Горянська ротонда м. Ужгород

 

Оборонні зразки мали класичне завершення в замковій архітектурі з силуетами високих башт і мурів з бійницями (Луцьк, Кам'янець, Збараж). Давні замки органічно вписувалися в довколишній пейзаж і розташовувалися на вершинах гір, берегах річок та озер. У замках з княжим двором і службами, пристосованих до оборони, концентрувалося тогочасне життя. З ними були пов'язані муровані укріплення міста й передмістя. Із середини XVI ст. форми оборонної архітектури поступаються місцем ренесансного палацового будівництва (Бережани, Межибіж).

Архітектура монастирів, також обумовлена оборонними функціями, включала укріплення з вежами і храмовими спорудами (Унів, Дермань, Межиріччя). До унікальних пам'яток церковного будівництва початку XIV ст. відносяться церкви-ротонди, наприклад, у Володимирі-Волинському церква св. Василія (кінець XIII – початок XIV ст.). Західна архітектура виявила себе у храмових спорудах Львова, Рогатина, Дрогобича. Церкви були пристосовані до оборони (Успенська церква в Зимно, Богоявленська – в Острозі, Покровська – в Ситківцях).

Високу інженерну та будівничу культуру принесли із собою пришлі народи (вірмени, німці, євреї), що оселялися в містах і стимулювали розвиток ремісничо-міщанського середовища. Із становленням міського самоврядування в містах споруджують ратуші, арсенали, ринки; вдосконалюється планування вулиць.

Яскрава сторінка національної архітектури – дерев'яне зодчество, що виробило неповторно-самобутні типи церков, органічно вписувані у навколишню місцевість. Традиції дерев'яного будівництва пов'язані з декоративним різьбленням. Ці роботи, як правило, виконували ремісники-міщани. Серед елементів дерев'яної різьби виділяється іконостас, що відкрив необмежені можливості для декоративного жанру. У XVII ст. з'являються вже класичні форми іконостаса: іконостаси Софіївського собору в Києві, у Густинському монастирі.

Для ренесансної архітектури України є характерним багатий скульптурний декор будівель. Цьому сприяв як український традиційний різьблений, орнаментальний декор споруд, так і впливи готики і Північного Відродження. Показовим у цьому плані є місто Львів.

Українське образотворче мистецтво.У другій половині XVI ст. ренесансні впливи стають відчутними в українському малярстві. У цей час основними його видами залишаються настінний розпистаіконопис. Однак виникають і нові жанри портрет, історичний живопис. В іконах і фресках зростає інтерес художника до реалістичного зображення персонажів, показу побутових сцен, краєвиду. На жаль, кращі фрескові розписи того часу майже не збереглися. Водночас навіть у такому консервативному виді мистецтва, як іконопис ознаки Ренесансу очевидні.

У XVI ст. зросла кількість авторських ікон, що засвідчує високу цехову організацію малярства. Ікони львівської школи відносять до «блакитного стилю» («В'їзд до Єрусалима»). Близькі до львівської стилістики ікони, виконані майстром Федуском з Самбора («Благовіщення»), ікона луцького художника Андрія Русина «Синє успіння», яка зберігається в Третьяковській картинній галереї у Москві.

В іконах XV – І пол. XVI ст. бачимо розроблені ще у Візантії, православні канони – символічність кольорів, плоскість, застиглість постатей, зворотну перспективу. Це був не релігійний живопис, як в інших країнах Європи, а саме іконопис. Така вірність традиціям, навіть певний консерватизм був засобом збереження самобутності, національних духовних цінностей. Але порівняно з іконописом часів Київської Русі іконопис все ж набуває нових рис. Обличчя святих стають більшої виразними, живими, навіть портретними, рухи – більш природними. Один з шедеврів цього часу – «Синє Успіння», в якому сині, блакитні тони, похилені фігури апостолів, смутні обличчя, жести рук передають їх глибоку скорботу. Недарма українських живописців знали і шанували не лише в Україні, а й за її межами. Польські королі, магнати неодноразово запрошували українських майстрів для розписів храмів, магнатських, королівських палат. До нашого часу збереглися розписи, зроблені українськими митцями в Любліні, Кракові, Вроцлаві. Запрошували їх і до Пскова, що, зважаючи на високий рівень псковського іконопису, було значним визнанням.

Портретний живопис другої половини XVI ст. поступово висувається на одне з провідних місць у малярстві. Серед відомих світських портретів, виконаних у реалістичному ренесансному дусі, – зображення Стефана Баторія (1576), створене львів´янином Стефановичем, портрети воєводи Івана Даниловича (1620), знатних міщан Костянтина та Олександра Корняктів (20 – 30 роки XVII ст.), намальовані невідомими майстрами. До останніх зразків ренесансного портрета відносять також твори київської художньої школи 40-х років XVII ст. – це зображення Петра Могили, Захарія Копистенського, Єлисея Плетенецького та інших видатних діячів української культури того часу.

Українська музика.Українська професійна музика XIV – XVII ст. представлена церковними творами. Довгий час основу музичної культури складала візантійська відправа. Проте поряд з візантійським, виникають болгарський, сербський і київський знаменні розспіви. Розспіви фіксувалися відповідною крюковою нотацією, що налічувала кількасот знаків-крюків. Лише у XVII ст. знаменний розспів поступився місцем акапельному співу, сповненому багатоголоссям.

На основі народної інструментальної музики, що мала ужитковий характер, як атрибут обряду, побуту, у XIV – XV ст. виділяються чіткі форми цього жанру. В цей час при дворах короля і шляхти з'являються музиканти-професіонали. Так, з XV ст. збереглися імена бандуриста Тарашка, лютнярів Стечка, Подоляна, Лук'яна, Андрейка, а при дворі Зигмунда Августа мав славу бандурист Чурило, в Острозі – музика Лаврентій. Існували такі музичні інструменти: бубон, тулумбаси, сурма, сопілка, флояра, трембіта, дуда, бугай, ріг, кобза, бандура, тримба, скрипка, цимбали, ліра.

Тулумбас – ударний інструмент Флояра Цимбали

 

Розвивається одна з ранніх форм музичного театру – вертепна драма. Вертеп згодом став тим національним грунтом, на якому зростав театр.

Таким чином, зазначимо, що в українській культурі наприкінці XIV – початку XVII ст. перехрещувалися впливи культур Сходу І Заходу, ідеї Відродження, гуманізму і Реформації. Ці впливи знайшли в Україні сприятливе підґрунтя в умовах запеклої боротьби за національну державність.

 









Дата добавления: 2015-09-18; просмотров: 762;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.005 сек.