанською функцією попит на гроші визначається таким рівнянням:

(14.5)

У стані рівноваги на грошовому ринку попит має дорівнювати пропозиції, тобто M^d / P = M^s / P. У розгорнутому вигляді рівновагу на ринку грошей можна подати так:

(14.6)

Розв’язавши це рівняння відносно r, дістанемо функцію кривої LM:

(14.7)

За загальним правилом нахил кривої визначається співвідношенням між зміною ендогенної (залежної) змінної і зміною екзогенної (незалежної) змінної. Отже, нахил кривої LM залежить від співвідношення між зміною процентної ставки і зміною доходу, тобто від співвідношення Δr / ΔY.

Як видно з рівняння (14.7), співвідношення Δr / ΔY і нахил кривої LM залежать від коефіцієнта k / h, який відображує ступінь залежності процентної ставки від доходу. Якщо k / h велике, то навіть незначне збільшення доходу може викликати велике зростання процентної ставки. За цих умов на графіку кривої LM відрізок r₁r₂ буде набагато більшим за відрізок Y₁Y₂, а крива LM тяжітиме до вертикальної лінії.Якщо k / h мале, то навіть значне збільшення доходу може викликати невелике зростання процентної ставки. За цих умов на графіку кривої LM відрізок r₁r₂ буде набагато меншим за відрізок Y₁Y₂, а крива LM тяжітиме до горизонтальної лінії.

Величина коефіцієнта k / h залежить від чутливості попиту на гроші до змін величини доходу (k) і чутливості попиту на гроші до змін рівня процентної ставки (h). Чим більшою є чутливість попиту на гроші до змін величини доходу і чим меншою є чутливість попиту на гроші до змін рівня процентної ставки, тим крутішою є крива LM. І навпаки, чим меншою є величина k і чим більшою є величина h, тим пологішою є крива LM.

Серед показників чутливості найнестабільнішим є чутливість попиту на гроші до змін рівня процентної ставки, тобто h. Показник чутливості h може суттєво впливати на криву LМ. Якщо попит на гроші майже не реагує на зміни процентної ставки, тобто коли h наближається до нуля, тоді співвідношення Δr / ΔY прямує до безкінечності, а крива LМ стає майже вертикальною. Коли попит на гроші великою мірою залежить від змін рівня процентної ставки, тобто h дуже великий, то дуже великим є й співвідношення Δr / ΔY, а крива LМ стає майже горизонтальною. У підрозділі 14.4 буде розглянуто, як це впливає на ефективність фіскальної та монетарної політики.

14.3 Фіскальна і монетарна політика
в моделі IS – LM

Крива ISі крива LM відображують умови, за яких забезпечується рівновага відповідно на товарному і грошовому ринках окремо. Але якщо ці криві поєднати на одному графіку, то отримаємо модель IS – LM, що визначає умови, за яких забезпечується рівновага на товарному і грошовому ринках одночасно (рис. 14.3).

Рис. 14.3. Рівновага в моделі IS – LM

На рис. 14.3 рівновага в економіці визначається в точці перетину кривих IS і LM. Ця точка визначає процентну ставку (r₀) і дохід (Y₀), які відповідають умовам рівноваги як на товарному, так і на грошовому ринках одночасно. У точці рівноваги фактичні сукупні витрати дорівнюють запланованим, а попит на гроші — пропозиції грошей.

Нагадаємо, що модель IS – LM використовується для обґрунтування впливу фіскальної та монетарної політики на дохід у короткостроковому періоді. Вона допомагає передбачити, що станеться з доходом і процентною ставкою, якщо буде прийнято рішення про певні зміни у фіскальній та монетарній політиці. Макроекономічний аналіз на основі моделі IS – LM також дає змогу визначити ефективність впливу фіскальної і монетарної політики на економіку.

Щоб визначити, як зміни в стабілізаційній політиці впливають на процентну ставку і дохід, доповнимо змінні моделі IS – LM інструментами фіскальної та монетарної політики. Процентна став­ка і дохід є базовими змінникамимоделі IS – LM. При цьому у форматі кривої IS екзогенною змінною є процентна ставка, а ендогенною — дохід. У форматі кривої LM, навпаки, дохід є екзогенною змінною, а процентна ставка — ендогенною.

Досі зв’язок між базовими змінними розглядався за припущення, що інструменти стабілізаційної політики не застосовуються. Зараз потрібно відмовитися від цього припущення і підключити до аналізу інструменти фіскальної та монетарної полі­тики. Оскільки вони є зовнішніми екзогенними змінними, то процентна ставка і дохід незалежно від формату кривої стають ендогенними змінними.

Отже, до екзогенних змінних моделі IS–LM будемо відносити інструменти фіскальної політики (G i T) і пропозицію грошей (М^S), яка є інструментом монетарної політики. Врахуємо, що фіскальна політика безпосередньо впливає на товарний ринок. Це означає, що зміни в цій політиці є екзогенними відносно кривої IS, яка відображує умови рівноваги на товарному ринку. Монетар­на політика безпосередньо впливає на грошовий ринок. Тому зміни в цій політиці є екзогенними відносно кривої LM, яка відображує умови рівноваги на грошовому ринку. Нагадаємо, що згідно із загальним правилом зовнішні екзогенні змінні викликають на графіку переміщення відповідних кривих у відповідний бік.

Фіскальна політика. Припустимо, що уряд застосував стимулювальну фіскальну політику за незмінної пропозиції номінальних грошей. Наслідки впливу цієї політики на економіку унаочнює рис. 14.4.

Рис. 14.4. Стимулювальна фіскальна політика в моделі IS – LM

Якщо уряд збільшить державні закупівлі, то за незмінної процентної ставки дохід має зрости за формулою DY = DG × m_e. Якщо він зменшить чисті податки, то дохід має збільшитися за іншою формулою: DY = – DT × c × m_e. Згідно з такими змінами економічна рівновага має переміститися в точку Т₃, якій відповідає зростання доходу до Y₃.

Проте зазначені наслідки в економіці могли б мати місце лише за умов незмінності процентної ставки. На таких умовах будується модель «кейнсіанський хрест». У дійсності, яку відображує модель IS – LM, внаслідок збільшення доходу і незмінності пропозиції грошей, процентна ставка зростає до r₂. Це спричинює певне зменшення приватних інвестицій, що має назву «ефект витіснення». Іншими словами, зменшення приватних інвестицій, яке виникає під впливом стимулювальної фіскальної політики, називається ефектом витіснення.

Але ефект витіснення не усуває збільшення сукупного попиту, а лише зменшує величину його зростання. Тому у підсумку сукуп­ний попит збільшується і крива IS зміщується вправо в положення IS₂, а рівновага в економіці — в точку Т₂. За таких умов рівноважний дохід зростає на меншу величину, тобто до Y₂, ніж та, яка відповідає умовам моделі «кейнсіанський хрест», тобто до Y₃.

Монетарна політика. Припустимо, що центральний банк збільшив пропозицію грошей. Внаслідок цього зростає пропозиція реальних грошових запасів, оскільки за умовами моделі IS – LM ціни не змінюються. Наслідки впливу такої політики на економіку унаочнює рис. 14.5.

Рис. 14.5. Стимулювальна монетарна політика в моделі IS – LM

Якщо пропозиція грошей збільшується, то це викликає зниження процентної ставки до r₂, яке стимулює зростання інвестицій і збільшення доходу до Y₂. Тому, як видно з рис. 14.5, крива LM переміщується вправо в положення LM₂, а рівновага в економіці — в точку Т₂. Цей висновок узгоджується з аналізом впливу монетарної політики на економіку в короткостроковому періоді, здійсненого на базі моделі AD – AS у підрозд. 13.3. Тоді було з’ясовано, що у короткостроковому періоді, коли ціни і заробітна плата є негнучкими, зростання пропозиції грошей здатне збільшувати дохід.

Поєднання фіскальної і монетарної політики. Модель IS–LM пояснює не лише автономний вплив фіскальної та монетарної політики на економіку. Оскільки об’єктами їх впливу є ті самі ендогенні змінні (Y, r), то модель IS – LM дає можливість узгоджувати між собою фіскальні та монетарні заходи. Іншими словами, за допомогою моделі IS – LM можна визначити, як реалізація заходів монетарної політики може вплинути на результати застосування заходів фіскальної політики і навпаки.

Взаємодія між фіскальною та монетарною політикою може бути різною. Проте сутність її ми розглянемо на одному, найбільш показовому прикладі.

Припустимо, що в умовах неповної зайнятості уряд прийняв рішення застосувати фіскальну експансію. Наслідки такої фіскальної політики залежатимуть від того, як на це відреагує централь­ний банк. Розглянемо два можливих варіанти його реакції.

1. Центральний банк ніяк не реагує, тобто не змінює пропозицію грошей. Тому фіскальна експансія збільшує сукупний попит. Унаслідок цього зростає дохід, попит на гроші і підвищується процентна ставка, яка спричинює певний ефект витіснення. Модель IS – LM фіксує ці зміни: крива IS переміщується вправо — вгору вздовж нерухомої кривої LM. Тим самим вона засвідчує, що фіскальна експан­сія викликає зростання процентної ставки, внаслідок чого збільшення доходу відбулося з урахуванням ефекту витіснення.

2.Центральний банк приймає рішення підтримати процентну ставку на незмінному рівні, щоб унеможливити виникнення ефекту витіснення. З цією метою у відповідь на переміщення кривої IS вправо — вгору, яке спричинюється фіскальною експансією, центральний банк збільшує пропозицію грошей пропорційно збільшенню попиту на гроші. Під впливом такого монетарного заходу крива LM переміщується вправо — вниз на величину, яка адекватна переміщенню кривої IS вправо — вгору. В підсумку процентна ставка не зміниться, а дохід збільшиться без ефекту витіснення, тобто згідно з мультиплікатором витрат.

Отже, в умовах, коли фіскальна експансія підтримується монетарною експансією, ефекту витіснення можна уникнути. Наведений результат досягається за рахунок акомодації монетарної політики, тобто її пристосування до фіскальної політики. В такому разі монетарну політику називають акомодаційною.