Однофазний мостовий інвертор напруги

а     б     в   г   д     е     ж   Рисунок 4.4 – Однофазний мостовий інвертор напруги: а – схема; б – напруга живлення; в, г – процеси в режимі тяги; д, е – процеси в режимі гальмування; ж – комутаційна функція  
Його принципова схема наведена на рис. 4.4, а. Вона містить джерело постійної напруги uж на вході, можливо з вхідним фільтром, мостовий комутатор на чотирьох ключах 1– 4 знакозмінного струму, вихідний фільтр та навантаження ZН.

Найбільш простий алгоритм роботи ключів комутатора полягає в тому, що вони вмикаються попарно по черзі: 1 і 4 та 2 і 3, що забезпечує перетворення постійної вхідної напруги у змінну без регулювання її значення. У подальшому називаємо інвертор з таким алгоритмом роботи ключів нерегульованим. Діаграми, які пояснюють режим роботи нерегульованого інвертора, наведені на рис. 4.4, б-ж. На рис. 4.4, б показана вхідна напруга, а далі решта величин в режимі, коли навантаження споживає енергію (рис. 4.4, в-г) та віддає її (рис. 4.4, д-е).

У перший півперіод ввімкнені ключі 1, 4, і вони подають вхідну напругу uж на вихід з полярністю, яка позначена на рис. 4.4, а без дужок, а в другий – ключі 2, 3, що приводить до переми-кання вихідного кола віднос-но вхідного та зміни полярності напруги. Таким чином, на виході комутатора формується змінна напруга пря-мокутної форми – меандр (рис. 4.4, в). Для двигунного навантаження корисною є основна – перша гармоніка цієї напруги, а решта спричиняє тільки додатковий нагрів електроустаткування та перешкоди системам керування. Тому потрібен вихідний фільтр. Фільтр найкраще виконує свою функцію, якщо його опір – нульовий для основної гармоніки та нескінченний – для усіх вищих. Якщо є такий фільтр, то перша гармоніка цілком проходить до навантаження, а вищі повністю затримуються. Тоді і вихідний струм буде синусоїдальним (рис. 4.4, в). Звичайно він відстає від напруги на деякий кут jв1, тому що навантаження містить еквівалентні індуктивності. На відрізку t0t1 струм спрямований проти напруги. Його проводять діоди 1 і 4, та йде повернення до джерела живлення енергії, яка була накопичена в магнітних полях індуктивностей навантаження. На відрізку t1t2 струм спрямований згідно з напругою. Його проводять тиристори 1 і 4, та енергія передається в навантаження.

У першому наближенні вимоги до вихідного фільтра задовольняє послідовний дросель, тому що його опір wL зростає з підвищенням частоти. Це і є єдина або основна ланка вихідного фільтра Фвих.

На рис. 4.4, г показано, як формується струм іd на вході комутатора. В перший півперіод він дорівнює +ів, а в другий –ів, оскільки вхідне коло перемикається відносно вихідного. В режимі тяги (рис. 4.4, в, г) кут зсуву jв1 < p/2, тому що двигун як навантаження споживає енергії більше, ніж повертає назад. Середній вхідний струм іdo при цьому позитивний. В режимі гальмування (рис. 4.4, д, е) струм та напруга в основному мають різні знаки, тому jв1 > p/2 і змінюється знак середнього вхідного струму. Це відповідає також сказаному в підрозділі 4.1.

Регулювання вихідної напруги інвертора може виконуватися різними методами. У даний час найбільш поширена широтно-імпульсна модуляція (ШІМ), принцип якої пояснювався у розділі 3. Головна перевага даного методу полягає в тому, що ШІМ реалізується зміною алгоритму перемикання ключів у комутаторі і не потребує ускладнення силової схеми інвертора. Розглянемо особливості її використання в автономних інверторах.

а   б     в   Рисунок 4.5 – Вихідна напруга при різних видах ШІМ: а – однополярній з прямокутною огинаючою; б – однополярній з синусоїдальною огинаючою; в – двополярній з синусоїдальною огинаючою
 
 

При ШІМ вихідна змінна напруга комутатора складається з імпульсів, які чергуються з підвищеною, відносно основної, частотою. За видом модулюючих імпульсів розрізняють однополярну (рис. 4.5, а, б) та двополярну (рис. 4.5, в) ШІМ. При однополярній ШІМ додатково з’являється нульовий рівень напруги (пауза), коли вихідне коло є короткозамкненим, а вхідне – вимкнено. Тому при однополярній ШІМ в інверторі напруги виникає структура знижувального ШІП. Однак у зв’язку з необхідністю сформувати два півперіоди вихідної напруги використовуються три рівні напруги: d,0 та –иd. При двополярній ШІМ чергуються два рівні вихідної напруги, що реалізувати простіше. Але двополярна ШІМ дає вдвічі більший рівень високочастотних пульсацій та, як наслідок, більш важкі силові фільтри. Погіршуються також інші енергетичні показники. Кожне перемикання супроводжується удвічі більшою потужністю комутації і пов’язаними з нею комутаційними втратами. Наявність обмежень з мінімальної тривалості міжкомутаційних інтервалів (дивись розділ 3, п. 2.5.1) призводить до більш негативнішого впливу на діапазон регулювання та максимальну вихідну потужність інвертора.

На кожному періоді ШІМ можна виділити середнє значення напруги та пульсації. Сукупність середніх значень зветься огинаючою, вона означена на рис. 4.5 пунктиром. У зв’язку з інерційністю вихідного кола струм у навантаженні задає, в основному, огинаюча. Змінюючи тривалість модулюючих імпульсів, її можна регулювати в широких межах, починаючи з нуля. Можливість такого широкодіапазонного регулювання напруги внутрішніми засобами є однією з найважливіших переваг інвертора напруги.

За формою огинаючої розрізняють прямокутну (рис. 4.5, а) та синусоїдальну ШІМ (рис. 4.5, б, в). Синусоїдальна ШІМ дозволяє ради-кально зменшити масу фільтрів, тому що вміст низькочастотних гармонік, які важко згладжуються, при цьому значно менший.

Однофазний мостовий комутатор дозволяє реалізувати усі види ШІМ. Рівні +ud та –ud реалізуються, як і в нерегульованому інверторі, парами ключів 1, 4 та 2, 3 (рис. 4.4, а). Щоб одержати нульовий рівень, треба одночасно ввімкнути пару ключів 1, 3 або 2, 4. При цьому виводи А, Б з’єднаються один з одним накоротко, і напруга uв буде нульовою незалежно від величини вихідного струму ів. Вимкнути усі ключі для одержання нульо-вого рівня неможливо, через те що при цьому буде припинено вихідний струм, а він повинен мати синусоїдальну форму без пауз (нуль струму не є нулем напруги). Неможливо також для одержання нульового рівня ввім-кнути усі чотири ключі, оскільки в такому разі будуть з’єднані накоротко також виводи джерела напруги на вході. Щоб забезпечити рівномірне навантаженні ключів, короткозамикаючі пари 1, 3 та 2, 4 чергують.








Дата добавления: 2015-10-13; просмотров: 1047;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.004 сек.