Управління персоналом в сучасних умовах

Уп­равління людсь­ки­ми ре­сур­са­ми як цілісна сис­те­ма ви­ко­нує такі функції:

• ор­ганізаційну пла­ну­ван­ня пот­реб і дже­рел комп­лек­ту­ван­ня пер­со­на­лу;

• соціаль­но еко­номічну за­без­пе­чен­ня комп­лек­су умов і фак­торів, спря­мо­ва­них на раціональ­не закріплен­ня і ви­ко­рис­тан­ня пер­со­на­лу;

• відтво­рю­валь­ну за­без­пе­чен­ня роз­вит­ку пер­со­на­лу.

Уп­равління людсь­ки­ми ре­сур­са­ми має відповіда­ти кон­цепції роз­вит­ку підприємства, за­хи­ща­ти інте­ре­си працівників і за­без­пе­чу­ва­ти дот­ри­ман­ня за­ко­но­да­в­ства про пра­цю під час фор­му­ван­ня, стабілізації й ви­ко­рис­тан­ня пер­со­на­лу.

Зав­дан­ня уп­равління людсь­ки­ми ре­сур­са­ми:

• за­без­пе­чен­ня підприємства в потрібній кіль­кості та якості пер­со­на­лу на по­точ­ний період і на перс­пек­ти­ву;

• ство­рен­ня рівних мож­ли­вос­тей ефек­тив­ності праці та раціональ­ної зай­ня­тості працівників, стабіль­но­го і рівномірно­го за­ван­та­жен­ня впро­довж ро­бо­чо­го періоду;

• за­до­во­лен­ня ро­зум­них пот­реб пер­со­на­лу;

• за­без­пе­чен­ня відповідності тру­до­во­го по­тенціалу працівни­ка, йо­го пси­хофізіологічних да­них ви­мо­гам ро­бо­чо­го місця;

• мак­си­маль­но мож­ли­ве ви­ко­нан­ня різних опе­рацій на ро­бо­чо­му місці.

Ос­новні прин­ци­пи сис­те­ми уп­равління людсь­ки­ми ре­сур­са­ми в су­час­них умо­вах:

1. Змістовність праці.

2. Спра­вед­ли­ве ви­на­го­род­жен­ня і виз­нан­ня влас­ної праці.

3. Дот­ри­ман­ня не­обхідних технічних ви­мог до оформ­лен­ня ро­бо­чих місць.

4. Де­мок­ра­ти­зація діяль­ності пер­со­на­лу.

5. Фор­му­ван­ня спри­ят­ли­во­го мікрокліма­ту в ко­лек­тиві.

6. За­без­пе­чен­ня працівників якісним ме­дич­ним і по­бу­то­вим обс­лу­го­ву­ван­ням.

Із роз­вит­ком но­вих куль­тур­них і соціаль­них ціннос­тей, зі зрос­тан­ням за­без­пе­че­ності працівників ви­ник­ла но­ва проб­ле­ма нев­до­во­леність че­рез вузь­ку спеціалізацію, яка є при­чи­ною вто­ми, втра­ти зацікав­ле­ності, що, у свою чер­гу, приз­во­дить до про­гулів, плин­ності кадрів.

Щоб виріши­ти цю проб­ле­му, не­обхідно зміни­ти сис­те­му ор­ганізації праці. Для ць­о­го мож­на ви­ко­рис­та­ти два ме­то­ди роз­ши­рен­ня об­ся­гу і зба­га­чен­ня змісту праці.

Обсяг робіт вва­жа­ють ши­ро­ким, як­що працівник ви­ко­нує ба­га­то різних опе­рацій і пов­то­рює їх рідко; і нав­па­ки, як­що працівник ви­ко­нує од­но­манітні, постійно пов­то­рю­вані опе­рації, він має вузь­кий об­сяг ро­бо­ти.

Змістовність ро­бо­ти по­ля­гає у впливі, який робітник мо­же без­по­се­редньо чи­ни­ти на свій об'єкт, зок­ре­ма, са­мостійність у пла­ну­ванні і ви­ко­нанні праці, виз­на­ченні влас­но­го рит­му, участь у прий­нятті рішень.

От­же, уп­равління людсь­ки­ми ре­сур­са­ми є важ­ли­вою скла­до­вою уп­равління ор­ганізацією. Складність її по­ля­гає в то­му, що лю­ди за своїм ха­рак­те­ром відрізня­ють­ся від інших ре­сурсів і пот­ре­бу­ють особ­ли­вих підходів і ме­тодів уп­равління. Спе­цифіка людсь­ких ре­сурсів ви­ра­жаєть­ся в то­му, що, по пер­ше, лю­ди наділені інте­лек­том, їхня ре­акція на уп­равління є емоційною, про­ду­ма­ною, а не ме­ханічною, а це оз­на­чає, що про­цес взаємовідно­син є двос­то­роннім; по дру­ге, лю­ди постійно вдос­ко­на­лю­ють­ся і роз­ви­ва­ють­ся; по третє, відно­си­ни ґрун­ту­ють­ся на дов­го­терміновій ос­нові, оскіль­ки тру­до­ве жит­тя лю­ди­ни мо­же три­ва­ти впро­довж 30 50 років; по чет­вер­те, лю­ди при­хо­дять в ор­ганізацію усвідом­ле­но, з пев­ни­ми ціля­ми і мо­ти­ва­ми.

Для більш чіткої організації системи управління персоналом на підприємстві розробляють концепцію управління персоналом, що деталізує напрямки кадрової політики, які прийняті в стратегічному плані розвитку підприємства.

Мета концепції управління персоналом - створення системи, що ґрунтується, в основному, не на адміністративних методах, а на економічних стимулах і соціальних гарантіях, орієнтованих на зближення інтересів працівника з інтересами підприємства в досягненні високої продуктивності праці, підвищенні ефективності виробництва, одержанні найвищих економічних результатів діяльності підприємства.

Основу концепції управління персоналом підприємства складають:

§ розробка принципів, напрямків та методів управління персоналом;

§ урахування роботи з персоналом на всіх рівнях стратегічного планування підприємства;

§ впровадження нових методів і систем навчання та підвищення кваліфікації персоналу;

§ визначення та проведення скоординованої єдиної тарифної політики й оплати праці;

§ розробка і застосування на підприємстві економічних стимулів і соціальних гарантій;

§ розробка заходів щодо соціального партнерства.

Основу концепції управління персоналом підприємства в даний час складає зростаюча роль особистості працівника, знання його мотиваційних установок, вміння їх формувати і направляти у відповідності із завданнями, що стоять перед підприємством.

Система управління персоналом, яка склалась на провідних вітчизняних підприємствах під впливом запровадження прогресивних зарубіжних технологій управління персоналом та набуття власного досвіду, включає підсистеми ( рис.1):

Аналіз та планування персоналу. До цієї підсистеми належать розробка кадрової політики, розробка стратегії управління персоналом, аналіз кадрового потенціалу та ринку праці, кадрове планування, прогнозування потреб у персоналі, організація реклами та встановлення взаємодії із зовнішніми організаціями, що забезпечують підприємство кадрами.

Підбір та наймання персоналу: проведення співбесід, тестів, анкетування для вияву інтелектуального рівня, професіоналізму та інших необхідних якостей.

Оцінювання персоналу: персональна оцінка рівня знань, умінь, майстерності та особистісної відповідальності; оцінка виконуваної роботи та її результатів.

Атестація і ротація кадрів: проведення заходів, спрямованих на вияв відповідності результатів діяльності, якостей і потенціалу особистості працівника вимогам, що висуваються до виконуваної роботи.

Мотивація персоналу: розробка систем мотивації, вироблення систем оплати праці, участі персоналу в прибутках і капіталі підприємства, розробка форм морального стимулювання персоналу.

Організація навчання та підвищення кваліфікації персоналу: навчання персоналу, перепідготовка та підвищення кваліфікації, введення в посаду, організація кадрового зростання, реалізація службово-професійного просування та кар'єри співробітників.

Облік співробітників підприємства: облік прийому, переміщення, винагород співробітників та стягнень з них, звільнення персоналу, організація ефективного використання персоналу, управління зайнятістю персоналу, кадрове діловодство.

Організація трудових відносин на підприємстві: оцінювання виконання персоналом своїх функціональних обов'язків, формування у співробітників почуття відповідальності, аналіз та регулювання групових і міжособистісних відносин, управління виробничими конфліктами та стресами, соціально-психологічна діагностика, встановлення норм корпоративної культури, робота зі скаргами на трудові відносини.

Створення умов праці: створення безпечних умов для праці співробітників; дотримання норм психофізіології праці, ергономіки, технічної естетики, кадрова безпека.

Соціальний розвиток та соціальне партнерство: організація харчування, медичного і побутового обслуговування, відпочинку та культурно-оздоровчих заходів, управління конфліктами та стресами, організація соціального страхування.

Правове та інформаційне забезпечення процесу управління персоналом: вирішення правових питань трудових відносин, підготовка нормативних документів, що їх регулюють, забезпечення необхідною інформацією всіх підрозділів управління персоналом.