Особливості встановлення норм і нормативів праці на підприємствах.

Норми - це абсолютні показники, що характеризують максимально допустимі витрати або мінімально можливі результати при виготовленні одиниці продукції або виконанні одиниці роботи заданої якості.

Нормативи - це відносні показники, що показують кількісне співвідношення планових витрат і результатів виробництва, тобто ступінь використання знарядь і предметів праці, природних і трудових ресурсів, соціальні та екологічні обмеження і т.д.

1) Норми праці розраховуються стосовно конкретних умов виконання нормованого процесу для певних значень факторів. Нормативи з праці встановлюються до різних варіантів типізованих або усереднених організаційно-технічних умов.

2) Норми праці встановлюються для конкретної роботи і систематично переглядаються. Нормативи з праці багаторазово використовуються для розрахунку норм праці і діють без перегляду тривалий час.

3) Норми праці - це норми часу, норми виробітку і норми обслуговування. Нормативи - це нормативи з праці, нормативи часу, нормативи чисельності.

Нормативи праці характеризують науково обґрунтовані, централізовано розроблені показники витрат праці. Це регламентовані характеристики режимів роботи виробничого устаткування (нормативи роботи устаткування), затрат часу на виконання окремих елементів трудового процесу (нормативи часу), а також нормативи обслуговування, нормативи чисельності, нормативи керованості.

На їхній основі підприємство самостійно розробляє свої норми праці.

Норма праці - це норматив праці, скоректований на місцеві умови. Норми праці можуть бути класифіковані за такими ознаками:

1) за періодом дії - разові, тимчасові, сезонні, тривалі;

2) за сферою поширення - міжгалузеві, галузеві, районні, місцеві;

3) за призначенням - норми часу, виробітку, обслуговування, чисельності, керованості.

Таблиця 1