Варіант: Динаміка угруповань.

Будь-який біоценоз динамічний, у ньому постійно відбуваються зміни у стані та життєдіяльності його членів, у співвідношенні популяцій. Усі різноманітні зміни, які відбуваються у будь-якому угрупованні, можна розділити на два основні типи: циклічні й поступальні.

Циклічні зміни угруповань відображають добову, сезонну і багаторічну періодичність зовнішніх умов та прояв ендогенних ритмів організмів.

Добові перетворення в біоценозах переважно виражені тим сильніше, чим значнішою є різниця температур, вологості та інших факторів середовища удень і вночі. Наприклад, у піщаних оселях Середньої Азії життя влітку в полудневі години завмирає. Навіть види з денною активністю ховаються від спеки в норах, у затінку саксаулу або на його гілках (агами, ящірки). Вночі пустеля оживає. Нічних і присмеркових тварин тут більше, ніж денних. Численні види влітку переходять до нічного способу життя (більшість гадюк, павуки, чорниші). Активно діють жуки-копрофаги, вилітають дрімлюги, домові сичі, шукають їжу тушканчики, гекони, хижачать фаланги, скорпіони, лисиці гадюки. Добові ритми простежуються в угрупованнях всіх зон, від тропіків до тундр. Навіть при безперервному освітленні влітку в тундрі простежуються добові ритми в розпусканні квітів у рослин, годівлі птахів, у літанні й розподілі комах.

Сезонна мінливість біоценозів спостерігається в зміні не тільки стану спокою й активності, а й кількісного співвідношення окремих видів залежно від циклів їхнього розмноження, сезонних міграцій, відмирання окремих генерацій протягом року. На певний час року численні види практично повністю виключаються з життя угруповання, переходять у стан повного спокою (заціпеніння, сплячка, діапаузи), переживаючи несприятливий період у стадії яєць і сім’я, перекочовуючи або відлітаючи в інші біотопи чи географічні умови.

Сезонній мінливості піддаються здебільшого і ярусна структура біоценозу: окремі яруси рослин можуть повністю зникати у відповідні сезони року, наприклад, трав’янистий ярус, що складається з однолітників.

Сезонні ритми угруповань найчастіше виражені у кліматичних зонах і районах з контрастними умовами літа і зими. У слабкій формі вони простежуються навіть у тропічних дощових лісах, де триваліст дня, температура і режим вологості дуже мало змінюються протягом року.

Багаторічна мінливість – нормальне явище в житті будь-якого біоценозу. Вона залежить від зміни по роках метеорологічних умов або інших зовнішніх факторів, що діють на угруповання (наприклад, ступеня розливу річок). Крім того, багаторічна періодичність може бути пов’язана з особливостями життєвого циклу рослин – едифікаторів, з повторенням масових розмножень тварин або патогенних для рослин мікроорганізмів… Наприклад: зарослі буки з щільно зімкнутими кронами створюють таку густу тінь, що в лісі практично відсутній підлісок і трав’яний покрив, а сіянці буків перебувають у пригніченому стані і врешті-решт гинуть. Коли старі дерева досягають граничного віку і падають, тоді через утворені "вікна" на ґрунт потрапляє сонячне світло і починають іти в ріст молоді буки. Якийсь час деревостій характеризується різновіковістю, поки не попадають всі старі і не вийдуть у перший ярус підрослі молоді буки, після чого знову встановлюються практично одноярусна структура фітоценозу. Весь цикл займає близько двох з половиною століть.

Поступальні зміни в угрупованні призводять в кінцевому підсумку до заміни цього угруповання іншим, з повним набором домінуючих видів. Причиною подібних змін можуть бути зовнішні щодо ценозу фактори, які тривалий час діяли в певному напрямі: висушування болотних ґрунтів, забруднення водойм, посилене випасання худоби, витоптування лісопарків… Зміни одного біоценозу іншим, що відбувається при цьому, називають екзогенетичними. Якщо вплив фактора, що посилюється за таких умов, приводить до поступового спрощення структури угруповань, то подібні зміни називають дигресійними або дигресіями.

Ендогенетичні зміни виникають внаслідок процесів, які відбуваються всередині самого угруповання. Закономірний спрямований процес зміни угруповань у зв’язку з взаємодією живих організмів між собою та навколишнім абіотичним середовищем називають сукцесією.