Подальші дії для ліквідації геморагічного шоку.
1. Розпочинають струминну внутрішньовенну інфузію кристалоїдів (0,9% розчин хлориду натрію, розчин Рингера, інші) та колоїдів (гелофузин). Темп, об’єм та компонентність інфузійної терапії визначається ступенем шоку та величиною крововтрати (див. таблицю 3).
За умови розвитку шоку 2 – 3 ст., темп інфузії дорівнює 200 – 300 мл/хв. Після стабілізації АТ на безпечному рівні подальшу інфузію проводять зі швидкістю 2 літри розчинів за годину (В).
Лікування геморагічного шоку є більш ефективним, якщо інфузійна терапія розпочата якомога раніше, не пізніше 30 хв. від розвитку перших проявів шоку (А).
Таблиця 3. Інфузійно-трансфузійна терапія акушерської крововтрати.
| Об’єм крововтрати | Інфузійні середовища | ||||||
| % ОЦК | % від маси тіла | Рингер-лактат | Гелофу-зин | Свіжоза-морожена плазма | Альбумін (10 – 20%) | Еритро-цитарна маса | Тромбо-концентрат |
| До 25% (до1,25 л) | До 1,5% | 1 - 2 л | 1 - 2 л | ||||
| До 50% (до 2,5 л) | До 3,0% | 2 л | 2 - 2,5 л | 1 х 250 мл | 1 х 250 мл | ||
| До 65% (до3,25 л) | До 4,0% | 2 л | 2 - 2,5 л | 1-3 х 250 мл | 0,25-1 л | 1-3 х 250 мл | |
| До 75% (до 3,75л) | До 4,5% | 2 л | 2 - 2,5 л | 3-5 х 250 мл | 0,25-1 л | 3-6 х 250 мл | |
| > 75% | > 4,5% | 2 л | 2 - 2,5 л | 5 х 250 мл і більше | 0,5 - 1 л | 6 х 250 мл і більше | У разі необхідності застосування (див. таблицю 4) |
Примітка: Модифікований рідкий желатин (гелофузин) не рекомендується використовувати у вагітних з прееклампсією, у цих випадках перевагу надають похідним гідроксиетилкрохмалю (рефортан, стабізол).
Не рекомендується застосовувати у програмі інфузійно-трансфузійної терапії декстрани (реополіглюкин), 5% альбумін та розчини глюкози (А).За умови крововтрати не більше 30% ОЦК, для протишокової терапії можливо введення одних кристалоїдів (0,9% розчин хлориду натрію, розчин Рингера) в обсязі у 4 - 5 разів більше, ніж об’єм крововтрати (А).
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 456;