Галузеві системи управління охороною праці

Об’єктом управління охороною праці в галузі є діяльність керівництва галуззю, структурних підрозділів і функціональних служб щодо здійснення правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів з виконання законодавства і нормативних вимог з охорони праці в галузі.

Загальне керівництво СУОПГ здійснює міністр, а в структурних підрозділах – керівники структурних підрозділів і функціональних служб.

Організаційно-методичну й наглядову діяльність з впровадження і забезпечення функціонування СУОПГ, підготовки управлінських рішень та контролю за їх виконанням у центральному апараті здійснює відділ охорони праці, який у своїй роботі користується «Положенням про службу охорони праці».

Реалізація завдань охорони праці повинна бути заснована на системному підході шляхом об’єднання розрізнених заходів у єдину систему цілеспрямованих, постійно здійснюваних дій на всіх рівнях і стадіях управління господарською діяльністю в галузі. Системний ефект отримується в результаті підвищення рівня організації виробничої системи, надбання нею більш високої інтеграції унаслідок сполучення багатьох сил в одну загальну.

Завдання управління охороною праці в галузі – це заходи, які необхідно виконувати в обумовлений термін. Вони випливають з усієї управлінської, виробничої та іншої діяльності Міністерства і його структурних підрозділів. Основними завданнями СУОПУ є:

підвищення кваліфікації і перевірка знань з охорони праці посадових осіб керівного складу об’єднань, облуправлінь та організацій галузі;

забезпечення об’єднань, облуправлінь і організацій правилами, нормами, стандартами та іншими нормативними актами з питань охорони праці;

створення і функціонування санітарної мобільної лабораторії для атестації робочих місць у галузі;

розроблення рекомендацій, типових положень та іншої нормативної і методичної літератури з охорони праці;

проведення експертизи проектів на повноту вирішення питань охорони праці, одержання дозволу починати роботи та ліцензії на випуск продукції;

впровадження у виробництво досягнень науки і техніки, прогресивної технології, вітчизняного і зарубіжного досвіду з охорони праці;

підготовка статистичних звітів та інформації з питань охорони праці;

проведення аудиту, моніторингу, обліку та аналізу нещасних випадків, аварій, профзахворювань, пожеж, а також шкоди від цих подій в галузі;

формування і використання коштів фонду охорони праці галузі та інші.

Керівники структурних підрозділів галузі повинні визначити на підставі чинних нормативних актів конкретні завдання роботи з охорони праці в підрозділі (навчання персоналу, безпека обладнання, виробничих процесів, будівель, виробниче середовище, санітарно-гігієнічні умови, режим праці та відпочинку, санітарно-побутове, лікувально-профілактичне забезпечення, забезпечення засобами індивідуального й колективного захисту та інше) і закріпити їх у посадових інструкціях за конкретними відповідальними посадовими особами.

Процес виконання кожного завдання роботи з охорони праці полягає у послідовному здійсненні керівником (відповідальною особою), власником основних функцій (стадій, етапів) управлінського циклу.

Планування заходів з охорони праці (перспективне, щорічне) в галузі, об’єднаннях, управліннях, організаціях здійснюють на підставі результатів відповідної передпланової роботи, яка включає такі етапи:

прогнозування можливих небезпечних і шкідливих чинників і необхідних профілактичних заходів;

складання цільових програм із запобігання травматизму, профзахворюванням і поліпшення виробничого середовища;

формування галузевої політики з охорони праці.

Прогнозування можливих небезпек і необхідних заходів з охорони праці в галузі та в кожному структурному підрозділі здійснюється їх керівниками разом зі спеціалістами з охорони праці шляхом:

вивчення причин виробничого травматизму і профзахворювань, стану умов праці, ідентифікації й оцінки професійних ризиків;

оцінки безпеки існуючих технологій та обладнання, можливої їх модернізації та заміни новою сучасною технікою і технологіями;

визначення змін рівнів небезпечних і шкідливих чинників, зумовлених зростом виробничих потужностей, інтенсифікації праці.

Цільові програми необхідних заходів і засобів з охорони праці складають керівництво галузі й структурних підрозділів. Основні завдання цільових програм полягають у такому:

запобігання виробничого травматизму;

запобігання профзахворювань;

поліпшення умов праці й виробничого середовища (зниження шуму, вібрацій, запиленості, загазованості, оптимізації мікроклімату та інше).

Планування робіт з охорони праці в галузі здійснюють за такими напрямами:

розроблення довгострокових програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

розроблення перспективних планів (стратегічне планування);

розроблення щорічних комплексних заходів з охорони праці (планування реалізації стратегії);

розроблення оперативних (квартальних, місячних) планів робіт керівниками структурних підрозділів;

розроблення перспективного та щорічного планування науково-дослідних робіт з охорони праці.

Плани роботи з охорони праці в галузі, об’єднаннях, управліннях та організаціях розробляють їх керівники разом зі службою охорони праці, узгоджують з профспілкою і після цього затверджують.

Контроль, облік, аналіз, звітність, комунікація, аудит, моніторинг застосовують для з’ясування фактичного стану і виконання завдань з охорони праці в галузі (підрозділах), порівняно з планом і чинними нормативними актами, визначення наслідків цих відхилень, нагромадження планових і фактичних даних, періодичного складання статистичних звітів установленої форми, прийняття рішень щодо визначення і включення заходів охорони праці в плани робіт наступних років.

Контроль, аудит, моніторинг сприяє виконанню посадовими особами планів робіт, законодавства та інших нормативних актів з охорони праці. Він повинен визначати ступінь повноти виконання посадовими особами обов'язків з охорони праці. Для контролю, обліку аналізу і звітності з охорони праці необхідно застосовувати технічні засоби (персональні комп'ютери тощо), а також систему комунікацій як складову частину системи управління. Контроль поділяється на відомчий, адміністративно-громадський та профспілковий.

Відомчий контроль, аудит, моніторинг за додержанням охорони праці й функціонуванням СУОПГ у господарстві з боку вищого господарського органу здійснюють його спеціалісти (служба охорони праці) відповідно з правами, передбаченими «Положенням про службу охорони праці» та встановленим порядком перевірок з охорони праці підвідомчих організацій і підприємств зі складанням актів перевірок. За результатами контролю готують проекти наказів, постанов і вносять відповідні пропозиції.

Адміністративно-громадський контроль з охорони праці здійснюють керівник і головний спеціаліст господарського органу спільно з представниками трудового колективу (профспілок) підприємства відповідно до чинних вимог.

Профспілки самостійно здійснюють контроль за дотриманням власниками законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, забезпеченням робітників засобами колективного та індивідуального захисту.

Результати контролю, аудиту, моніторингу є підставою для складання плану заходів щодо поліпшення умов праці й охорони праці, а також для відповідальності (заохочення), залежно від рівня охорони праці керівних та інженерно-технічних робітників підвідомчих організацій і підприємств.