Кон’юнктура ринку, її типи

Управління ринком праці неможливе без вивчення його кон’юнктури i тих процесів, що впливають на цю кон’юнктуру.

Кон’юнктура ринку — це спiввiдношення попиту i пропозиції праці за конкретний період, яке визначає ставки заробітної плати на конкретні види праці та рівень зайнятості населення.

Виділяють три типи кон’юнктури:

1) трудодефiцитна, коли на ринку праці спостерігається нестача

пропозиції праці;

2) трудонадлишкова, коли icнує велика кiлькiсть безробітних i відповідно надлишок пропозиції праці;

3) рівноважна, коли попит на працю вiдповiдає її пропозиції.

Кожен тип ринкової кон’юнктури властивий тому чи іншому регіонові або сфері прикладання праці, утворюючи в сукупності загальний ринок праці в країні.

Спiввiдношення попиту на робочу силу та її пропозиції складається під впливом конкретної економічної та соціально-політичної ситуації, зміни ціни робочої сили (оплати праці), рівня реальних доходів населення.

На практиці загальна i структурна piвновагa попиту i пропозиції робочої сили практично є недосяжними. Кон’юнктура ринку праці безпосередньо впливає на ціну робочої сили.

Ціна робочої сили має забезпечувати придбання на ринку такої кiлькостi споживчих тoвapiв i послуг, щоб працівник міг:

- підтримати свою працездатність i одержати необхідну професійно - квалiфiкацiйну підготовку;

- утримувати сім’ю i виховувати дітей, без чого ринок праці не зможе поповнюватися новою робочою силою замість тієї, котра вибуває;

- підтримувати нормальний для свого середовища рівень культури i виконувати обов’язок громадянина суспільства, що також потребує витрат.

Ціна робочої сили виступає у вигляді заробітної плати. Зауважимо, що висока заробітна плата обмежує можливості підприємця у наймі додаткових працівників, скорочуючи попит на них, i навпаки, низький рівень зарплати дає можливість збільшити кiлькiсть робочих місць.