Сутність і структура політичної системи

Поняття «політична система» є одним із ключових у сучасній політології. Уперше його увів до наукового обігу в 1953 р. американський політолог Д. Істон.

Використання системного підходу в політології було пов'язане з виробленням загальної теорії систем (Л. фон Берталанфі) та розвитком системного аналізу суспільства, що його здійснив американський соціолог

Т. Парсонс.

За вихідну модель для теоретичного аналізу політичного життя Д. Істон використав біологічні системи, чиї життєві процеси взаємодіють один з одним та оточуючим середовищем, таким чином продукуючи мінливий, але в той же час і не менш стабільний стан системи. Система підлягає впливові середовища і сама активно впливає на нього для власного самозбереження і розвитку. Політичні ж системи, стверджує Д. Істон, подібні до біологічних й існують в оточуючому середовищі, що у свою чергу складається з безлічі інших систем, у тому числі з екологічної, економічної, духовно-ідеологічної та ін.

За класичним визначенням Д. Істона, політична система є сукупністю взаємодій, через які здійснюється авторитетний розподіл цінностей у суспільстві

Поняття «політична система» становить собою теоретичний інструмент який дозволяє виявляти й описувати системні властивості різних політичних явищ.

Системний підхід як методологію політичного аналізу можна застосувати при вивченні різних рівнів та форм організації політичного життя суспільства, для яких характерна певна цілісність.

На міжнародному рівні об’єктами системного аналізу можуть бути світова співдружність у цілому, окремі міжнародні угрупування й організації конфедерації, імперії та ін.

Як самостійні політичні системи можна розглядати окремі держави (територіально-політичні утворення). Середовищем для існування держави як самостійної політичної системи тут становитимуть глобальні політичні, соціально-економічні, екологічні та інші відповідні процеси й відно­сини.

Як політичні системи можна аналізувати окремі політичні інституції (політичні партії як політичний ін­ститут, окремі гілки державної влади та ін.), локальні рівні політичної організації (регіони, міські та сільські громади, суб'єкти місцевого самоврядування), переддержавні або квазіполітичні форми організації соціаль­ного життя (плем'я, племінні спільності).

Поняття і структура політичної системи.

Різноманітні політичні явища, що відбуваються в суспільства вза­ємопов'язані та становлять самодостатню цілісність. Означена властивість політичних явищ вкладається в поняття політична системам Завдання політичної системи суспільства полягає в забезпеченні неперервності, взаємопов'язаності й координаті діяльності різних політичних суб'єктів для здійснення поставлених цілей. Вона гармонізує суспільні відносини, визначає механізми вирішення соціальних конфліктів і запобігання кризовим явищам. Вивчення політичної системи суспільства надзвичайно важливе для розуміння політичного життя будь-якого суспільства, а надто для передбачення напрямів і перспектив розвитку вітчизняної посттоталітарної реальності.

Описуючи політичну систему суспільства, перш за все ми повинні охарактеризувати її структуру.

Структу­ра політичної системи охоплює різні політичні інститу­ти (державу, політичні партії, групи за інтересами та групи тиску, засоби масової інформації тощо), політичні відносини, політичні й правові норми, політичну свідо­мість і політичну культуру.