Податковий облік та звітність суб’єктів малого підприємництва – юридичних осіб

Платників єдиного податку – юридичних осіб поділено на дві групи залежно від середньооблікової кількості працівників та річного обсягу доходу:

- четверта група – юридичні особи – суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб; обсяг доходу не перевищує 5 000 000 грн.;

- шоста група – юридичні особи – суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб; обсяг доходу не перевищує 20 000 000 грн.

При розрахунку середньооблікової кількості працівників застосовується визначення, встановлене ПКУ.

Право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку – юридичні особи за умови не перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу для відповідної групи платників єдиного податку – юридичних осіб.

Не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання – юридичні особи, які здійснюють:

- діяльність з організації, проведення азартних ігор;

- обмін іноземної валюти;

- виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу пально-мастильних матеріалів в ємностях до 20 л);

- видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

- видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

- діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвеєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Податкового кодексу;

- діяльність з управління підприємствами;

- діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

- діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

- діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

Водночас право на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності не поширюється на:

- страхових (перестрахових) брокерів, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

- суб'єктів господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 %;

- представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

- юридичних осіб – нерезидентів;

- суб'єктів господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Однією з головних умов перебування на спрощеній системі оподаткування є те, що платники єдиного податку – юридичні особи повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Відсоткові ставки єдиного податку для четвертої групи платників єдиного податку – юридичних осіб встановлено у таких розмірах:

- 3 % від доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим кодексом;

- 5 % від доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Для платників єдиного податку шостої групи:

- 7 % від доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим кодексом;

- 10 % від доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Додатково встановлено ставки єдиного податку у подвійному розмірі для платників четвертої (6 та 10 %) та шостої груп (14 та 20 %):

- до суми перевищення обсягу доходу, допустимого для перебування на відповідній групі платників єдиного податку – юридичних осіб;

- до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж у грошовій формі;

- до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

У разі перевищення обсягу доходу, визначеного для відповідної групи, платники четвертої групи в наступному податковому (звітному) кварталі мають право за поданою ними заявою перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників податку шостої групи, або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування у порядку, встановленому ПКУ.

Платники шостої групи зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої та шостої груп є календарний квартал.

Єдиний податок сплачується до місцевого бюджету за місцем податкової адреси платника єдиного податку – юридичної особи.

Податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Платники єдиного податку четвертої та шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації за податковий квартал. Якщо строк сплати податку припадає на вихідний, святковий день, то строк сплати податку не переноситься.

Визначення доходу здійснюється з метою оподаткування єдиним податком та надання права юридичній особі зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Доходом платника єдиного податку – юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності; вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримано попередню оплату (аванс) у період сплати інших податків і зборів, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) у матеріальній або нематеріальній формі.

Відповідно до ПКУ безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку за письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником.

Датою отримання доходу платника єдиного податку – юридичної особи є:

- дата надходження коштів платнику у грошовій (готівковій або безготівковій) формі;

- дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);

- дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності;

- дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримано попередню оплату (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом;

- дата вилучення з торговельних апаратів та/або подібного обладнання грошової виручки (у разі здійснення торгівлі товарами або послугами з використанням торговельних автоматів чи іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності реєстратора розрахункових операцій);

- дата продажу жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України (у разі здійснення торгівлі товарами (роботами, послугами) через торговельні автомати з використанням жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків).

Під час продажу основних засобів юридичними особами – платниками єдиного податку дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

До складу доходу платника єдиного податку – юридичної особи не включаються:

- суми податку на додану вартість;

- суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;

- суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;

- суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду України та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;

- суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;

- суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом, вартість яких було включено до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств;

- суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом;

- суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;

- суми коштів у частині надміру сплачених податків і зборів, встановлених Податковим кодексом, та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;

- дивіденди, отримані платником єдиного податку – юридичною особою від інших платників податків, оподатковувані в порядку, визначеному розділами III і IV ПКУ.

При цьому під час визначення обсягу доходу, що дає право суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди.

Не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані платником єдиного податку відповідно до закону.

Платники єдиного податку четвертої та шостої груп використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат.

Платники єдиного податку – юридичні особи подають до органу державної податкової служби за місцем податкової адреси податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду – протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу.

Податкова декларація складається наростаючим підсумком. Уточнююча податкова декларація подається у порядку, встановленому Податковим кодексом. Форму податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджено наказом № 1688.

У податковій декларації окремо відображають: обсяг доходу, оподатковуваний за відповідною обраною ставкою єдиного податку; обсяг доходу, оподатковуваний за відповідною подвійною ставкою у разі перевищення обсягу доходу.

Сума перевищення обсягу доходу відображається у податковій декларації за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.

У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, платники єдиного податку – юридичні особи в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій.

Застосування спрощеної системи оподаткування звільняє юридичних осіб від сплати низки податків та зборів, зокрема:

- податку на прибуток підприємств;

- податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташовано на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 або 7 % відповідно до обраної ними групи;

- земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності;

- збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

- збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені вище, здійснюються платниками єдиного податку – юридичними особами в порядку та розмірах, встановлених Податковим кодексом.

У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку – юридичною особою на загальних підставах.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання – юридична особа подає до органу державної податкової служби заяву, передбачену наказом № 1675.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої – шостої груп, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Юридична особа, яка є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Здійснити перехід на спрощену систему оподаткування можна один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснено за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, юридичною особою дотримано вимоги, установлені для відповідної групи платників єдиного податку. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Платники єдиного податку – юридичні особи зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом, у таких випадках та в строки:

- у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку четвертої групи, які використали право на застосування іншої ставки, встановленої для шостої групи, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому відбулося таке перевищення;

- у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку шостої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося перевищення;

- у разі застосування платником єдиного податку – юридичною особою іншого способу розрахунків, ніж у грошовій формі, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

- у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

- у разі несплати до закінчення граничного строку погашення податкового боргу, що виник у платника єдиного податку протягом двох послідовних кварталів, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому погашено такий податковий борг.

Платники єдиного податку – юридичні особи можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом (за умови відсутності непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу з єдиного податку та/або інших податків і зборів), з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

У табл. 5.1 наведемо основні положення застосування спрощеної системи оподаткування для юридичних осіб.

Таблиця 5.1 – Основні положення застосування спрощеної системи оподаткування для юридичних осіб

Продовження табл. 5.1