Земля (земельна ділянка) як об’єкт права власності

У більшості випадків, коли йдеться про суб’єктивне право власності на землю, йдеться не про власне «землю», а про «земельну ділянку», оскільки лише земельна ділянка може бути об’єктом, яким можна володіти на праві власності, річчю - «предметом матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки» (ст.179 ЦКУ), а отже, майном (ст.190 ЦКУ).Таким чином, усталений термін «право власності на землю» в більшості випадків фактично означає «право власності на земельну ділянку».

Об’єктом права державної та комунальної власності, окрім сформованих у встановленому порядку земельних ділянок, є також цілі території (землі), які вузькому «землевпорядному» підходу до визначення земельних ділянок не відповідають, оскільки не мають чітко встановлених меж, кадастрових номерів, не зареєстровані в державному реєстрі земель тощо. Напр., до цих пір не завершена процедура демаркації державного кордону, у зв’язку із цим значні території, що належать до державної власності, не мають чітко визначених меж, нечітко визначені також межі багатьох населених пунктів. Між тим, навіть такі території в цілому відповідають поняттю земельної ділянки, оскільки мають визначене просторове розташування.

Щодо самого поняття «земельна ділянка» та його наповнення, а також співвідношення права власності на земельну ділянку з правом власності на інші об’єкти в її межах див. тему «Земельне право як галузь права».

¹ Заставська Л.П.Право власності на землю в Україні (розвиток та основні риси). – Дис. … к.ю.н. … 12.00.06. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – С.7.

² Носік В.В. Право власності на землю Українського народу: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – С.492.

³ Венедиктов А.В. Государственная социалистическая собственность. – М., 1948. – С.13-39.

⁴ Le service public de l’acces au droit // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://195.83.177.9/code/liste.phtml?lang=uk&c=22

⁵ Право собственности в Украине / Под ред. Я.Н. Шевченко. – К.: Блиц-Информ, 1996. – С.18.

⁶ Заставська Л.П.Право власності на землю в Україні (розвиток та основні риси). – Дис. … к.ю.н. … 12.00.06. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – С.14.

⁷ Подопригора А.А. Основы римского гражданского права: Учеб. пособие для студентов юрид. вузов и факультетов. – 2-е изд., перераб. – К.: Вентури, 1994. – С.131.

⁸ Андрейцев В.І. Конституційно-правовий механізм гарантування права власності на землю // Антологія розвитку правової думки (еколого-правові аспекти). Наукові статті. – Відпов. ред. Андрейцев В. І. – К., 2006. – С.190; Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / Кол. авт.: Л.О. Бондар, А.П.Гетьман, В.Г. Гончаренко та ін.; За заг. ред. В.В. Медведчука. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – С.207; Носік В.В. Право власності на землю Українського народу: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – С.492.