Загальна характеристика та методи виміру продукції підприємства

В процесі виробництва людина взаємодіє з певними засобами виробництва і створює конкретні матеріальні блага. Отже останні є продуктами праці, тобто споживною вартістю, речовиною природи, пристосованою людиною за допомогою знарядь праці до своїх потреб. Матеріальний результат праці у більшості випадків виступає у формі конкретного продукту – продукції (виробу). Упродовж певного часу продукція, що виготовляється перебуває на різних стадіях технологічного процесу і з огляду на це називається незавершеним виробництвом, напівфабрикатом чи готовим для споживання продуктом (виробом).

Для загальної характеристики продукції (робіт, послуг) практичне значення є їх класифікація за певними ознаками (рис. 3.1). Так, в промисловості за економічним призначенням продукція підприємств поділяється на продукцію групи «А» і «Б».

Продукція групи «А» представляє собою засоби виробництва, що виступають основою розвитку промисловості, оскільки формують її виробничу базу. Наведена група поділяється на засоби праці (сукупність верстатів, станків, механізмів, що використовуються людьми в процесі створення матеріальних благ) та предмети праці (те, що складає матеріальну основу майбутньої продукції).

Продукція групи «Б» представляє собою предмети безпосереднього споживання, що використовуються населенням в суспільному житті. В свою чергу продукція цієї групи поділяється на продовольчі та непродовольчі товари.

За ступенем готовності продукція підприємства поділяється на готові вироби, незавершене виробництво та напівфабрикати.

За видом матеріальні результати праці поділяються на виконану роботу, вироблену продукцію та виконану послугу.

За складністю виготовлення виділяють основну, супутню та побічну продукцію підприємства.

Основна продукція є результатом діяльності підприємства без урахування відходів.

Супутня продукція – це продукція, отримана в одному технологічному циклі (процесі) одночасно з основною, яка за якістю відповідає стандартам і призначена для подальшої обробки або відпуску споживачам.

Побічна продукція – це продукція, яка випускається разом з основною, має самостійну цінність і, на відміну від супутньої, не потребує додаткових витрат (макуха при виробництві рослинного масла, патока, отримана при виробництві цукру).

За показниками виміру продукція підприємства характеризується за такими групами як натуральні, якісні та вартісні показники.

Натуральні показники представляють собою обсяг виробництва в конкретних фізичних одиницях у номенклатурі й асортименті. Натуральні вимірники (показники) залежать від специфіки продукції, тому можуть бути зазначені в погонних метрах, м3, штуках, кг, т тощо.

Номенклатура продукції – це перелік найменувань виробів, завдання з випуску яких передбачене планом виробництва. Номенклатура продукції підприємства може бути централізованою і децентралізованою. Централізована номенклатура формується шляхом складання державних контрактів (фінансуються за рахунок держбюджету України) і державних замовлень на продукцію (фінансуються за рахунок власних коштів підприємства і кредитних ресурсів). Децентралізована номенклатура формується підприємством самостійно на основі вивчення ринкового попиту на продукцію і встановлення прямих контактів зі споживачами шляхом укладання договорів на постачання.

Асортимент – це сукупність різновидів продукції кожного найменування, що дещо відрізняються за розмірами, потужністю, дизайном і іншими параметрами.

Існують також умовно-натуральні показники (наприклад, умовна банка консервів, мовна цеглина, на ремонтних підприємствах – кількість умовних ремонтів, у взуттєвій промисловості – умовні пари взуття) і подвійно-натуральні показники (наприклад, виробництво тканин може вимірюватись квадратними і погонними метрами, виробництво сталевих труб – тоннами і метрами).

Значення натуральних показників в умовах ринку зростає, оскільки вони дозволяють оцінити ступінь задоволення запитів споживачів у конкретних товарах і врахувати якісні характеристики товарів.

Якісні показники продукції характеризують здатність сукупних характеристик продукції задовольняти вимоги споживачів. Основними класами характеристик якості є наступні:

фізичні – механічні, електричні, хімічні, біологічні;

органолептичні - пов’язані з нюхом, дотиком, смаком, зором, слухом;

поведінкові – увічливість, чесність, правдивість;

часові – пунктуальність, безвідмовність, готовність;

ергономічні та функціональні – пристосованість до фізіологічних особливостей людини, швидкість, ємність, вантажоміст­кість тощо.

Оцінка якості припускає визначення її абсолютного, відносного, перспективного й оптимального рівня. Абсолютний рівень якості визначається шляхом розрахунку конкретних показників, що характеризують даний продукт, без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних товарів. Відносний рівень якості розраховується шляхом порівняння абсолютних рівнів якості по продукту, що випускається фірмою, з аналогічними продуктами, які випускаються іншими фірмами, чи базовим продуктом, що випускається даною фірмою. Перспективний рівень якості продукції відбиває пріоритетні напрями розвитку науки і техніки, а також ураховує перспективи розвитку споживчих переваг. Оптимальний рівень якості відповідає мінімальній величині суспільних витрат на виробництво та експлуатацію продукції.

Вартісними показниками продукції на більшості підприємств вважаються показники товарної, валової, чистої та реалізованої продукції.Товарна продукція (ТП) – це вироблена і призначена для реалізації підприємством готова продукція і завершені роботи виробничого характеру на сторону.

(3.1)

де

n – кількість видів продукції, що виготовляються на підприємстві;

В – випуск продукції і-го виду в натуральних одиницях, од.;

Ц – оптова ціна підприємства одиниці продукції і-го виду, грн.;

РП – вартість робіт і послуг виробничого характеру на сторону, грн.

Товарна продукція не включає вартість незавершеного виробництва (в т.ч. зміну залишків напівфабрикатів власного виробництва).

Валова продукція (ВП) – показник, що характеризує у грошовому виразі загальний обсяг продукції, виробленої на підприємстві, незалежно від того, чи буде вона реалізована на сторону чи спожита всередині самого підприємства.

Показник валової продукції визначається за формулою:

(3.2)

де

ТП – товарна продукція, грн.;

НзВп, НзВк – вартість залишків незавершеного виробництва відповідно на початок і кінець періоду, грн.;

НПп, НПк – вартість залишків напівфабрикатів власного виробництва для власних потреб відповідно на початок і кінець періоду, грн.;

Іп, Ік – вартість інструменту власного виробництва, виготовленого для власних потреб відповідно на початок і кінець планового періоду, грн.

Чиста продукція (ЧП) – це частина вартості товарної продукції за винятком матеріальних витрат, необхідних для її виробництва.

Обсяг чистої продукції підприємства визначається наступним чином:

(3.3)

де

ТП – товарна продукція, грн.;

МВ – матеріальні витрати на виробництво продукції, грн.;

АВ – сума амортизаційних відрахувань, грн.

Чиста продукція підприємства може бути також обчислена як сума основної та додаткової заробітної плати робітників і прибуток підприємства за певний період.

Застосування показника чистої продукції ставить за мету більш точне визначення найбільш важливих показників діяльності підприємства: фондовіддачу, продуктивність праці та ін.

Реалізована продукція (РП) – це продукція, що продана підприємством і оплачена покупцем.

Моментом реалізації вважається надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника за умови, що оплачена продукція дійсно була відвантажена споживачу.

Обсяг реалізованої продукції можна визначити таким чином:

,

(3.4)

де

ТП – товарна продукція, грн.;

ЗНПп, ЗНПк – залишки нереалізованої продукції відповідно на початок і кінець періоду, грн.

Обсяг виробництва і обсяг реалізації промислової продукції – взаємопов'язані і взаємозалежні показники (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Формування вартісних показників продукції промислових підприємств

Слід зазначити, що в статистиці також виділяють такий вартісний показник, як валовий оборот, який на відміну від валової продукції включає внутрішньозаводський оборот, тобто вартість продукції, використаної для подальшої переробки (рис. 3.3).

Рис. 3.3. Складові валового обороту підприємства

Таким чином, валовий оборот характеризує вартість всього обсягу сукупної продукції, виробленої всіма промисловими цехами підприємства, незалежно від її подальшого призначення.