Об’єктів та строк дії

Відповідно до статті 450 Цивільного кодексу України та статті 35 Закону України “Про авторське право і суміжні права” суб’єктами суміжних прав, як і суб’єктами авторського права, можуть бути фізичні та юридичні особи, що поділяються на дві групи: первинні суб’єкти, які безпосередньо створюють об’єкти права, та похідні суб’єкти, які набувають майнових прав на відповідний об’єкт відповідно до Закону або договору.

Первинними суб’єктами суміжних прав є:

- виконавець;

- виробник фонограми;

- виробник відеограми;

- організація мовлення.

До похідних суб’єктів суміжних прав відносять осіб, які набули прав відповідно до договору або Закону:

- спадкоємці виконавців та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконання;

- спадкоємці, правонаступники виробників фонограм та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм;

- спадкоємці, правонаступники виробників відеограм та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо відеограм;

- правонаступники організацій мовлення та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо їх програм (передач).

Виконавець – це актор (театру, кіно тощо), співак, музикант, танцюрист або інша особа, яка виконує роль, співає, читає, декламує, грає на музичному інструменті, танцює чи будь-яким іншим способом виконує твори літератури, мистецтва чи твори народної творчості, циркові, естрадні, лялькові номери, пантоміми тощо, а також диригент музичних і музично-драматичних творів.

Виробником фонограми може бути як фізична, так і юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і відповідальність за перший звуковий запис виконання або будь-яких інших звуків. Тобто особа, яка задумала цей проект і втілила його в життя (орендувала чи створила студію, уклала договори з авторами і виконавцями на запис виконання, фінансувала цей проект або уклала відповідні договори зі спонсорами чи кредиторами, здійснила інші необхідні дії).

Виробником відеограми може бути фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший відеозапис виконання або будь-яких рухомих зображень (як із звуковим супроводом, так і без нього).

Телерадіоорганізація (організація мовлення) – юридична особа (редакція, студія, агентство, об’єднання, асоціація, компанія, радіостанція тощо), зареєстрована у встановленому чинним законодавством порядку, яка має право виробляти та розповсюджувати телепередачі та програми.

Суміжні права є похідними правами від авторських. Тому основним принципом виникнення та здійснення суміжних прав є безумовне дотримання прав авторів.

Виконавці здійснюють свої права за умови дотримання ними прав авторів виконуваних творів та інших суб’єктів авторського права. Виробники фонограм, виробники відеограм повинні дотримуватися прав суб’єктів авторського права і виконавців. Організації мовлення повинні дотримуватися прав суб'єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм (відеограм).

Критерії виникнення суміжних прав у різних суб’єктів різні. Відповідно до статті 451 Цивільного кодексу України:

право інтелектуальної власності на виконання виникає з моменту першого його здійснення; право інтелектуальної власності на фонограму чи відеограму виникає з моменту її вироблення; право інтелектуальної власності на передачу (програму) організації мовлення виникає з моменту її першого здійснення.

Для виникнення і здійснення суміжних прав не вимагається дотримання будь-яких формальностей. Зазначені права виникають у первинних суб'єктів суміжних прав за законом.

Спадкоємці та правонаступники набувають суміжних прав за законом, інші фізичні і юридичні особи можуть набути суміжних прав за договором.

Відповідно до статті 37 Закону України “Про авторське право і суміжні права” виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми для сповіщення про свої суміжні права на фонограмах, відеограмах і всіх їх примірниках, що розповсюджуються серед публіки на законних підставах, або їх упаковках можуть використовувати спеціальний знак охорони суміжних прав. Цей знак складається з таких елементів:

- латинська літера “Р” у колі;

- імена (назви) осіб, які мають щодо цих фонограм (відеограм) суміжні права;

- рік першої публікації фонограми (відеограми).

Відсутність знака охорони суміжних прав не позбавляє володільця суміжного права його захисту, проте, в ряді випадків утруднює процес доказування при його порушенні. Можливість використання такого знака відповідно до національного законодавства передбачена статтею 11 Римської конвенції про охорону прав виконавців, виробників фонограм, організацій мовлення.

Статтею 37 Закону України “Про авторське право і суміжні права” встановлено, що, за відсутності доказів іншого, виконавцем, виробником фонограми чи відеограми вважаються особи, імена (назви) яких зазначені на фонограмі, відеограмі та їх примірниках або на їх упаковці. Цим положенням встановлюється презумпція того, що виконавцем, виробником фонограми чи відеограми є особа, зазначена як виконавець, виробник фонограми чи відеограми на оригіналах чи примірниках фонограм, відеограм або їх упаковках, якщо в судовому порядку не буде доведено інше.

Незважаючи на те, що законодавством не передбачено відповідне положення щодо передач організацій мовлення, презумпцією у даному випадку можна вважати зазначення відповідної особи при передачі (сповіщенні) програми (передачі) організації мовлення в ефір.

Права виконавців, виробників фонограм,

відеограм та організацій мовлення

Суб’єктам суміжних прав належить різний об'єм прав. За виконавцями, виробниками фонограм, відеограм та організаціями мовлення законодавство, як і за авторами закріплює майнові права.

Відповідно до статті 452 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на об'єкт суміжних прав є:

- право на використання об'єкта суміжних прав;

- виключне право дозволяти використання об’єкта суміжних прав;

- право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта суміжних прав, у тому числі забороняти таке використання;

- інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені Законом.

Майнові права інтелектуальної власності на об’єкт суміжних прав належать відповідно виконавцеві, виробнику фонограми, виробнику відеограми чи організації мовлення, якщо інше не встановлено договором чи Законом.

Особа, яка має виключне право дозволяти використання виконання, фонограми, відеограми, програми (передачі) організації мовлення, може використовувати відповідний об’єкт суміжних прав на власний розсуд з додержанням при цьому прав інших осіб. Використання виконання, фонограми, відеограми, програми (передачі) організації мовлення іншою особою здійснюється лише з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання відповідного об’єкта суміжних прав, на підставі договорів щодо розпоряджання майновими правами на об'єкт суміжних прав, крім випадків правомірного використання об’єктів суміжних прав без такого дозволу.

Майнові права на об’єкт суміжних прав можуть бути передані іншій особі повністю або частково. Умови та порядок передання майнових прав на об’єкт суміжних прав визначаються відповідно до норм Цивільного кодексу України щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Майнові права на виконання, фонограми та відеограми (якщо виробником фонограми та відеограми є фізична особа) можуть переходити у спадщину.

Майнові права на фонограми та відеограми (якщо виробником фонограми та відеограми є юридична особа), а також майнові права на програми організацій мовлення можуть бути передані іншій особі у встановленому Законом порядку внаслідок припинення юридичної особи – суб’єкта суміжних прав.

Особа, яка має виключне право дозволяти використання об’єкта суміжних прав, може надати дозвіл на використання об'єкта суміжних прав іншим особам на основі ліцензійного договору або ліцензії на використання об’єкта суміжних прав.

Умови ліцензійних договорів та ліцензій на використання об’єктів суміжних прав, порядок їх укладання визначаються відповідно до норм Цивільного кодексу України щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Переліки способів використання виконання, фонограми, відеограми та програми організації мовлення, які підлягають правовій охороні, чітко визначаються законодавством і не підлягають довільному розширенню на відміну від авторського права.

Майнові права виконавців – це виключне право дозволяти іншим особам використання виконання шляхом:

- публічного сповіщення своїх незафіксованих виконань (прямий ефір);

- фіксації у фонограмах чи відеограмах своїх раніше не зафіксованих виконань;

- відтворення –- пряме і/або опосередковане – своїх виконань, зафіксованих без їх згоди у фонограмі чи відеограмі, чи за їх згодою, але якщо відтворення здійснюється з іншою метою, ніж та, на яку вони дали свою згоду;

- розповсюдження своїх виконань, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі, шляхом першого продажу або іншої передачі права власності у разі, коли вони при першій фіксації виконання не дали дозволу виробникові фонограми (виробникові відеограми) на її подальше відтворення;

- комерційного прокату, майнового найму своїх виконань, зафіксованих у фонограмах чи відеограмах, якщо при фіксації не було їхньої згоди на комерційний прокат і майнове наймання, навіть після розповсюдження виконань, здійсненого виробником фонограми (відеограми) або за його дозволом;

- розповсюдження своїх виконань, зафіксованих у фонограмах чи відеограмах, через будь-які засоби зв’язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором, якщо при першій фіксації виконання не було їхньої згоди на такий вид розповсюдження.

У разі, коли виконавець під час першої фіксації виконання безпосередньо дозволить виробникові фонограм чи відеограм її подальше відтворення, вважається, що виконавець передав виробникові фонограми чи відеограми виключне право на розповсюдження фонограм, відеограм та їх примірників способом першого продажу або іншої передачі у власність чи володіння, а також способом здавання у майнове наймання, комерційний прокат та іншої передачі. При цьому виконавець зберігає право на одержання справедливої винагороди за зазначені види використання свого виконання через організації колективного управління або іншим способом.

Коли виконання використовується в аудіовізуальному творі, вважається, що виконавець передає організації, яка здійснює виробництво аудіовізуального твору, або продюсеру аудіовізуального твору всі майнові права на виконання, якщо інше не передбачено договором.

Майнові права виробників фонограм і відеограм – це виключне право дозволяти використання фонограм та відеограм шляхом:

- відтворення – пряме і/або опосередковане – своїх фонограм і відеограм у будь-якій формі і будь-яким способом;

- розповсюдження серед публіки фонограм, відеограм та їх примірників шляхом першого продажу або іншої передачі права власності;

- комерційного прокату фонограм, відеограм та їх примірників, навіть після їх розповсюдження, здійсненого виробником фонограми чи відеограми або за їх дозволом;

- публічного сповіщення фонограм, відеограм та їх примірників через будь-які засоби зв’язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором;

- будь-якої видозміни своїх фонограм, відеограм;

- ввезення на митну територію України фонограм, відеограм та їх примірників для розповсюдження їх серед публіки.

Якщо фонограми, відеограми чи їх примірники введені виробником фонограми (відеограми) чи за його згодою у цивільний обіг шляхом їх першого продажу в Україні, допускається їх подальше розповсюдження шляхом продажу, дарування тощо без згоди виробника фонограми (відеограми) чи його правонаступника і без виплати йому винагороди. Проте, й у цьому випадку право здавання таких примірників фонограм (відеограм) у майнове наймання чи комерційний прокат залишається виключно правом виробника фонограми (відеограми).

Майнові права організацій мовлення – це виключне право дозволяти використання своїх передач (програм) шляхом:

- публічного сповіщення своїх програм шляхом їх трансляції та ретрансляції;

- фіксації на матеріальному носії та відтворення своїх передач;

- публічного виконання і публічної демонстрації своїх програм (передач) у місцях з платним входом.

Організація мовлення має право забороняти поширення на території України чи з території України сигналу, що несе програми, органом, який поширював цей сигнал і для якого він не призначався.

Крім майнових прав за виконавцем, як і за автором закріплено особисті немайнові права :

- вимагати визнання того, що він є виконавцем твору;

- вимагати, щоб його ім’я або псевдонім зазначалися чи повідомлялися у зв'язку з кожним його виступом, записом чи виконанням (у разі, якщо це можливо);

- вимагати забезпечення належної якості запису його виконання і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій суттєвій зміні, що може завдати шкоди його честі і репутації.

Виробник фонограми, виробник відеограми має право зазначати своє ім’я (назву) на кожному носії запису або його упаковці поряд із зазначенням авторів, виконавців і назв творів, вимагати згадування свого імені (назви) у процесі використання фонограми (відеограми).

Організація мовлення має право вимагати згадування своєї назви у зв’язку із записом, відтворенням, розповсюдженням своєї передачі і публічним повторним сповіщенням її іншою організацією мовлення.

Строки чинності суміжних майнових прав

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на виконання спливає через п'ятдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком здійснення першого запису виконання, а за відсутності такого запису – з 1 січня року, наступного за роком здійснення виконання.

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на фонограму, відеограму спливає через п’ятдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком її опублікування, а за відсутності такого опублікування протягом п'ятдесяти років від дати її вироблення – з 1 січня року, наступного за роком вироблення фонограми, відеограми.

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на передачу (програму) організації мовлення спливає через п’ятдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком її першого здійснення.

Обмеження майнових суміжних прав

Об’єкти суміжних прав, як і твори науки, літератури і мистецтва, в передбачених Законом випадках можуть використовуватися без згоди суб’єктів суміжних прав, без виплати або з виплатою їм винагороди. Обмеження зазначених майнових прав встановлені в інтересах суспільства, яке зацікавлене у вільному використанні інформації, розвитку науки і освіти.

Вільне використання об’єктів суміжних прав без виплати винагороди допускається у тих же самих випадках, коли допускається вільне використання об'єктів авторського права, з виплатою у випадку “приватного копіювання”.

Крім того, допускається без згоди виробників фоно­грам (відеограм), які опубліковані для використання для комерційного обігу метою, і виконавців, виконання яких зафіксовано у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників:

- публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника;

- публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір;

- публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по дротах (через кабель).

Збирання винагороди за використання фонограм (відеограм) і контроль за їх правомірним використанням здійснюють визначеними Державним департаментом інтелектуальної власності уповноважені організації колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, що є на обліку, на основі договорів, уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержану від уповноваженої організації винагороду розподіляє відповідна організація колективного управління у таких пропорціях: виконавцям – 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) – 50 відсотків. Розмір винагороди за використання фоно­грам (відеограм), порядок та умови її виплати визначає Кабінет Міністрів України.