Електрокардіографія плоду

Плід ― це не маленький пацієнт, а окремий вид організму, в якому фізіологічні та патофізіологічні процеси протікають за своїми, характерними лише цьому періоду життя, законами. Серце є одним з перших органів, що розвивається у плоду і зазнає значних змін в дуже ранні терміни вагітності.

Одним з розповсюджених відхилень розвитку плоду є кисневе голодування. Гіпоксія плоду ─ це порушення його життєдіяльності, яке розвивається під впливом кисневої недостатності під час вагітності та при пологах. Виявлення гіпоксії і своєчасна корекція викликаних нею змін сприяє народженню здорової дитини. Ступінь кисневого голодування відображається в серцевій діяльності плоду. Дослідження серцевої діяльності плоду являє собою одну з найбільш важливих складових моніторингу загального стану плоду, оскільки дозволяє проводити діагностику стресу і, отже, судити про наявність гіпоксії.

Моніторинг серцевої діяльності плодуможе бути здійснений з використанням ультразвукової діагностики для аналізу механічної роботи серця, а також за допомогою електрокардіографії, яка дозволяє дослідити електричну активность серця плоду. На сьогодні ультразвуковий метод із застосуванням ефекту Доплера є найбільш поширеним інструментом для обстеження вагітних. Тим не менш, ультразвуковий метод дає змогу оцінити тільки середні частоти серцевих скорочень плоду (кардіотокографія), у той час як реєстрація біоелектричної активності серця плоду дозволяє аналізувати морфологію і часові інтервали електрокардіограми плоду.

ST сегмент та T зубець на фетальній ЕКГ (ФЕКГ) відповідають процесам реполяризації клітин шлуночків міокарда і підготовці серця до наступного скорочення. Для цих процесів необхідна енергія. Протягом гіпоксії плоду порушується енергетичний баланс, і його відновлення супроводжується виділенням іонів калію в клітину, що призводить до збільшення мембранного потенціалу клітин міокарда, а, отже, до зміни ST сегменту – збільшення амплітуди Т зубця на ЕКГ. Ранній розвиток гіпоксії також може відображатися на ФЕКГ у вигляді двофазного ST сегменту та його опущення відносно базової лінії (рис. 3.26). Спочатку ST сегмент нахиляється вниз та стає негативним. Це супроводжується поступовим зменшенням амплітуди Т зубця. Проте, не лише гіпоксія призводить до виникнення таких змін на ФЕКГ. Причинами також можуть бути інфекції, лихоманка чи збуджений стан матері, дистрофія міокарда та серцева вада розвитку.

Рис. 3.26. Плід і його серце на ранній стадії розвитку, а також зміна ST сегменту при гіпоксії плоду

Під час дослідження стану міокарда плоду важливо, щоб метод діагностики був безпечним, практичним, а його багаторазове використання не шкодило здоров'ю матері та майбутньої дитини. Дослідження фетальної ЕКГ є актуальним при порушеннях провідності, метаболізму і автоматизму в роботі серця плоду, коли інші методи, зокрема методи ультразвукової діагностики, не можуть забезпечити оцінку таких порушень. Абдомінальна реєстрація фетальної ЕКГ виконується неінвазивно, шляхом розташування електродів на животі вагітної жінки (рис. 3.27). Зареєстрований таким чином електрокардіографічний сигнал являє собою суміш електрокардіограм матері та плоду (материнської та фетальної ЕКГ), а також шумових складових різної природи (рис. 3.28). За допомогою системи обробки сигналів електрокардіограма плоду може бути виділена з цієї суміші (рис.3.29).

Рис. 3.27. Реєстрація абдомінальної ЕКГ

Рис. 3.28. Комбінація материнської ЕКГ та ЕКГ плоду

Рис. 3.29. Блок-схема системи для виділення ЕКГ плоду

з сумарної ЕКГ плоду і матері