МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Аналогічно у разі, якщо внаслідок порушення покладених на працівника обов’язків підприємство зазнало матеріальної шкоди, відповідно до статей 130, 132 і 136 КзПП на нього можна покласти матеріальну відповідальність. Працівники, з вини яких підприємству заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Підставою для покриття цієї шкоди є розпорядження керівника, яке він видає не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і яке звертається до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівника. Якщо останній не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається у суді або комісії з трудових спорів.

Якщо до підприємства застосовано штраф за несвоєчасне подання звітності, з винного головного бухгалтера може бути за розпорядженням керівника стягнено суму такого штрафу у розмірі, що не перевищує суму штрафу, але не більше середньомісячного заробітку. У такому разі згідно зі ст. 128 КзПП при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір відрахувань не може перевищувати 20%.

Згідно з положеннями КЗпП матеріальна відповідальність настає тільки:

1. якщо шкода заподіяна внаслідок порушення покладених на працівника трудових обов’язків (ч. 1 ст. 130 КЗпП). Трудові обов’язки працівника можуть визначатися законодавством, колективним, трудовим договором, іншими локальними нормативними та індивідуальними актами, наприклад, посадовими інструкціями. Наприклад, до трудових обов’язків головного бухгалтера (або особи, яка виконує його функції) входить забезпечення перерахування передбачених законодавством податків і зборів;

2. за пряму дійсну шкоду (ч. 2 ст. 130 КЗпП). При цьому під прямою дійсною шкодою слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для установи понести видатки на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані порушенням працівником трудових обов’язків, грошові виплати (абз. 2п. 4 постанови № 14). Якщо шкоду заподіяно приписками та іншими перекрученнями даних про виконання робіт, то до прямої дійсної шкоди може бути віднесено: суми незаконно нарахованої заробітної плати та премій, зайві виплати у вигляді штрафу, накладеного відповідними органами, вартість пального і мастил, сировини, напівфабрикатів та інших матеріальних цінностей, безпідставно списаних у зв’язку з викривленням даних про обсяг робіт (абз. 3 п. 17 постанови № 14);

3. якщо заподіяна шкода не належить до категорії нормального виробничо-господарського ризику (ч. 4 ст. 130 КЗпП);

4. якщо працівник, який заподіяв шкоду, не перебував у стані крайньої необхідності (ч. 4 ст. 130 КЗпП);

5. якщо шкоду заподіяно винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника (ч. 2 ст. 130 КЗпП). Притягнення до матеріальної відповідальності можливе тільки за наявності вини працівника. Підставою матеріальної відповідальності може бути не тільки умисна, а й необережна вина. При цьому працівник несе матеріальну відповідальність у розмірі, що не перевищує його середній місячний заробіток (ч. 2 ст. 130, ч. 1 ст. 132 КЗпП).

Згідно зі ст. 134 КЗпП головного бухгалтера також може бути притягнено до повної матеріальної відповідальності, якщо:

o майно або інші цінності було отримано ним під звіт за разовим дорученням або за іншими разовими документами;

o шкоду заподіяно ним, будучи в нетверезому стані;

o шкоду заподіяно недостачею, навмисним знищенням або навмисним псуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), утому числі під час їх виготовлення, а також інструментів, вимірювальних приладів, спецодягу та інших предметів, виданих підприємством йому в користування;

o шкоду заподіяно не під час виконання трудових обов’язків.

При цьому головний бухгалтер не є матеріально відповідальною особою, оскільки його посада не передбачає виконання робіт, безпосередньо пов’язаних зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих йому цінностей та не входить до Переліку № 447/24 (зазначений Перелік містить список посад працівників, з якими можна укладати договори про повну матеріальну відповідальність). Виняток – якщо головний бухгалтер виконує функції касира. За таких умов з ним обов’язково має бути укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

Згідно з ч. 2 ст. 133 КЗпП керівники структурних підрозділів в установах, організаціях (в тому числі і головний бухгалтер) та їх заступники несуть обмежену матеріальну відповідальність, якщо шкоду заподіяно:

o необґрунтованими грошовими виплатами, у тому числі у зв’язку з накладенням на підприємство штрафів у зв’язку з порушенням бухгалтером його трудових функцій;

o неправильною постановкою обліку та зберігання матеріальних або грошових цінностей;

o невжиттям необхідних заходів щодо запобігання простою, випуску недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню та псуванню матеріальних або грошових цінностей.