Зовнішній і внутрішній ринок праці

Розрізняють зовнiшнiй i внутрiшнiй ринок праці.

Зовнішній ринок охоплює відносини між продавцями i покупцями робочої сили в масштабах країни, peгioну, галузі. Це відносини, що виникають з приводу найму працівників вiдповiдної професії, спеціальності, а отже, потребують жорсткої класифікації робіт i чіткого визначення їх змісту.

На зовнішньому ринку діють галузеві профспілки, які об’єднують працівників окремих галузей, а також профспілки, які об’єднують працівників за професіями. Зовнiшнiй ринок характеризується значною плинністю кадрів, тобто він припускає можливість вільного переходу з одного місця роботи на інше.

Внутрiшнiй ринок передбачає рух кадрів всередині підприємства, перемащення з однієї посади (роботи) на іншу. Це переміщення може відбуватися як по горизонталі, так i по вертикалі. По горизонталі переведенням на інше робоче місце без змін у кваліфікації, без підвищення в посаді. По вертикалі — переведенням на інше робоче місце з підвищенням у посаді або на роботу, що потребує вищої кваліфікації.

Розвиток внутрішнього ринку сприяє зниженню плинності кадрів, оскільки підприємство зацікавлене в збереженні працівників, які знають специфіку його виробництва.

Профспілки об’єднують працівників підприємства незалежно від їхніх професій. Зайнятicть тут гарантується більшою мірою, ніж на зовнішньому ринку праці, а це у свою чергу, сприяє підвищенню ефективності використання трудового потенціалу.