Загальна характеристика правового регулювання діяльності суду, правоохоронних і правозахисник органів

Діяльність суду, правоохоронних і правозахисних органів - важливий складник організаційної, регуляційної та охоронної функцій держави. Захист конституційних цінностей у широкому розумінні цього поняття може здійснюватися регулятивними правовими нормами та відносинами, які посилюють свою дію за допомогою охоронних норм, реалізації інституту правової відповідальності.

Предметом регулятивних норм є такі правовідносини, реалізація яких не потребує примусу, а їхні учасники виконують свої права й обов'язки без застосування санкцій. Норми регулятивного призначення містяться в переважній частині нормативно-правових актів, зокрема з аграрного, конституційного, фінансового, цивільного права, а також у нормах інших галузей права, а саме: підприємницькому, трудовому, екологічному, господарському, житловому, шлюбно-сімейному тощо. Є правовідносини, юридичні події або факти, наявність яких не потребує спеціальних охоронних процедур (наприклад, акти запису громадянського стану, паспортизація населення, реєстрація автомототранспорту, господарські відносини тощо). Охоронні процедури передбачено тільки в разі неправильного виконання записів акта громадянського стану, порушення вимог паспортизації громадян, зловживання під час реєстрації автомототранспортних засобів, тобто порушення регуляцій у адміністративних, цивільних, господарських відносинах тощо.

Специфіка норм охоронного права й законодавства полягає в тому, що їх спрямовано не тільки на забезпечення регулятивних норм, вони мають й самостійне значення. Дію охоронних норм здебільшого не обмежено в часі та просторі наявністю конфліктів, що виникли внаслідок недодержання регулятивних норм. Такі конфлікти можуть мати як приватний, так і публічний характер. Регулятивні норми з володіння, використання, розпорядження власністю, що є галуззю цивільного права, постійно забезпечують адміністративне та кримінально-правові норми з охорони права власності. Примушування до виконання або недовиконання цивільно-правових зобов'язань може зумовити кримінальну відповідальність, якщо воно пов'язано із погрозою насильства над потерпілим або його близькими родичами, пошкодженням або знищенням майна. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів також може призвести до кримінально-правових наслідків, а переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, здійснюване службовою особою, більш небезпечно й карається суворіше.

Збільшення кількості охоронних нормативно-правових актів стало підставою для висновку про наявність охоронного права з відповідними принципами та методами забезпечення суспільних відносин. Охоронне право складає органічно поєднану сукупність норм, які охоплюють охоронювані та охоронювальні правовідносини. У системному вигляді ці правові відносини можуть бути як матеріальними (кримінальне право тощо), так і процесуальними (кримінально-процесуальне право тощо).

Предмет аналізованої дисципліни, як було зазначено в попередній главі, складають організаційні відносини, якими опосередковано юридичну діяльність у галузі правосуддя, охорони та захисту права. Отже, цей предмет має універсальний, комплексний характер. Важливі його складники належать до різних галузей права. Наприклад, загальні засади правосуддя, діяльності прокуратури, органів виконавчої влади - складники конституційного права, які регламентовано конституційним законодавством, про що йтиметься далі. Питання юрисдикції та компетенції вказаних органів, зокрема і такі, що конкретизують конституційні положення, регулюють кодифіковані нормативні акти (Кримінальний кодекс України, Кримінально-процесуальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Цивільний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України). Внутрішню організацію діяльності судових, правоохоронних і Правозахисних органів визначено в базових законах, урядових і відомчих актах. Міжнародно-правові стандарти, вимоги до здійснення судової, правоохоронної та правозахисної діяльності викладено в міжнародно-правових актах, які є частиною національного українського законодавства (див. перелік нормативно-правових актів). Для глибшого вивчення нормативної бази суду, правоохоронних і правозахисник органів є відповідна її класифікація.