Виконання роботи

Завдання 1. Вивчити різні типи коленхіми в черешку листка бегонії (Веgonіа) або в стеблі гарбуза (Сисиrbita реро), в стеблі соняшнику (Helianthus annuus) та лопуха (Arctyum lappa)

Алгоритм роботи. Зробити тонкий поперечний зріз через черешок листка бегонії або гарбуза так, щоб видно було епідерміс і розташовані під ним тканини. Помістити зріз в краплю води.

При малому збільшенні мікроскопа під виступаючими ребрами вивчити клітини, заповнені тканиною, схожою на сітку з білих і темних плям, що чергуються.

При великому збільшенні мікроскопа вивчити будову клітини, відмітити блискучі потовщення оболонок клітин у кутках (кутова коленхіма) і порожнину клітини у вигляді ромба або п’яти-шестикутника (темно-синього кольору). У клітинах коленхіми видно живий вміст з хлоропластами.

На поперечному зрізі через стебло соняшнику під епідермісом розташовані клітини, що мають прямокутні окреслення, в яких потовщені тангентальні стінки, радіальні стінки тонкі (пластинчаста коленхіма).

В черешку листка лопуха можна бачити пухку коленхіму з потовщеннями на стінках, що прилягають до міжклітинників.

Зробити підписи до рисунка 4.1.

А

Б

В

А – __________________ Б – ___________________ В – ___________________

1 – _____________________________ 2 – _______________________________

Рис. 4.1 – Типи коленхіми

Завдання 2.Вивчити склереїди в м’якоті плодів груші (Рyrus communis)

Алгоритм роботи. У шматочку плода груші знайти накопичення кам’янистих клітин, скальпелем або пінцетом роздавити їх на предметному склі, щоб клітини лежали поодинці або невеликими групами. Пофарбувати флороглюциновим реактивом при підкисленні. Після видалення кислоти додати краплю гліцерину. Здерев’янілі оболонки набувають вишнево-червоного кольору.

Вивчити склереїди груші при великому збільшенні.

Зробити підписи до рисунка 4.2. Зафарбувати склереїди у відповідний колір.

А – _________________________________________________________________

Б – _________________________________________________________________

В – _________________________________________________________________

1 – _____________________________ 4 – ________________________________

2 – _____________________________ 5 – ________________________________

3 – _____________________________

Рис. 4.2 – Склереїди плода груші

Завдання 3. Вивчити судини та ситовидні трубки з клітинами-супутницями на поздовжньо-радіальному зрізі стебла гарбуза (Cucurbita pepo)

Алгоритм роботи. Розрізати вздовж частину стебла так, щоб розріз проходив через середину великого провідного пучка. З цього розрізу зробити 2-3 тонких поздовжніх зрізи. Пофарбувати флороглюцином при підкисленні, потім розмістити в краплі гліцерину. Вивчити при малому і великому збільшенні мікроскопа.

Ситовидні трубки можна розпізнати за потовщеними жовтуватими поперечними перетинками, що мають наскрізні отвори, – ситовидними пластинками. У ситовидних пластинках видно плазмолізовані тяжі вмісту. Поряд з ситовидними трубками розглянути забарвлені в червоний колір судини (трахеї), що мають різноманітні потовщення стінок: пористі, сітчасті, спіральні, кільчасті.

Зробити підписи до рисунків 4.3 А, 4.3 Б, провідні елементи зафарбувати у відповідний колір.

1 – ___________________________ 2 – ___________________________ 3 – ___________________________ 4 – ___________________________   Рис. 4.3 А – Типи судин стебла гарбуза

1 – ______________________________ 4 – ______________________________

2 – ______________________________ 5 – ______________________________

3 – ____________________________

Рис. 4.3 Б – Поздовжній радіальний розріз через провідний пучок стебла гарбуза

Завдання 4. Вивчити будову судинно-волокнистого пучка на поперечному зрізі стебла гарбуза (Cucurbita реро)

Алгоритм роботи. Зробити тонкий поперечний зріз стебла гарбуза так, щоб він пройшов через пучок. Пофарбувати флороглюциновим реактивом при підкисленні, розмістити в краплі гліцерину.

При малому збільшенні мікроскопа розглянути пучок. При великому збільшенні мікроскопа вивчити елементи флоеми та ксилеми. Звернути увагу на те, що в пучку 2 ділянки флоеми і багаторядний камбій, тобто пучок відкритий біколатеральний.

Зробити підписидорисунка 4.4, зафарбувати його у відповідності з кольором препарату.

1 – _________________________ 2 – _________________________ 3 – _________________________ 4 – _________________________ 5 – _________________________ 6 – _________________________ _________________________

Рис. 4.4 – Будова біколатерального відкритого провідного пучка стебла гарбуза

Завдання 5. Вивчити будову судинно-волокнистого пучка на поперечному зрізі стебла кукурудзи (Zеа mays)

Алгоритм роботи. Підготувати тонкий поперечний зріз стебла кукурудзи. Забарвити флороглюциновим реактивом при підкисленні і розмістити в краплі гліцерину.

При малому збільшенні мікроскопа відмітити велику кількість пучків, хаотично розташованих в основній паренхімі стебла. Вивчити великий пучок при великому збільшенні мікроскопа. Знайти ділянку ксилеми та флоеми, визначити тип пучка.

Зробити підписидорисунка 4.5, зафарбувати його у відповідності з кольором препарату.

Завдання 6. Вивчити будову судинно-волокнистого пучка на поперечному зрізі кореневища папороті (Pteridium aquilinum) та кореневища конвалії (Convallaria majalis)

Алгоритм роботи. На постійному препараті поперечного зрізу кореневища папороті при малому збільшенні мікроскопа вивчити один з пучків, на рисунку 6.4 А відмітити розташування ксилеми в центрі, а флоеми – на периферії (центрo-ксилемний пучок).

Зробити тонкий зріз кореневища конвалії, пофарбувати флороглюциновим реактивом при підкисленні, розмістити в краплі гліцерину. Розглянути при малому збільшенні мікроскопа. В центрі кореневища знайти концентричний пучок, в якому ксилема розташована кільцем на периферії пучка, а флоема – в центрі (центро-флоемний пучок).

Зробити підписидорисунка 4.6.

1 – ______________________ ______________________ 2 – ______________________ 3 – ______________________ 4 – ______________________ 5 – ______________________ 6 – ______________________ 7 – ______________________ ______________________ 8 – ______________________ 9 – ______________________

Рис. 4.5 – Будова закритого колатерального провідного пучка стебла кукурудзи

А – ___________________________________________________________________

Б – ___________________________________________________________________

1 – ________________________________ 2 – ____________________________

3 – _________________________________________________________________

Рис. 4.6 – Будова концентричних судинно-волокнистих пучків

Завдання для самостійної роботи

Завдання 7. Вивчити деревинні волокна в стеблі пеларгонії (Реlаrgonіа) або гарбуза (Сисиrbita реро)

Алгоритм роботи. Приготувати два препарати: зробити тонкі поперечний та поздовжній (ближче до епідерми) зрізи через стебло пеларгонії або гарбуза. Пофарбувати їх флороглюцином при підкисленні, потім фільтрувальним папером видалити реактив і замінити краплею гліцерину, після чого накрити покривним скельцем.

При малому збільшенні мікроскопа на поперечному зрізі на деякій відстані від поверхні стебла розглянути склеренхімне кільце, забарвлене в червоний колір. При великому збільшенні мікроскопа видно, що клітини щільно прилягають одна до одної і не мають живого вмісту. Оболонки клітин потовщені. Інколи видно нашарування стінок і пoрові канали.

На поздовжньому зрізі через стебло, зробленому ближче до епідерми, знайти забарвлений шар деревинних волокон. Деревинні волокна дуже довгі і часто не зменшуються в полі зору.

Зробити підписи до рисунка 4.7.

Завдання 8. Вивчити луб’яні волокна стебла льону (Linum usitatissimum)

Алгоритм роботи. Зробити тонкий поперечний зріз стебла льону, розмістити його в краплі води. При малому збільшенні мікроскопа в периферійній частині стебла добре помітні групи клітин з блискучими дуже потовщеними оболонками. Якщо клітини розташовані пухко, то вони мають округлі або овальні окреслення, щільно зімкнені клітини – багатокутні. В оболонці клітини видно шари, паралельні поверхні клітин.

При великому збільшенні мікроскопа розглянути 2-3 клітини волокна на поперечному зрізі, відмітити потовщену ослизнену оболонку і порожнину клітини з рештками вмісту.

На поздовжньому зрізі луб’яні волокна мають таку ж структуру, як і деревинні, проте вони довші та їх оболонки більш потовщені. Для того, щоб в цьому переконатися, треба потерти шматочок стебла льону, видалити всі периферійні тканини, поки не залишиться пучок вільних волокон. Розглянути луб’яні волокна в краплі води, потім, зібравши фільтрувальним папером воду, пофарбувати хлор-цинк-йодом (реактив на клітковину), оболонка забарвиться в синьо-фіолетовий колір. Порожнина клітини має вигляд вузької щілини.

Зробити підписидо рисунка 4.8.

А – __________________________________ 1 – __________________________

Б – __________________________________ 2 – __________________________

В – __________________________________ 3 – __________________________

Рис. 4.7 – Деревинні волокна стебла пеларгонії

А	Б
А – ____________________________ 1 – ____________________________ 2 – ____________________________ 3 – ____________________________	Б – ____________________________ 4 – ____________________________ 5 – ____________________________ 6 – ____________________________

Рисунок 4.8 – Луб’яні волокна стебла льону

Питання для самоконтролю

1. Чим відрізняються луб’яні волокна від деревинних?

2. Які особливості будови склереїд?

3. У чому відмінність клітин коленхіми від клітин склеренхіми?

4. Чому коленхіма властива молодим органам рослин?

5. У чому полягає подібність онтогенезу ситовидних трубок і судин?

6. У чому відмінність судин і трахеїд?

7. Які судини мають найменший діаметр, які – найбільший?

8. Чим відрізняються пучки відкриті від пучків закритих, колатеральні від біколатеральних?

9. Які ви знаєте типи концентричних пучків?

10. Які пучки характерні для стебла однодольних рослин, для кореневищ?