Запам’ятайте!

Біль і страждання – це сигнал нашої роздільності із зовнішнім світом і з самим собою.

Біль у точності вказує на місце в тілі, де людина не приймає себе, розділена з собою і з Цілим.

Якщо ви хворієте, отже, ви щось не приймаєте в собі, заперечуєте.

Якщо ви хворієте, отже, ви не робите те, що давно хочете робити.

Хвороба завжди виникає в тому місці, яке ви повністю «відкинули». Те місце, у яке ви змогли «проникнути» розумом, куди змогли «помістити» свою свідомість, виліковується.

А тепер подивіться, що відбувається. Ви розділені з Цілим. Ціле або Природа, або Бог, як завгодно називайте Це, грає з вами в чесну гру. Воно створило механізм, що сигналізує про вашу роздільність, як датчик подає сигнал, якщо десь у ланцюзі відбувся розрив. Природа вмонтувала такий «датчик» у вас, і тепер ви щораз відчуваєте біль і страждаєте, якщо йдете всупереч законам Всесвіту і ще більше відмежовуєте себе від Цілого. Чим більше болю і страждань, тим більше ви відокремилися від Цілого, тим більше заблокували свій творчий потенціал.

Давайте розглянемо невеликий приклад, як ми самі зрощуємо біль і страждання у своєму житті. Ми будемо розглядати тіло, але цей же приклад цілком підходить і до страждань душі.

Припустимо, що у вас щось болить. Що ви робите, будучи абсолютно нормальною людиною? В одному випадку, ви можете проігнорувати цей біль, переключившись на яку-небудь справу; у другому випадку, застосуєте які-небудь ліки; у третьому, почнете напружуватися, щоб погасити біль. А тепер уважно подивіться на свої дії. У кожному випадку ви боретеся!

У тому місці, що хворіє, вже існує якась напруга. Але все, що ви робите – це починаєте боротися, починаєте напружуватися! І виходить, що до існуючої напруги ви добавляєте ще деяку кількість напруги. Згодом ця загальна напруга стає звичною для вас. Відповідно, біль непомітно зростає. Ви прикладаєте ще більшу напругу, щоб погасити її, і процес розвитку хвороби поширюється. Минають роки, і ви маєте результат своєї боротьби – хворобу, а лікарі – роботу.

Те ж саме стосується і страждань душі. Чим більше ви намагаєтесь уникнути болю в душі, чим більше напружуєте психічну енергію, щоб позбутися його, тим інтенсивнішим він стає, щоб потім «вирватися» назовні у вигляді хвороб або неприємних для вас ситуацій.

Пам’ятайте, посилюючи одне, ми автоматично підсилюємо його протилежність.

Як бачите, боротьба і напруга не допомагають, коли ви намагаєтеся позбутися болю. Отже, повинен працювати протилежний метод – метод розслаблення і прийняття.

А зараз настала пора познайомитися з цим методом.

Алгоритм позбавлення болю
(за В. Жикарєнцевим)

Крок перший.Піде-піде,залишиться-залишиться.

Коментар: дана позиція, насамперед, знімає прив’язаність до результату, знімає будь-яке протистояння, будь-яку боротьбу з самим собою.

Запам’ятайте!Те, із чим ми боремося, тільки підсилюється; те, чого ми хочемо позбутися, одержує поштовх до подальшого існування; те, що ми наближаємо, віддаляється. Тому що ми живемо в дуальному світі.

Отже, спочатку ми знімаємо будь-яке бажання боротися і позбуватися, у тому числі (зверніть увагу!) ігнорувати.

Пам’ятайте, що ігнорування – це теж вид боротьби.

Бути Тут і Зараз означає спроможність вчасно помітити відчуття,що присутні у вашому тілі. Як тільки ви їх помітили, усвідомили, ви маєте справу вже з ними. Іде «послання», отже, до нього необхідно прислухатися, з ним треба спокійно розбиратися.

Крок другий. Де саме знаходиться напруга (біль, блок)?

Коментар: мета запитання – заспокоїти розум, який «тікає» від болючого місця, і м’яко повернути свою увагу до місця напруги (болю) у тілі, щоб якомога точніше визначити його.

Коли розум тікає, щоб не торкатися болючого місця, він учиняє цілком правильно, тому що його функція і полягає саме в тому, щоб захищати вас від болю. Не боріться з розумом, не напружуйтеся, а просто спостерігайте за тим, як він намагається втекти, і щораз м’яко повертайтеся до запитання.

Крок третій.Якої форми, яких розмірів, якого кольору те, що мене турбує?

Коментар: власне не важливо, якої форми, яких розмірів або якого кольору ваш блок (напруга). Важливим є те, що за допомогою цих питань ви зберігаєте концентрацію уваги на блоці, що, у свою чергу, дозволяє вам переживати відчуття, з якими ви хочете розібратися.

Крок четвертий. Які образи і слова, що пов’язані з минулим приходять?

Коментар: ні в якому разі не намагайтеся згадувати, беріть те, що приходить. Просто бачте, що виникає у вас перед очима, і чуйте те, що звучить у ваших вухах.

Ні в якому разі не оцінюйте, не домислюйте, не аналізуйте і не згадуйте. Якщо ви будете намагатися аналізувати або згадувати, ви почнете напружуватися, і отут, як наслідок, включиться розум, який уведе в оману, і ви загубите контакт з відчуттями, які переживаєте в даний момент. У результаті блок залишиться там, де і був.

Крок п’ятий.Де зараз це знаходиться?

Крок шостий.Якої форми це зараз?

Крок сьомий.Яких розмірів це зараз?

Крок восьмий.Якого кольору це зараз?

Крок дев’ятий…Які думки або образи минулого приходять зараз?

Крок...І так далі…

Коментар: увесь смисл алгоритму – задавати собі одні й ті ж питання доти, доки у вас присутні хоч найменші неприємні відчуття або біль. Ця робота може займати від 2 до 30 хвилин. Удвох працювати значно легше.

Вправа «ходьба»

Цінність цієї вправи полягає в тому, що вона допомагає вчитися бути Тут і Зараз, допомагає «спуститися на землю», відчути себе у фізичному світі, допомагає з’єднати психіку і тіло.

Станьте прямо, хребет займає природне положення – не згинається назад і не витягується вперед. Ви розслаблені. Руки складені на животі, підборіддя трохи втягнене. Починайте здійснювати рухи по колу.

Вдихаючи, повільно перенесіть вагу на одну з ніг і починайте повільно висувати вперед іншу ногу. Ви присутні кожну мить при вдиху, при перенесенні ваги і при висуванні іншої ноги вперед. У цьому полягає весь секрет цієї вправи – завжди бути присутнім при тому, що ви робите, нікуди не кваплячись.

Коли ставите ногу на підлогу, повільно видихайте. Ви відчуваєте кожну мить – спочатку торкаєтесь підлоги п’ятою, потім перекочуєте її на носок, переносячи вагу тіла на нього, і отут починає інша нога відриватися від підлоги. Починається новий вдих, новий рух ноги вперед. Так ви ходите по колу, весь час знаходячись Тут і Зараз.

Коментар: це вкрай ефективна вправа для того, щоб звільнитися від відволікання і навчитися бути присутнім при тому, що ви робите. Найкраще виконувати її у повільному темпі, щоб устигати стежити за кожною фазою подиху, за рухом і постановкою ніг, нічого не пропускаючи. Робіть її стільки часу і стільки разів у день, у тиждень, доки одержуєте задоволення. Починайте з п’ятьох хвилин.

Важливо пам’ятати!1. Нікуди не кваптеся, не прагніть опанувати усіма речами відразу.

2. Усе вирішує регулярність виконання, вправ час і жива увага. Жива увага подібна до того, як маленька дитина розглядає кольорові картинки. Не намагайтеся бути уважними, не тисніть на увагу. Перша ознака відсутності живої уваги – поява сторонніх думок, виходить, ви пішли, ви не Тут і не Зараз. Зважуйте на ці моменти і знову повертайтеся до вправи, тільки ні в якому разі не лайте себе, інакше вправа замість того, щоб дати цілющий ефект, буде сприяти подальшому розвитку напруженості.

Вправа «Дії в побуті»

Цінність цієї вправи полягає в тому, що вона, як і попередня, допомагає тренувати гостроту сприйняттяі сприяє переживанню дійсного моменту.

Відслідковуйте кожну мить своїх рухів, коли чистите зуби, їсте або миєте посуд. Дивіться, як ви підносите ложку до рота, як пережовуєте, як ковтаєте їжу, як знову зачерпуєте чергову порцію. Дивіться, як ви берете тарілку, як підносите її до крана, як відкриваєте воду, як берете мочалку і миєте, роблячи рух за рухом, як протираєте тарілку, як кладете її на поличку, будучи присутнім у цих рухах кожну мить, усвідомлюючи їх.

Так само ви можете діяти, наприклад, у магазині при якій-небудь покупці. Дивіться і почувайте, як ви виймаєте гаманець, дістаєте гроші, відраховуєте їх, одержуєте покупку і кладете її у сумку, перераховуєте здачу, забираєте її у гаманець, опускаєте гаманець у кишеню або сумку, повертаєтеся і йдете. До речі, ця вправа може допомогти перебороти страх перед грошима. Адже саме через страх у людей не буває грошей.

Виконуючи ці й інші подібні вправи регулярно, не кваплячись, ви незабаром відчуєте результати.

Гармонізація ТІЛА І ПСИХІКИ за допомогою методів,
які первинно впливають на тіло

Загальноприйнятими основними засобами психосоматичної гармонізації, які первинно впливають на тіло, у даний час вважаються дихальні психотехніки і тілесно-орієнтовані методики.

До дихальних психотехнік, дуже популярних у даний час, відносяться холотропне дихання за С. Грофом і вільне дихання за Л. Орром. Суть методик зводиться до відтворення трансового стану шляхом зміни глибини і ритму подиху. Ослаблення контролю свідомості при цьому дозволяє неусвідомлюваній частині психіки виявити свою активність. Позасвідомість у неспецифічній формі (м’язове чи емоційне відреагування) виплескує негативний психічний матеріал. Психотравми, що спливають із глибин позасвідомості в такій модельній ситуації, будучи відреагованими (з наступним усвідомленням), поступово «розчиняються» й перестають турбувати людину.

ТІЛЕСНО-ОРІЄНТуВАльНі оздоровчі методики

Тілесно-орієнтувальні оздоровчі методики грунтовно розроблені В.Райхом та О.Лоуеном. Вони різноманітні. Найвідоміші з них – це холістичні палсинги (спеціальні масажі, вібраційні техніки, техніки хитання), зміна схеми тілатощо.

Зупинимося коротко на основних моментах цих методик в трактуванні В.Райха й О.Лоуена[2].

Вільгельм Райх починав як ортодоксальний психоаналітик, але будучи терапевтом, схильним до нетрадиційного мислення і самостійних пошуків, він згодом розробив власну концепцію, яка і лягла в основу нового напрямку як у лікувальній діяльності, так і в області особистісного росту.

У сорокових роках він заснував у Нью-Йорку Інститут Оргона, який став дослідницькою базою оргонної енергії (енергії життя). В. Райх стверджував, що існує фундаментальна, життєва енергія, що присутня у всіх живих організмах, яка є також і біологічною силою (виведеною Фрейдом у концепції лібідо).

Однак Райх розширив фрейдівську теорію лібідо, включивши до неї всі основні біологічні і психологічні процеси.

Невротичні і психосоматичні проблеми трактувалися ним як наслідок блокування (застою) біологічної (за своєю природою – сексуальної) енергії. Енергетичний блок, що виникнув, фіксується у м’язах, спричинюючи напругу останніх, що, в свою чергу, ще сильніше придушує вільний рух енергетичних потоків і таким чином замикає хибне коло патогенного розвитку.

Така напруга тілесних структур рано чи пізно приводить до формування «м’язового панцира» чи «броні характеру». Це створює сприятливий ґрунт для розвитку невротичного характеру, тому що подібна броня блокує не тільки функціонування біоенергетичних процесів, але і придушує природну емоційну діяльність індивіда.

Отже, райхіанська методика розглядає цілющий результат як відновлення вільного протікання енергії через тіло. Досягається ж подібний ефект за допомогою систематичного звільнення блоків «м’язового панцира».

В. Райх виділяє 7 блоків, які «перетинають» тіло. Вони розташовуються в горизонтальній площині і діють як бар’єри на шляху вільного ходу життєвої енергії вгору і вниз по тілу.

Блоки фіксуються на наступних рівнях:

1. Очі.

2. Рот.

3. Шия.

4. Груди.

5. Діафрагма.

6. Живіт.

7. Таз.

Характерні ознаки кожного блокувального кільця можуть бути визначені візуально як досить інформативні критерії.

1. Очі. Блок виявляється в нерухомості чола й очей, маскоподібним вираженням обличчя.

2. Рот (оральний сегмент) включає м’язи підборіддя, горла, потилиці. Щелепа або занадто напружена, стиснута, або неприродно розслаблена. Даний сегмент утримує емоційне вираження плачучу, крику, гніву, кусання, смоктання.

3. Шия. Сегмент включає глибокі м’язи шиї і язика. Утримуються: гнів, крик, плач.

4. Груди. Широкі м’язи грудей, м’язи плечей, лопаток, грудна клітка і руки з кистями. Утримуються: сміх, гнів, сум, захопленість. Часто гнітючим фактором є стримуючий подих.

5. Діафрагма. Діафрагма, сонячне сплетіння, внутрішні органи, м’язи нижніх хребців. Візуальна діагностика: хребет сильно вигнутий уперед. Видих важчий за вдих. Утримується: сильний гнів.

6. Живіт. Широкі м’язи живота і м’язи спини. Напруга поперекових м’язів (пов’язана зі страхом нападу).

7. Таз. М’язи таза і нижніх кінцівок. Візуальна діагностика: таз витягнутий назад. Напруга і біль у сідничних м’язах. Таз негнучкий, ригідний. Утримуються: збудження, гнів, задоволення, сексуальні імпульси.

Алгоритм виконання
оздоровчих тілесно-орієнтувальних методик

Вивільнення витиснутої енергії досягається за Райхом шляхом розблокування панцира в кожнім сегменті. З цією метою пропонується використовувати три підходи, які доповнюють один одного:

1. Глибокий подих.

2. Мануальний вплив на хронічні м’язові затиски (тиск, масаж).

3. Вербальний емоційний контакт. Відкрите і відверте опрацювання з пацієнтом емоційного матеріалу.

До цього додаються специфічні маніпуляції, що спрямовані на розкриття того чи іншого конкретного блоку. Розблокування здійснюється в такий спосіб:

1. Очі:

– широке розкриття очей (як при страху), вільний рух очей, обертання і рух з боку убік.

2. Рот:

– імітація плачу,

– чітке вимовляння звуків, які мобілізують губи,

– кусання,

– блювотні рухи.

3. Шия:

– крики,

– блювотні рухи.

4. Груди:

– вільний подих,

– повний видих,

– експресивні рухи руками – імітація ударів.

5. Діафрагма:

– робота з подихом і блювотним рефлексом (часто люди з даним блоком не здатні до блювоти),

– черевний тип подиху,

– імітація блювоти.

6. Живіт:

– робота з м’язами живота, спини,поперековими м’язами (мануальний вплив).

7. Таз:

– брикання ногами,

– удари тазом об кушетку. В процесі цієї вправи сковуючий панцир і заблокована енергія знаходять вихід, людина відчуває вибух оргазму – тобто відчуття великого звільнення, яке народжує почуття єдності з потоками Життя, і це, у свою чергу, активізує особистісні ресурси психологічного росту.

біоенергетика

Біоенергетика як вчення і практичний метод була створена учнем Райха, американським психіатром Олександром Лоуеном.

Основне питання лоуенівської оздоровчої методики – роль тіла в аналізі характеру і поведінки суб’єкта. Основне поняття, яке застосовує Лоуен–біоенергія.

Залежно від розподілу в тілі біоенергії, Лоуен виділяє 5 типів характерів, які проявляються зовнішньо: у рухах, позах, жестах, і внутрішньо – у психологічних особливостях, властивих тому чи іншому типу характеру.

1. Шизоїдний.

2. Оральний.

3. Психопатичний.

4. Мазохистський.

5. Ригідний (жорсткий).

1. Шизоїдний:

– енергія тече до центру тіла і не потрапляє на периферію, її вільний рух у напрямку обличчя, рук, ніг і статевих органів блокується хронічною м’язовою напругою.

– рухи негнучкі й уривчасті;

– немає почуття зв’язку зі своїм тілом;

– думки нечітко пов’язані з почуттями;

– прагнення зануритися в себе;

– утрата контакту з реальністю;

– самооцінка занижена.

2. Оральний:

– енергія не заблокована в центрі організму, але вона тече слабко до периферії тіла;

– тіло і кінцівки видовжені, мускулатура недорозвинена;

– потреба в підтримці;

– схильність до залежності;

– схильність до депресії, якщо основні потреби не задовольняються.

3. Психопатичний:

– енергія переміщається до голови, а на рівні талії її рух униз блокується м’язовою напругою;

– погляд може здаватися пильним і підозрілим унаслідок прагнення контролювати;

– чітко виражена потреба панувати і керувати;

– заклопотаність своїм соціальним іміджем.

4. Мазохистський:

– енергія: повна зарядженість, але домінує прагнення стримувати почуття;

– тіло коротке, щільне, мускулисте;

– контроль м’язової напруги, щоб уникнути вибуху;

– безпорадність при активному вирішенні проблем;

– самоствердження обмежене.

5. Ригідний (жорсткий):

– енергія вільно тече як у центрі, так і на периферії, але без можливості потрапляння всередину організму;

– пропорційна статура;

– рухливість;

– честолюбство й орієнтація на реальність;

– енергія почуттів протікає вільно, але їхнє вираження обмежене;

– утримання від задоволення;

– гарне функціонування, але високий рівень контролю над своєю поведінкою;

– манірність, дистанція у стосунках.

Для ефективної діагностики важливо, однак, не тільки знати характеристики того чи іншого типу, але й уміти точно «читати» тіло.

У цьому плані корисно порівнювати і пов’язувати свої візуальні враження з конкретними деталями, які виявляються в процесі спостереження за поведінкою суб’єкта. Тоді ми можемо побачити людей, які «гнуться під тягарем відповідальності», «слабких у колінах», «безхребетних», «твердолобих», «тих, хто підставляє себе під удар».

Багато чого про людину можуть «розповісти» її ноги, тим більше, що біоенергетична робота часто концентрується на ногах і тазі, щоб установити більш міцний зв’язок із землею. Останнє поняття є одним з опорних у лоуенівській оздоровчій методиці.

«Ми починаємо з ніг і ступнів, тому що вони – основа й опора Его-структури. У них є й інша функція. За допомогою ніг і ступнів ми зберігаємо контакт із єдиною незмінною реальністю у нашому житті: з землею чи ґрунтом» (О. Лоуен, 1990).

Ґрунт під ногами

Дане поняття символізує фізичну опору на власні ноги і, крім того, воно є метафорою для фрейдівського принципу реальності.

Відчувати «ґрунт під ногами» означає спроможність людини встановлювати енергетичний контакт із землею та одержувати відчуття стабільності і впевненості.

ПРОЦЕДУРИ

Метою лоуенівської методики є відновлення оптимального енергетичного потенціалу і створення енергетичної рівноваги в організмі, що сприяє спонтанному вирішенню наявних невротичних, особистісних чи психосоматичних проблем. Для цього використовується система вправ, які являють собою комплекс райхіанських технік, взаємодіючих з новими, запропонованими Лоуеном, статичними позами. Цей комплекс структурований за трьома складовими.

1. Вільний подих (за Райхом).

2. Емоційне відреагування через експресивні форми поведінки (плач, крик, удари й ін.).

3. Напружені пози – використовуються для енергетичного насичення тих частин тіла, які були заблоковані.

Вільний Подих

Розслаблення щелепних м’язів, глибокий і повний подих може дати повну розрядку стримуваним почуттям.

Напружені пози