Нормативні акти. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 40-41. – Ст. 356.

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 18. – Ст. 144.

Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань. Закон України від 22 листопада 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 5. – Ст. 28.

Про захист прав споживачів. Закон України від 1 грудня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. - №7. – Ст.84.

Оглядовий Лист Вищого Арбітражного суду України від 30 травня 2001 р. № 01-8/637 «Про практику вирішення окремих спорів, пов’язаних із забезпеченням виконання зобов’язань (за матеріалами судової колегії Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов)».

Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29 квітня 1994 р. N 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань».

Рекомендована література

Белов В.А. Денежные обязательства. – М.: ЦентрЮрИнфоР, 2001. – 237 с.

Беляневич О.А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти): Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 592 с.

Боднар Т.В. Договірні зобов’язання в цивільному праві (загальні положення): Навч. посіб. – К.: Юстиніан, 2007. – 280 с.

Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положення: Изд. 3-е. – М.: Статут, 2001. – 848 с.

Гелевей О.І. Неустойка як вид забезпечення виконання зобов’язання. Автореф. Дис…к.ю.н.: 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес, сімейне право, міжнародне приватне право. – К., 2003. – 22 с.

Гонгало Б.М. Учение об обеспечении обязательств. – М. Статут, 2002. – 222 с.

Латынцев А.В. Обеспечение исполнения договорных обязательств. – М.: Лекс-Книга, 2002. – 285 с.

Отраднова О.О. Неустойка в цивільному праві. Автореферат дис…к.ю.н.: 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес, сімейне право, міжнародне приватне право. – К., 2002. – 18 с.

Подцерковний О.П. Грошові зобов’язання господарського характеру: проблеми теорії і практики. – К.: Юстиніан, 2006. – 424 с.

Тема 3. Порука, гарантія як способи (види) забезпечення виконання цивільно-правових зобов’язань (10 годин)

Лекція 1. Порука як спосіб (вид) забезпечення виконання цивільно-правових зобов’язань (2 години)

Поняття та сфера застосування поруки. Види поруки. Звичайна та комерційна порука. Правова природа договору поруки. Суб’єктний склад правовідносин поруки. Кількість сторін у договорі поруки. Механізм реалізації забезпечувальної функції поруки. Солідарний характер відповідальності поручителя і боржника, спів поручителів. Права поручителя, який виконав зобов’язання, забезпечене порукою. Спеціальні підстави припинення поруки.

Лекція 2. Особливості гарантії як способу (виду) забезпечення виконання цивільно-правових зобов’язань (2 години)

Поняття гарантії. Становлення інституту гарантії у вітчизняному законодавстві. Місце гарантії у зобов’язальному праві, її зв’язок зі способами забезпечення виконання зобов’язань. Суб’єктний склад гарантії. Правовий статус гаранта, принципала, бенефіціара у правовідносинах гарантії. Строк дії гарантії. Безвідкличність гарантії. Забезпечувальний характер гарантії. Право гаранта на зворотну вимогу (регрес) до боржника (принципала). Підстави відмови гаранта у задоволенні вимог кредитора (бенефіціара). Спеціальні підстави припинення гарантійного зобов’язання.

Семінарське заняття 1. Порука та гарантія як способи забезпечення виконання цивільно-правових зобов’язань (2 години)

1. Поняття та основні ознаки поруки. Сфера дії поруки.

2. Правова природа, форма та зміст договору поруки.

3. Забезпечувальний механізм поруки. Обсяг відповідальності поручителя.

4. Динаміка правовідносин поруки. Правовий статус поручителя, який виконав зобов’язання за боржника.

5. Правовідносини між поручителем та боржником.

6. Поняття гарантії. Випадки застосування гарантії.

7. Особливості правового статусу гаранта.

8. Відсутність акцесорного характеру гарантії. Чинність гарантії у разі припинення або недійсності основного зобов’язання.

Завдання для самостійної роботи (4 години)

1) Фізична особа, яка є винною у завданні шкоди потерпілому, з огляду на відсутність в даний момент коштів для відшкодування, запропонувала потерпілому укласти договір поруки з його братом, який погодився взяти на себе зобов’язання щодо відшкодування, якщо у заподіювача не знайдеться коштів на обумовлену сторонами дату.

Чи є правомірним такий договір? Чи відповідає він ознакам поруки? Чи слід рекомендувати потерпілому укладати такий договір?

2) N виступив поручителем боржника за кредитним договором. Боржник не зміг вчасно виконати кредитне зобов’язання, строк виконання якого настав 10 жовтня 2011 р. Банк-кредитор звернувся до поручителя з вимогою про сплату основної суми коштів, процентів за користування кредитом та пені 13 серпня 2012 р., при цьому строку припинення поруки у договорі передбачено не було. N відмовився виконувати вимогу банку у зв’язку з її безпідставністю з посиланням на ч. 4 ст. 559 ЦК України. Банк наполягав на притягненні поручителя до відповідальності, його представники постійно йому телефонували, надсилали листи, що в підсумку обумовило рішення N звернутися до суду за захистом своїх прав.

Який спосіб захисту N доцільно застосувати?

3) Банк видав принципалу гарантійний лист без зазначення конкретної особи – бенефіціара, якому він зобов’язаний сплатити грошову суму у випадку невиконання перед ним принципалом свого обов’язку. Принципал передав гарантійний лист іншому банку (бенефіціару), з яким уклав кредитний договір. Після настання строку виконання кредитного договору і неповернення кредиту бенефіціар звернувся до банка-гаранта з вимогою про сплату грошової суми, зазначеної у гарантії. Гарант відмовився виконувати ці дії, посилаючись на відсутність конкретизації особи бенефіціара у гарантії. Бенефіціар звернувся до суду з позовом.

Яке рішення має винести суд?

4) До банка-гаранта звернувся бенефіціар з вимогою про виконання гарантії. Водночас з поданих до банка документів випливало, що боржник (принципал) зобо’язання перед бенефіціаром виконав, на підставі чого банк відмовив кредитору у задоволенні його вимог. Останній, наполягаючи на виконанні, звернувся до банка повторно, посилаючись на ст. 562 ЦК України, за якою зобов’язання гаранта на залежить від основного зобов’язання, в тому числі і від його припинення, а також на абзац другий ч. 3 ст. 565 ЦК України, згідно якого повторна вимога кредитора, одержана гарантом після повідомлення ним кредитора про припинення основного зобов’язання, підлягає задоволенню.

Хто з учасників спірних правовідносин має обґрунтовану правову позицію?

Контрольні запитання та завдання

1) Проаналізуйте сутність поруки та гарантії та складіть порівняльну таблицю, визначивши їх спільні та відмінні риси.

2) Уважно ознайомтесь зі змістом норм, які передбачають незалежність гарантії від основного зобов’язання, а також з практикою їх реалізації, та визначте перспективи розвитку інституту гарантії як способу забезпечення виконання зобов’язань (есе до 7-ми сторінок).