Цікаво...

В американській літературі зазначається, що розумінню важливості відстроченого податку на прибуток у фінансовій звітності може сприяти вивчення фінансових звітів 600 найбільших фірм США. Близько 8 % мають кредитове сальдо по рахунку "Відстрочені податки на прибуток" та відносять їх до довгострокової заборгованості. Близько 8 % показують відстрочені податки на прибуток як короткострокову заборгованість

Франція.У Загальному Плані рахунків Франції 1982 р. результат визначався за 3 видами діяльності: поточній (експлуатаційній), фінансовій та екстраординарній. У ЗПР Франції для обліку витрат" за елементами призначений 6 клас рахунків" "Рахунки витрат", у складі якого регламентуються 9 синтетичних рахунків, 53 субрахунки першого порядку, 148 субрахунків другого порядку та 28 аналітичних рахунків.

Рахунки, призначені для обліку витрат за елементами, поділяються на виробничі (6 рахунків), фінансові (І рахунок), надзвичайні (1 рахунок) та рахунок, призначений для обліку резервів та дотацій.

Схему розрахунку фінансових результатів за планом рахунків бухгалтерського обліку Франції подано на рис. 5.5.

Рис 5.5. Схема розрахунку фінансових результатів у Франції

Склад доходів та витрат від неопераційної діяльності французьких Підприємств представлений у вигляді наступної таблиці (табл. 5.7).

Таблиця 5.7. Склад доходів і витрат від неопераційної діяльності у Франції*

Швейцарія.Витрати виробництва включають накладні витрати, окрім адміністративних та комерційних витрат. Постійні накладні виробничі витрати розподіляються,. виходячи з потужності обладнання. Витрати на виплату відсотків можна відносити до складу накладних витрат. Більшість компаній включають частину непрямих витрат до вартості запасів. Але є фірми,, які оцінюють готову продукцію тільки за прямими витратами виробництва.

Базою оподаткування прибутку є чистий дохід, скоригований на суму витрат, які виходять за рамки загальноприйнятої практики бізнесу. Податкове коригування включає, в основному, виявлення прихованих резервів з наступним зарахуванням до складу доходів. Збитки вираховують при розрахунку суми податків, які підлягають сплаті в майбутньому періоді, протягом періоду від 2 до. 7 років. Крім того, податки залежать від показника прибутку на власний капітал.

Оподатковуваний власний капітал включає капітал і резерви, відображені в звітності, та приховані резерви.

Іспанія. В Іспанії розбіжності між чистим та оподатковуваним доходом (базою' оподаткування) можуть бути: постійними (не відшкодовуються в наступному періоді за вирахуванням компенсуючих збитків); тимчасовими (на основі розбіжностей в критеріях розподілу, які відшкодовуються в наступних періодах), а також можуть представляти собою збитки, які компенсуються в цілях оподаткування.

Витрати, які відображаються, розраховуються на основі прибутку або збитку до оподаткування з коригуванням на суму постійних різниць. Відповідна ставка податку використовується до цієї суми, а знижки та вирахування розглядаються як зменшення суми податку, нарахованого за рік. Тимчасові різниці та компенсаційні збитки не беруться до уваги при розрахунку корпоративного податку. Суми, отримані на основі тимчасових різниць, відображають в балансі як активи або пасиви (наперед сплачені або відстрочені податки). Наперед сплачені податки за тимчасовими різницями або збитки компенсовані (податкові активи) можна відображати тільки тоді, коли гарантована їх майбутня реалізація. В протилежному випадку їх потрібно списувати.

Витрати на придбання, транспортні витрати, податки на придбання відображають за мінусом ПДВ. Знижки, які включаються в рахунок постачальника, вираховуються з купівельної вартості. Знижки за негайну оплату, незалежно від того, чи включені вони до рахунку постачальника, не вираховуються, а трактують як отриманий прибуток. Вартість зворотної тари, яка включена до рахунку постачальника, відображається шляхом зменшення залишку, який підлягає сплаті, з використанням окремого рахунку, а суму; яку компанія резервує на випадок пошкоджень або втрати тари, відносять на витрати.

Молдова. У Молдові фінансовий результат визначається лише розрахунковим шляхом, тобто співставлення сум всіх рахунків доходів і витрат без бухгалтерських записів, так як протягом року суми з рахунків доходів і витрат не підлягають взаємопогашенню. Враховуючи, що податок з доходу також є видом витрат, в баланс записується чистий прибуток (збиток).

Тільки в кінці звітного періоду фінансовий результат визначається системними записами. Але використовувати лише рахунки доходів і витрат

неможливо, так як їх досить багато. Тому суми із зазначених рахунків зводяться на спеціальному рахунку 351 "Підсумковий результат", а в кінці року переноситься на рахунок 333 "Чистий прибуток (збиток) звітного періоду".

Росія. Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про доходи та її розкриття російськими підприємствами визначаються ПБО 9 "Доходи".

Доходами організації визнається збільшення економічних вигод в результаті надходження активів (грошових коштів, іншого майна) і/або погашення зобов'язань, що призводять до збільшення капіталу даної організації, за винятком внесків учасників (власників майна).

Але деякі надходження доходами не визнаються (рис. 5.6).

Рис. 5.6. Надходження підприємств, які не можна визнати доходами

Доходи організації залежно від їх характеру, умов отримання і напрямів діяльності організації поділяються на:

1) доходи від звичайної діяльності;

2) операційні доходи;

3) позареалізаційні доходи.

Для цілей бухгалтерського обліку в Росії організація самостійно визнає надходження доходами від звичайних видів діяльності або іншими надходженнями виходячи з вимог ПСО 9, характеру своєї діяльності, виду доходів і умов їх отримання.

Доходами від звичайної діяльності є виручка від продажу продукції і товарів, надходження пов'язані з виконанням робіт, наданням послуг, операційні, позареалізаційні доходи тощо:-

Надзвичайними доходами вважаються надходження, які виникають як наслідки надзвичайних обставин господарської діяльності (стихійного лиха, пожару, аварії, націоналізації тощо), страхове відшкодування, вартість матеріальних цінностей, що залишаються від списання непридатних до відновлення і подальшого використання активів тощо.

В бухгалтерському обліку виручка визнається доходом при наявності наступних умов (рис. 5.7).

Рис. 5.7. Умови визнання доходу від реалізації продукції

Якщо щодо грошових коштів чи інших активів, отриманих організацією в оплату, не виконано хоча б одну із названих умов, то в бухгалтерському обліку організації визнається кредиторська заборгованість, а не виручка.

Якщо сума виручки від продажу продукції, виконання робіт, надання послуги не може бути визначена, то вона в бухгалтерському обліку визнається в розмірі понесених витрат на виготовлення даної продукції, виконання даної роботи, надання даної послуги, що будуть в подальшому відшкодовані організації.

У звіті про прибутки та збитки доходи організації за звітний період відображаються з поділом на виручку, операційні доходи, позареалізаційні доходи, а у випадку виникнення - надзвичайні доходи.

Виручка, операційні і позареалізаційні доходи (виручка від продажу продукції (товарів), виручка від виконання робіт, (надання послуг)), що становлять п'ять і більше відсотків від загальної суми доходів організації за звітний період, відображаються за кожним видом окремо.

Щодо обліку витрат діяльності, то останні в Росії регламентуються Положенням з бухгалтерського обліку 10 "Витрати організації". Згідно даного Положення витрати залежно від їх характеру, умов здійснення і напрямків діяльності організації поділяються на:

- витрати за звичайними видами діяльності (витрати, пов'язані з виготовленням продукції, придбанням і продажем товарів);

- операційні витрати (витрати, пов'язані з наданням за плату в тимчасове користування активів організацій, витрати, пов'язані з участю в статутних капіталах інших організацій, відсотки, що сплачуються організацією за надання нею в користування грошових коштів (кредитів, позик) тощо);

- позареалізаційні витрати (витрати, які виникають внаслідок стихійного лиха, пожежі, аварії, націоналізації майна тощо).

Витрати, відмінні від витрат по звичайних видах діяльності, вважаються іншими витратами. До інших витрат також належать надзвичайні витрати.

Португалія.Офіційний план бухгалтерського обліку Португалії передбачає особливості обліку доходів та витрат звітного періоду, які призведуть до зміни рахунку "Прибутків та збитків" лише в майбутньому. Це - особливі статті активів та зобов'язань, які потрібно обліковувати окремо від інших дебіторів та кредиторів. В активі балансу такі статті представлені рядками "Нарахована виручка" та "Витрати майбутніх періодів". В пасиві балансу ^відображаються доходи майбутніх періодів поточного року, які будуть виплачені в майбутньому. В якості прикладів таких статей можна назвати відсотки до сплати, страхові премії та дотації, які будуть отримані пізніше.

Нарахування та відстрочені виплати відображаються в активі та пасиві португальського балансу останніми рядками після статей, які мають максимальну ліквідність.

Німеччина.Особливістю німецької практики є відображення відстрочених доходів і витрат окремими розділами в балансі.

Рахунки витрат та доходів є свого роду складовими рахунку "Власний капітал". В плані рахунків Німеччини для їх обліку передбачені рахунки доходів в класах 2 і 8 та рахунки витрат в класах 2 і 4.

Зміст всіх пов'язаних з витратами та доходами проводок полягає у визначенні результату діяльності підприємства (прибуток чи збиток, зміна величини власного капіталу) за звітний період.

Прагнення цієї мети веде до специфічного споживання вартості, яке називається витратами виробництва, та до специфічного приросту вартості, який має назву виробничий дохід.

Витрати класифікують наступним чином:

1) цільові витрати, які виникають безпосередньо в процесі виробництва;

2) нейтральні витрати, які виникають та обліковуються у звітному
періоді, але не впливають на виробничий прибуток, оскільки вони не
пов'язані безпосередньо з виробничим процесом. До них відносять:

- витрати, не пов'язані з виробництвом, які не мають нічого спільного з процесом виробництва;

- нерегулярні витрати, які пов'язані з виробництвом, але повинні бути нейтралізовані через їх величини, що постійно змінюються;

- витрати, які відносяться до інших звітних періодів;

3) додаткові витрати.

Доходи та виробничі доходи звітного періоду класифікуються таким чином:

1)цільові доходи: основні виробничі доходи, тобто та частка доходів, яка виникає в межах виробництва, є одночасно виробничими доходами;

2)нейтральні доходи: приріст вартості, який, відноситься до звітного періоду, але виникає поза процесом виробництва. Тут також розрізняються наступні групи доходів:

- доходи, не пов'язані з виробництвом, які не мають нічого спільного з процесом виробництва;

- нерегулярні доходи, які пов'язані з виробничим процесом, але бажана їх нейтралізація через величини, що сильно змінюються;

- дохід, який відноситься до інших звітних періодів.

3) додаткові виробничі доходи, тобто доходи, які ніколи не призводять
до надходжень.

Результат підприємницької діяльності визначається в фінансовому обліку як різниця між доходами та витратами. До тих пір, поки в бухгалтерському обліку дійсно відображаються тільки доходи (нейтральні доходи + цільові доходи) та витрати (нейтральні витрати + цільові витрати), проблеми не виникне. Якщо ж в цій системі бухгалтерського обліку

необхідно визначити і результат виробничої діяльності, то поряд з відображенням цільових доходів і цільових витрат (основні виробничі доходи та основні витрати) також відображають додаткові виробничі доходи та витрати.

Сирійська Арабська республіка.Єдина система обліку Сирії поділяє витрати на виробництво на 3 групи: матеріали, заробітна плата та інші витрати. Залежно від ступеню співвідношення елементу витрат з "технологічним процесом виробництва і способом віднесення витрат на собівартість продукції кожна група поділяється на прямі та непрямі витрати.

Прямі витрати безпосередньо пов'язані з виготовленням одного певного виду виробів або зі стадією обробки (центр собівартості). До них, як правило належать сировина і матеріали, заробітна плата виробничих робітників, паливо і енергія на технологічні цілі.

Непрямі витрати являють собою витрати, пов'язані з виготовленням декількох видів виробів або з різними стадіями обробки виробів. Вони розподіляються між окремими видами продукції або центрами собівартості пропорційно до визначеної бази. До непрямих затрат належать такі витрати як цехові, управлінські, фінансові, витрати на збут тощо. Методи розподілу непрямих затрат, що застосовуються на практиці, залежать від особливостей технології і організації виробництва.

Люксембург.Передоплату та відстрочені доходи відображають в балансі окремо, а нараховані доходи та витрати включаються відповідно до складу дебіторської та кредиторської заборгованості.

Новостворені компанії відраховують обов'язковий резерв по 5 % від прибутку кожного року до тих пір, поки цей резерв не досягне 10 % статутного капіталу. Прибуток (збиток) за звітний період відображається в балансі до розподілу (реформації), адже тільки річні збори акціонерів приймають рішення про те, як розподілити прибуток за звітом директорів.

Польща. Чистий прибуток (збиток) поточного року відображається в балансі узагальнено, так як його використання залежить від рішення, яке приймається на щорічних зборах акціонерів. Величина прибутку (збитку), відображена в балансі, повинна бути еквівалентною чистому результату, зменшеному на суму відрахувань із прибутку (величині, відображеній на рахунку "Прибутки і збитки"), основну частину яких складають податки.

Резюме

Отже, відповідно до МСБО дохід визнається як збільшення економічних вигод протягом облікового періоду у вигляді надходження або збільшення корисності активів чи зменшення зобов'язань, що веде до збільшення в'ласного капіталу, крім випадків, пов'язаних із внесками учасників власного капіталу. В кожній країні визнання доходу відбувається відповідно до власних нормативних документів, проте є два спільні критерії:

- суму доходу можна достовірно визначити;

- очікується надходження майбутніх економічних вигід.

Щодо витрат, то в кожній країні їх відображення зумовлене тим, яку систему обліку використовує підприємство: директ-костинг або стандарт-кост, які витрати включають до собівартості, а які ні.