Історія Польщі. цензури у СРСР відкрило очі суспільству, яке побачило справжнє обличчя "комуністичного експерименту"

цензури у СРСР відкрило очі суспільству, яке побачило справжнє обличчя "комуністичного експерименту", що призвів до цивілізаційного відставання СРСР та країн "соціалістичного табору". Наслідком цього став крах марксистсько-ленінської ідеології, виникнення потужних відцентрових сил у СРСР і антикомуністичних тенденцій у радянському таборі. Спроби консервативних сил КПРС зупинити дезінтеґраційні процеси в СРСР за допомогою воєнного путчу в серпні 1991 р. мали зворотній результат: 8 грудня 1991р. президенти Росії, Білорусі та України (Б.Єльцин, С Шушкевич і Л. Кравчук) підписали у Біловезькій Пущі угоду про ліквідацію СРСР і створення Співдружності Незалежних Держав (СНД). Угода стала документом "мирного розлучення" колишніх радянських республік.

У 1989 р. розпочався процес розпаду комуністичного блоку.Послаблення тиску з боку КПРС і СРСР спричинило активізацію демократичних сил у країнах Центрально-Східної Європи. У ряді держів відбувся мирний перехід до демократичного устрою, який отримав назву оксамитової революції (Польща, Чехословаччина, Угорщина, НДР, Болгарія), в інших боротьба точилась у більш гострих формах (Румунія, Югославія, Албанія), набираючи рис громадянської або міжетнічної війни. У червні 1991 р. представники СРСР і колишніх країн-сателітів підписали в Будапешті протокол про ліквідацію РЕВ, а 1 липня - ОВД. Ці акти символізували завершення епохи глобального протистояння двох суспільно-політичних систем, яка завершилася перемогою в Європі ліберально-демократичної моделі устрою, що спирається на політичний плюралізм і демократію, ринкову систему господарських стосунків, християнські засади міжлюдських взаємин. Розпад СРСР й утворення на його руїнах незалежних держав, процеси трансформації від тоталітарного до демократичного суспільства в колишніх радянських республіках, а також державах-сателітах докорінно змінили загальну ситуацію в Європі та світі, усунувши блокову конфронтацію й утвердивши одну орієнтаційну модель суспільного поступу. Проте це не означало безконфліктності подальшого розвитку людства.