ХІМІЧНІ ОПІКИ
За справжні хімічні опіки слід вважати ураження речовинами, здатними в короткий термін спричинити змертвіння тканин. Хімічні опіки виникають при дії на шкіру і слизові оболонки концентрованих кислот, лугів, солей важких металів.
При хімічних опіках характер ушкодження тканин залежить від виду хімічної речовини. При дії кислотами і солями важких металів відбувається коагуляція білка і розвивається коагуляційний (сухий) некроз. При контакті з лугами, унаслідок їх властивості зв'язуватися з білками і жирами, розвивається колікваційний (вологий) некроз.
Окрім місцевих і загальних симптомів, зумовлених ушкодженням покривних тканин, можливе і токсичне ушкодження внутрішніх органів — печінки і нирок (при опіках азотною кислотою, фенолом, солями ртуті, фосфорною кислотою).
Перша допомога
1. Промивання водою протягом 10—15 хв.
2. Якщо опіки зовнішні, можливе застосування антидотів:
• при опіках кислотами застосовують 2 % розчин гідрокарбонату натрію, 5 % розчин тіосульфату натрію;
• при опіках лугами — 1—2 % розчин оцтової, борної або лимонної кислоти;
• при опіках фосфором —5 % розчином мідного купоросу (сульфату міді), перманганату калію, 2 % розчином соди.
Подальше лікування проводиться за загальними принципами лікування сухого або вологого некрозу.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 865;