В умовах комуністичного експерименту. документах ПОРП підкреслювалося, що йдеться про розвиток "соціалістичної демократії'", а не зміну ладу

документах ПОРП підкреслювалося, що йдеться про розвиток "соціалістичної демократії'", а не зміну ладу. Серед представників делегації правлячої коаліції спостерігалися певні розбіжності, пов'язані, зокрема, із пожвавленням тенденцій до самостійності дій у середовищі союзних партій та організацій (ЗСЛ, СД, християнські об'єднання, ОПЗЗ).

Робота Круглого столу проходила в нервовій обстановці, на яку впливало погіршення економічного становища населення, бойкот переговорів радикальними опозиційними силами, які не довіряли владі (Робоча група "Солідарності", підпільна організація "Солідарність, що бореться", КПН, НЗС та ін.). У лютому в Кракові, Варшаві, Ґданську пройшли антиурядові демонстрації та мітинги, для розгону яких застосовувалися загони ЗОМО. У дискусіях учасників Круглого столу проявлялися емоції та упередження, які ускладнювали досягнення порозуміння. І все ж 5 квітня 1989 р. учасники Круглого столу підписали пакет документів, підготовлених секціями і робочими групами, який публіцисти назвали Контрактом століття. Документи Круглого столу констатували досягнення політичного порозуміння між правлячою комуністичною партією (та її сателітами) і опозиційними силами, які представляли широкий спектр громадянства, в справі поступового мирного демонтажу тоталітарного ладу і розвитку країни в напрямі створення підстав демократичного устрою. їх значення виходило далеко за межі окремої країни: польський взірець служив прикладом цивілізованого розв'язання суспільного конфлікту на демократичних засадах, без кривавих зіткнень і громадянського протиборства. У "Вступі" підкреслювалося, що в Польщі відбувається історичний зворот, завданням якого є включитися у швидкі зміни, що відбуваються в Європі та світі.

Документ Позиція в справі політичних реформ стверджував невідкладність реформування політичних інститутів країни, яке може відбутися лише на засадах компромісу й урахування інтересів різних соціально-політичних сил з метою побудови демократичної Польщі. Основою компромісу служили політичний плюралізм, свобода слова та інформації, демократичне формування всіх представницьких органів, незалежність судівництва, територіальне самоврядування. Запровадження цих засад у життя вимагало кількох років, а також подолання глибоких обопільних упереджень. Тому їх втілення буде відбуватися поступово, щоб не скласти загрози як для держави, так і окремого громадянина. Було схвалено провести в червні 1989 р. вибори до нового парламенту, в якому створюється вища палата - сенат; вибори до нього повинні відбутися на повністю демократичних засадах. Вибори до сейму мали пройти на принципах поділу мандатів: 60 % - для коаліції ПОРП та її союзників, 5 % - світських християнських об'єднань, 35 % - безпартійних (фактично опозиції). Замість Державної ради запроваджувалася посада президента, який обирався на спільному засіданні сейму і сенату строком на 6 років і мав великі повноваження щодо законодавчої та виконавчої влади (передбачалося, що ним стане В. Ярузельський). Перехідний парламент повинен був розробити демократичні підстави устрою Польщі.

Другий документ - Позиція в справі соціальної та економічної політики і системних реформ - був найбільшим за обсягом і популістським за змістом. У ньому містилися побажання виходу країни з кризи, обмеження інфляції, зрівноваження бюджету, рівноправності всіх секторів економіки, підвищення та індексації зарплати тощо. До провідних засад нового економічного устрою були віднесені насамперед самоврядування трудових колективів, вільне формування структур власності, розвиток ринкових стосунків, обмеження центрального планування з боку держави. Ці засади були сформульовані таким чином, що дозволяли трактувати їх широко.

Третій основний документ під назвою Позиція в справі профспілкового плюралізму був коротким і конкретним. Він стверджував право працівників об'єднуватися у вільних професійних спілках, легалізував НСЗЗ "Солідарність", дозволяв існування різних