Стандартизований рівень.

Цей рівень, різко відрізняючись від примітивного й маніпулятивного ще залишається непродуктивним. Як видно із самої назви цього рівня, спілкування тут грунтується на якихось стандартах, а не на взаємному розумінні партнерами актуальних ролей один одного. Іншою назвою цієї форми спілкування може бути "контакт масок».

Головна ознака – небажання спілкуватися яке може мати різні причини: почуття образи і недовіри (хочеться відгородитися від партнера), страх спілкування (тому що з минулого досвіду воно частіше приносило розчарування і образи, ніж радість), лінь у відношенні спілкування (бо людина «економить» душевні сили, які треба витратити на іншого, вступаючи з ним в контакт), байдужість до інших (людина, дуже зайнятий собою або зарозуміло переконаний, що він «вище» оточуючих), нарешті, просто втома (не вистачає сил на контакти).
У будь-якому випадку ця несхильність до спілкування вступає в суперечність з існуючими нормами людського співжиття, зобов'язуючими до контактів. Спілкуватися прийнято, але неохота. Як би знайти спосіб спілкуватися не спілкуючись? .. Такий спосіб є: треба «надягти маску», за допомогою якої обійтися мінімумом зусиль (та й мінімумом контакту). Це може бути, умовно кажучи, «маска нуля», основний зміст якої виражається словами: «Я вас не чіпаю - ви мене не чіпайте». Такі маска байдужості, маска ввічливості, маска люб'язності. Зустріти ці маски можна щодня: наприклад, у міському транспорті. Існують певні стандарти виразу обличчя при поїздці в переповненому автобусі. Той, хто не утримує цю маску на обличчі (роздратований, п'яний, не в міру розвеселившись чоловік), неодмінно впіймає на собі косі погляди оточуючих.

Є «маска тигра»: щоб боялися. Така маска агресивності, яку можна побачити на обличчі підлітків, що об'єдналися в вуличну компанію. Або маска зарозумілості, маска неприступності, - їх іноді носять люди, від яких залежать інші, і цікаво: чим нижче дійсний соціальний ранг такого суб'єкта, тим більш бундючно він виглядає.
Є «маска зайця»: щоб не накликати на себе гнів або насмішку сильних. Маску слухняності часом бачить педагог на обличчях інших учнів, коли він входить у клас. Маску боязкості надягає підлеглий перед дверима кабінету запального начальника. Маска догідливості з'являється на обличчі прохача, стукати в ці двері. Є навіть «маска клоуна»: нею заздалегідь прикривають обличчя, щоб не бути прийнятим всерйоз. Такі маска відчайдушності, маска дивакуватості, маска простодушності: їх іноді зустрічаємо на обличчі того, хто поза чергою простягає свій чек продавцю за прилавком.

Контакт масок - найяскравіший приклад так званого «формального спілкування». Щоб зробити його хоча б трохи менш формальним, досвідчені в контактах люди набираються терпіння і удаються до виконання акторської ролі.

Яскравий приклад спроби зірвати маску – це метод «злого» і «доброго» слідчих під час допиту. Зауважимо – тут не обов’язкова присутність двох слідчих. Один і той же, різко змінюючи стилі поведінки з позитивного на негативний і навпаки – зможе досягти бажаного результату.

Ефективно досягав мети – зірвати маску видатний педагог А.С. Макаренко за допомогою методу «вибуху».