Кінематичний спосіб.

При цьому поверхня розглядається як геометричне місце послідовних положень ліній (твірних), які рухаються у просторі по деякому закону (по напрямним).

Рис.6.15. Кінематичний спосіб утворення поверхні

Закон руху твірної може бути заданий кількома лініями, через які проходить твірна. Ці лінії називаютьсянапрямними(рис. 6.15).

Визначником поверхні називається сукупність незалежних геометричних елементів, що визначають дану поверхню. Наприклад, визначником площини є три точки, що не лежать на одній прямій, визначником поверхонь обертання є вісь поверхні та твірна.

Основною ознакою, яку покладено в основу класифікації поверхонь, є форма твірної.

Рис.6.16. Загальна класифікація поверхонь

Поверхні, твірні яких – прямі лінії, називаються лінійчатими.

Поверхні, твірні яких – криві лінії, називаються криволінійними.

Поверхні, утворені поступальним рухом твірної лінії називаються поверхнями паралельного переносу.

Поверхні, утворені обертанням твірної лінії називаються поверхнями обертання.

Поверхні, утворені гвинтовим переміщенням твірної, називаються гвинтовими поверхнями.

В залежності від вигляду твірної (пряма чи крива) поверхні паралельного переносу, обертання і гвинтові можуть бути віднесені як до лінійчатих, так і до криволінійних.

7. В залежності від характеру руху твірної отримуємо різні типи лінійчатих поверхонь.