Строки в адміністративному судочинстві

Інститут строків в адміністративному судочинстві має дуже важливе значення, оскільки він сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов’язків (пропущення строку може мати негативні наслідки для того, хто його пропустив).

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. Строки адміністративного судочинства спрямовані на якнайшвидше здійснення даного захисту шляхом суворого їх дотримання судом та особами, які беруть участь у справі.

Стаття 99 КАС України встановлює строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом. Строки звернення до адміністративного суду є аналогом інституту позовної давності, який належить до галузей матеріального приватного права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом – проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод та інтересів.

Стаття 99 КАС України встановлює шестимісячний строк для звернення до адміністративного судуза захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Інший момент початку перебігу шестимісячного строку встановлено ч. 4 ст. 99 КАС України. Якщо особа відповідно до закону оскаржила рішення, дію чи бездіяльність в адміністративному порядку, тобто вищестоящому органу чи посадовій особі, то обчислення шестимісячного строку ведеться з дня, коли особа дізналася про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду скарги.

Початок шестимісячного строку визначено альтернативно – це день, коли особа: 1) дізналася або 2) повинна була дізнатися про порушення. Наприклад, якщо йдеться про оскарження нормативно-правового акта, то строк починається з дня опублікування акта, незважаючи на те, що особа, на яку поширює дію цей акт, фактично ознайомилася з ним значно пізніше. Це можна пояснити тим, що особа мала реальну можливість (повинна була) дізнатися про цей акт у день його опублікування, якщо таке опублікування було зроблено у встановленому порядку. Якщо ж акт не поширював дію на особу, але згодом вона стала суб'єктом відповідних правовідносин, у яких може бути застосовано цей акт, тоді строк знову-таки починається з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, тобто з моменту, коли вона стала суб'єктом відповідних правовідносин.

Для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень КАС України також встановлює шестимісячний строк, котрий, якщо не встановлено інше, обраховується з дня виникнення підстав, які дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення передбачених законом вимог.

Загальний шестимісячний строк застосовується в усіх випадках, коли Кодексом адміністративного судочинства України, а також іншими законами не встановлені інші спеціальні строки звернення з адміністративним позовом. Зазвичай вони коротші від загального шестимісячного строку звернення й обумовлені специфікою відповідних відносин, у яких визначеності (стабільності) необхідно досягнутиякнайшвидше. Наприклад, КАС України встановлює такі спеціальні (скорочені) строки звернення з адміністративним позовом:

1) для уточнення списку виборців – не пізніш як за два дні до дня голосування (ч. 3 ст. 173);

2) для оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій – п'ять днів з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності (ч. 6 ст. 172);

3) для рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби – десять днів, а для оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій – три дні (ч. 2 ст. 181 КАС України);

4) для встановлення обмежень щодо реалізації права на мирні зібрання – негайно після отримання повідомлення про проведення мирного зібрання (ч. 1 ст. 182 КАС України) та ін.

Від строків звернення з адміністративним позовом до суду необхідно відрізняти процесуальні строки.Процесуальні строки– це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії (ч. 1 ст. 101 КАС України).

М. Г. Кобилянський та В. К. Демченко вважають, що дане визначення потребує доопрацювання у зв’язку з недопустимістю застосування у понятті та його визначенні одних і тих самих термінів, як це має місце у наведеному випадку з терміном «строки». На думку вченого, позитивне значення мала б певна зміна та розширення законодавчого визначення поняття «процесуальні строки» наступним чином. Під процесуальними строками слід розуміти встановлений КАС або адміністративним судом час, протягом якого повинна/може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата чи завершена та чи інша стадія судочинства в адміністративній справі[5].

Процесуальні строки можна поділити на два типи:

1) строки судочинства;

2) строки вчинення певних процесуальних дій.

Строки судочинства встановлюються КАС України і стосуються виключно адміністративного процесу. Кодексом адміністративного судочинства України встановлені такі строки судочинства:

1) відкриття провадження у справі;

2) підготовчого провадження;

3) судового розгляду справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, за нововиявленими обставинами;

4) виконання судових рішень в адміністративних справах.

Питання про відкриття провадження в адміністративній справі згідно з вимогами ч. 4 ст. 107 КАС суддя вирішує протягом трьох днів з дня надходження позовної заяви до адміністративного суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків позовної заяви, у разі залишення позовної заяви без руху, та не пізніш наступного дня з дня отримання судом інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Для підготовки справи до судового розгляду законодавцем не встановлено чіткого строку, зазначено лише, що вказані дії мають бути проведені суддею адміністративного суду, який відкрив провадження у адміністративній справі протягом розумного строку. Розумний строк – це найкоротший строк, достатній для вчинення процесуальної дії.

Так само з посиланням на розумний строк визначено термін, протягом якого має бути розглянута і вирішена адміністративна справа. Однак у даному випадку цей термін обмежено певними часовими рамками, зокрема зазначено, що він має бути не більше місяця з дня відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 122 КАС України).

Адміністративна справа в суді апеляційної інстанції повинна бути зареєстрована в день її надходження і не пізніше наступного дня бути передана в порядку черговості судді-доповідачу. В разі відсутності перешкод у вигляді невідповідності апеляційної скарги вимогам ст. 187 КАС, суддя-доповідач протягом трьох днів постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження (ст. 189 КАС України).

Для підготовки справи до апеляційного розгляду судді-доповідачу законодавством надано десятиденний строк, який обчислюється з наступного дня після відкриття апеляційного провадження (ч. 1 ст. 190 КАС України).

Аналогічні строки, як і в суді апеляційної інстанції, встановлені КАС України для реєстрації, передання судді-доповідачу касаційної скарги, підготовки справи до касаційного розгляду. Попередній розгляд справи судом касаційної інстанції повинен бути проведений протягом п’яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем (ч. 1 ст. 220-1 КАС України).

Допуск скарги до провадження у Верховному суді України здійснюється протягом п’ятнадцяти днів після надходження скарги до Вищого адміністративного суду України (ч. 2 ст. 240 КАС України).

Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з вимогами ст. 252 КАС України повинна бути розглянута судом протягом двох місяців після її надходження до суду тієї інстанції, який першим припустився помилки при вирішенні справи внаслідок незнання про існування цієї обставини.

Порядок виконання рішень адміністративного суду встановлений нормами Закону України «Про виконавче провадження». В той самий час спосіб, строки та порядок виконання судового рішення можуть бути визначені в самому рішенні суду. Крім того, КАС України у ст. 256 визначає перелік постанов суду, виконання яких здійснюється негайно.

Строки вчинення певних процесуальних дій поділяються на:

1) строки вчинення процесуальних дій судом;

2) строки вчинення процесуальних дій особами, які беруть участь в адміністративній справі.

Перші спрямовані на надання оперативності судочинству. Наприклад, протокол судового засідання повинен бути оформлений та підписаний не пізніше трьох днів з дня закінчення судового засідання. Зазначений строк може бути продовжений головуючим не більше ніж на десять днів, обчислення яких починається після закінчення судового засідання (абз. 3 п. 2-1 розд. VIII КАС України). Пропущення зазначених строків не потребує їх поновлення.

Встановлені ж КАС України строки вчинення процесуальних дій особами, які беруть участь в адміністративній справі, потребують їх неухильного дотримання, а у разі пропущення – поновлення.

КАС України встановлені строки: для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів (ч. 2 ст. 99 КАС), для подання особою письмових зауважень на протокол судового засідання (абз. 4 п. 2-1 розд. VIII КАС), заяви про ухвалення додаткового судового рішення (ч. 2 ст. 168 КАС), заяви про роз’яснення судового рішення (ч. 2 ст. 170 КАС), заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції (ч. 3 ст. 186 КАС), касаційної скарги (ч. 2 ст. 212 КАС) тощо.

Строки вчинення процесуальних дій особами, які беруть участь в адміністративній справі, можуть визначатися днями, місяцями, роками, або ж вказівкою на певну подію, яка неодмінно повинна настати. Так, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів би встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 99 КАС), а от питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлене до закінчення строку на виконання судового рішення (ч. 2 ст. 168 КАС).

<13 14 151617 18 19 >

Дата добавления: 2015-10-09; просмотров: 2917;