Оподаткування приватних підприємців

Законодавством передбачено кілька альтернативних способів оподаткування приватних підприємців:

а) оподаткування сукупного чистого доходу та сплата інших податків, передбачених законодавством України (традиційне оподаткування);

б) сплата фіксованого податку з придбанням торгового патенту;

в) сплата єдиного податку.

Традиційному оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи. Оподаткованим доходом вважається сукупний дохід, тобто різниця між валовим доходом (виторг у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов’язаними з одержанням доходу;

Обов’язковою умовою придбання патенту на право здійснення підприємницької діяльності є сплата фіксованого податку. Документ, що засвідчує сплату фіксованого податку, слугує підставою для видачі податковим органом за місцем проживання патенту. Приватний підприємець може перейти на сплату фіксованого податку у разі одночасного одержання таких умов:

1) здійснення підприємницької діяльності з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках з обов’язковою сплатою ринкового збору згідно з чинним законодавством. Доходи такого громадянина, отримані від здійснення інших видів підприємницької діяльності, обкладаються прибутковим податком у загальному порядку;

2) кількість осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким підприємцем, включаючи членів його сім’ї, не повинна перевищувати 5;

3) валовий дохід підприємця від самостійного здійснення діяльності за останні 12 календарних місяців, що передував місяцю придбання патенту, не перевищує 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підприємці, які обрали такий спосіб оподаткування, не можуть здійснювати торгівлю лікеро-горілчаними і тютюновими виробами.

Приватний підприємець може стати платником єдиного податку, якщо:

1) у трудових відносинах з ним протягом року перебуває не більше 10 осіб, включаючи членів його сім’ї;

2) обсяг виторгу від реалізації продукції за рік не перевищує 500 тис. грн;

3) відсутня заборгованість зі сплати всіх установлених податків і обов’язкових платежів за попередній звітний період;

4) приватний підприємець не є суб’єктом особливого порядку оподаткування за допомогою сплати спеціального торговельного патенту;

5) приватний підприємець не здійснює торгівлю пально-мастильними матеріалами, а також лікеро-горілчаними і тютюновими виробами.

Ставки єдиного податку встановлюються місцевими органами влади за місцем державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності залежно від виду діяльності і не можуть становити менш ніж 20 грн і більш ніж 200 грн за календарний місяць. У разі використання підприємцем праці найманих працівників або членів сім’ї ставка єдиного податку збільшується на 50 % за кожного працівника.

Рис. 4.5. Ремонт опори мосту через р. Сіверський Донець біля ст. Будинок відпочинку Південної залізниці. 2003 - 2006 рр.

4.5. Бізнес-планування будівельних підприємств

Бізнес-план – це комплексний план розвитку будівельного підприємства, план конкретних заходів щодо досягнення конкретних цілей діяльності підприємства, включаючи оцінку очікуваних витрат і доходів.

На відміну від директивного плану, він не має законодавчого характеру, регулярно коригується залежно від кон’юнктури ринку і, таким чином, адаптується до непередбачуваних ринкових ситуацій. Він розробляється на основі маркетингових досліджень і є основою управління інвестиційним проектом і підприємства, яке здійснює цей проект.

Бізнес-план найчастіше розробляється на 3 -5 років. Основна частина цього плану невелика, а інше – додатки.

Функції бізнес-плану

Бізнес-план при ринкових умовах господарювання виконує дві функції.

Зовнішня – ознайомити різних представників бізнесу з сутністю та основними аспектами реалізації підприємницької ідеї.

Внутрішня – опрацювати механізм реалізації підприємницького проекту для самого підприємства.

Бізнес-план – активний робочий інструмент управління усією плановою та виконавчою діяльністю підприємства. Він визначає оптимальні за часом і найменш ризиковані шляхи реалізації підприємницького проекту.