УШКОДЖЕННЯ НИРОК

Лекція № 25

«Догляд за хворими з хірургічними захворюваннями та пошкодженнями органів сечостатевої системи»

з дисципліни : « Медсестринство в хірургії»

Викладач : Гайдамака В.К.

м. Берислав

План

1. Особливості обстеження урологічних хворих (мануальні, інструментальні, лабораторні), участь в них медичної сестри. Основні методи та синдроми в урології.

2. Травми нирок. Класифікація, етіологія. Особливості надання першої медичної допомоги. Методи лікування.

3. Травми сечового міхура. Класифікація, етіологія. Принципи надання першої медичної допомоги. Методи лікування.

4. Сечо – кам’яна хвороба. Тактика медичної сестри при нирковій кольці.

5. Аденома передміхурової залози. Техніка медичної сестри при гострій сечі.

Мета:

- знати особливості обстеження хворих із захворюваннями сечових і статевих

органів; вивчити можливі ушкодження органів сечової і статевої систем, навчитись діагностувати їх та надавати першу допомогу;

- оволодіти методами першої допомоги у випадку ушкодження нирок, статевих органів і при ниркових кольках.

Хворі з ушкодженнями і захворюваннями органів сечовидільної системи скаржаться на біль у поперековій ділянці, який може бути гострим, у вигляді кольок, тупим, постійним. Він може іррадіювати в промежину, пахову ділянку, зовнішні статеві органи. Також виникають розлади сечовипускання (дизурія), які проявляються частим сечовипусканням або його затримкою.

При обстеженні хворих із захворюваннями сечової і статевої систем застосовують спеціальні методи дослідження, які дають змогу уточнити локалізацію і характер патологічного процесу. Нижче описані ці методи.

1. Цистоскопія — проводиться за допомогою цистоскопа – оптичного приладу, який дає змогу оглянути слизову оболонку сечового міхура, вічко сечоводу.

2. Хромоцистоскопія— дослідження функції нирок за допомогою внутрішньовенного введення 4 мл 0,4 % розчину індигокарміну (забарвлює сечу у синій колір).

3. Катетеризація сечоводів — проводиться за допомогою спеціального катетеризаційного цистоскопа, який дає змогу ввести еластичний сечовідний катетер у ниркову миску, дослідити сечу з ураженої нирки і провести контрастне рентгенологічне дослідження.

4. Радіоізотопні методи дослідження:

- рентгенографія;

- сканування.

5. Лабораторні методи дослідження:

- загальний аналіз крові;

- біохімія крові — включає визначення залишкового азоту (норма 3-7 ммоль), сечовини (норма 2,5—6 ммоль), креатиніну (норма 100-180 мкмоль);

- аналіз сечі загальний;

- добовий діурез.

6. Висхідна пієлографія — проводиться за допомогою контрастного розчину,який уводять через сечовідний катетер у ниркову миску.

7. Внутрішньовенна урографія — полягає в повторних рентгенівських знімках нирок через 10 і 20 хв після введення 20 мл розчину сергозину.

8. Цистографія — контрастне рентгенологічне дослідження сечового міхура.

9. Уретерографія.

УШКОДЖЕННЯ НИРОК

Усі травми нирок можна поділити на п'ять груп:

1) ушкодження капсули нирки;

2) розрив ниркової паренхіми;

3) розрив паренхіми і чашечок;

4) повне руйнування нирки, розриви на окремі фрагменти;

5) ушкодження воріт нирки, відрив її від сечоводу.

Клінічна картина і діагностика

У хворих виникає біль у поперековій ділянці з іррадіацією в сечоводи, гематурія різної інтенсивності. Сеча кольору м'ясних помиїв. При огляді в ділянці попереку виявляють гематому.

Для встановлення діагнозу роблять: загальний аналіз сечі, хромоцистоскопію, екскреторну урографію, за необхідності — ретроградну пієлографію.

Перша допомога

1. Транспортування в стаціонар.

2. Хворий має лежати на спині з піднесеною верхньою частиною тіла.

3. До поперекової ділянки прикладають холод.

4. Виключити введення знеболювальних препаратів і наркотиків!

Лікування

І. Консервативне:

• спокій;

• місцево холод на поперек;

• антибіотики і уросептики;

• хлорид кальцію, вікасол, є-амінокапронова кислота.

П. Оперативне: проводиться в разі профузної гематурії і наростання ознак крововтрати; показана люмботомія і ревізія нирки. Операція завершується дренуванням.