Стаття 10. Органи, які здійснюють державне управління у сфері перевезення небезпечних вантажів

Державне управління у сфері перевезення небезпечних вантажів здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, а також інші спеціально уповноважені державні органи відповідно до їх компетенції.

В цілому загальні норми законодавства стосовно менеджменту безпеки нараховують більше 20 законів України. Але не менш важливі є Кодекси України про надра та Лісовий кодекс України, які стосуються менеджменту безпеки та визначають права та обов’язки користувачів наприклад надр:

Стаття 24 Користувачі надр мають право:

Превентивні та ситуаційні норми. Експертиза, ліцензування, сертифікація, аудит і підвищення технологічної безпеки виробничих процесів. Підготовка об’єктів економіки і систем життєзабезпечення до роботи в умовах НС.

Екологічна експертиза в Україні – це вид науково – практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколоекспертних формувань та об’єднань громадян, що ґрунтуються на міжгалузевому екодослідженні, аналізі та оцінці перед проектних, проектних та інших матеріалів чи об’єктів реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан довкілля, і спрямована на підготовку висновків про відповідальність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Ліцензія– це дозвіл,що видається компетентним державним органом на проведення певного виду діяльності; буває разовий і багаторазовий, в якому обумовлено кількість і період часу (наприклад, дозвіл на відстріл дичини, вилов риби, спускання забрудників).

Ліцензія на забруднення – сплачений дозвіл на викид у навколишнє середовище певної кількості шкідливих рідких або газоподібних відходів наперед обумовленого та юридично підтвердженого хімічного складу.

Екологічна стандартизація – це комплекс обов’язкових норм, правил, положень щодо охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів, гарантування екологічної безпеки.

Аудит (екологічний) – це форма конкретної фінансово – господарської діяльності, спрямованої на поліпшення використання природних ресурсів і якості навколишнього середовища та визначення доцільності й ефективності природоохоронних витрат.

Підвищення технологічної безпеки виробничих процесів та експлуатаційності надійності об’єктів передбачає підготовку об’єктів економіки і систем життєзабезпечення до роботи, які б запобігали забрудненню довкілля та надзвичайним ситуаціям, а в разі виникнення НС – мінімальним витратам матеріальних цінностей і людських жертв. (Викладач наводить 1-2 приклада підвищення технологічної безпеки виробничих процесів)

У відповідність до Закону України «Про екологічну експертизу» №45/95 ВР від 9.02.1995р. [46] в Україні здійснюється: державна, громадська, та інші екологічні експертизи.

Держаній екологічній експертизі підлягають:

1) проекти законодавчих та інших нормативно – правових актів, що регулюють відносини в галузі забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля і використання природних ресурсів, що може негативно впливати на стан довкілля;

2) державні інвестиційні програми, проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей народного господарства;

3) проекти і робочі проекти на будівництво нових та розширення, реконструкцію діючих підприємств, які можуть негативно впливати на стан довкілля;

4) проекти генеральних планів населених пунктів схем розміщення підприємств та інша перед проектна документація;

5) документація та впровадження нової техніки технологій матеріалів і речовин в тому числі, що закуповується за кордоном.

Позитивний висновок державної екологічної експертизи є дійсний протягом трьох років від дня його видачі.

Ліцензування – тобто порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензії виконується у відповідність до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» [47].

Термін ліцензії видається на необмежений строк, але цей строк не може бути меншим, ніж п’ять років. А планові перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу на рік.

Підставами для анулювання ліцензії є:

1) заява ліцензіата про анулювання ліцензії;

2) акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов;

3) акт про виявлення недостовірних відомостей у документах поданих суб’єктом для одержання ліцензії;

4) акт про передачу ліцензії або її копії іншій юридичній особі;

5) акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;

6) акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування.

Запровадження продукції відносно якої відсутній сертифікат відповідності чи свідоцтва про призначення відповідності чи декларації відповідності, а також неправомірне застосування національного знака відповідності тягне накладання штрафу на посадові особи підприємства, організації незалежно від форми власності – від трьох до 88 мінімумів доходів громадян, згідно статті 170 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення».

Тому комплексне запровадження на належному рівні експертизи, ліцензування сертифікації, стандартизації та аудиту дозволяє суттєво підняти технологічну безпеку виробничих процесів і систем життєзабезпечення до роботи в умовах НС.