Румунія

Земельна реформа в Румунії в першу чергу пов’язана із відродженням права приватної власності. На початок реформи у процентному співвідношенні земельні ділянки, які перебували у власності кооперативів, складали 70% від загальної кількості земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Основною підставою виникнення права кооперативної власності у Румунії в період колективізації було «привнесення землі» (земель­них ділянок) та іншого майна на підставі звичайних правочинів про передачу майна на основі заяви про вступ до складу кооперативу (колективного аг­рарного підприємства). Згідно із Законом «Про земельний фонд», прийнятим у лютому 1990 р., було передбачено «поновлення» або «встановлення» права власності на земельні ділянки, які належали на праві власності сільсько­господарським виробничим кооперативам. Такі заходи, за своєю природою адміністративні, були передбачено для членів коопе­ративів та їх спадкоємців, а також для інших фі­зичних осіб, а у деяких випадках - і для їх спад­коємців, земельні ділянки яких були передані будь-яким шляхом кооперативам, та встановлення права власності для інших категорій осіб10.

Відповідно до ч.2 ст.41 Конституції, іноземні громадяни та апатриди не можуть набувати право власності на земельні ділянки11. Ч.3 ст.41 передбачає, що майно може бути експропрійоване для суспільних потреб за умови справедливого попереднього відшкодування.