Де DРt - поправка за час.

Щоби визначити поправку DР_t , спочатку треба знайти величину k - коефіцієнт зміни тиску за одиницю часу в процесі прокладання барометричного ходу за формулою:

, (11)

де Р_оП і Р_оК – показники барометра в початковому пункті на початку та в кінці спостережень; t_П і t_К – час, зафіксований по годиннику, в початковому пункті на початку та в кінці спостережень, тобто (t_П - t_К) – тривалість барометричного нівелювання.

Поправки за час для кожного із пунктів ходу обчислюють за формулою:

, (12)

де t_і – відлік часу по годиннику в і-му пункті ; t_П - відлік по годиннику в початковому пункті.

Приклад обчислення поправки DР_t і зведеного тиску Р.

Із граф 2 і 9 (Дод.3) виписують дані:

t_П = 9 год. 20 хв.; t_К = 10 год. 45 хв.

Р_оП = 98656 Па; Р_оК = 98595 Па.

t_К - t_П = 10 год. 45 хв. – 9 год. 20 хв. = 1 год. 25 хв. = 85 хв.,

тобто тривалість барометричного нівелювання – 85 хвилин.

За формулою (11) визначають коефіцієнт k:

.

Поправки DР_tі для кожної точки ходу одержують за формулою (12):

DР_t1 = + 0,7 (9,20 – 9,20) = 0;

DР_t2 = + 0,7 (9,40 – 9,20) = 0,7 ´ 20 = 14 (Па); і т.д.

Значення DР_tі записують у графу 10.

Зведений тиск Р обчислюють за формулою (10) і одержані значення записують у графу 11 (Додаток.3).

4. Згідно із виразом (2), зведений тиск переводять у міліметри ртутного стовпчика і записують у графу 12.

Наприклад: 98656 х 0,0075006 = 739,98 мм рт.ст.

5. За зведеним тиском Р вибирають наближені висоти H’ для кожної точки барометричного ходу із Таблиці (Додаток.5) і записують у графу 13.

Приклад. Для Р₁ = 739,98 мм.рт.ст. вибране із Таблиці значення Н’₁ = 247,72 м, тому, що тиску 739,9 мм.рт.ст. відповідає Н’=248,6 м; тиску 740,0 мм рт.ст. відповідає Н’=247,5м.

740,0 – 739,9 = 0,1 мм. рт.ст.;248,6 – 247,5 = 1,1 м;

739,98 – 739,90 = 0,08 мм. рт.ст.,

тобто табличній різниці 1,1 м відповідає 0,1 мм.рт.ст., а на 0,08 мм.рт.ст. припадає 0,88 м. Отже,

Н’₁ = 248,60 – 0,88 = 247,72 м.

6. У графу 14 записують різниці наближених висот сусідніх точок:

Н’₂ – Н’₁; Н’₃ – Н‘₂ ….. і т.д.

Наприклад: Н’₂ – Н’₁ = 250,90 – 247,72 = =3,18 м.

7.Обчислюють середню температуру повітря між сусідніми точками:

і т.д.

Ці значення записують у графу 15.

8. Поправку за температуру повітря вибирають із Додатка 6 подвійним інтерполюванням за середньою температурою повітря із графи 15 і наближеним перевищенням із графи 14.

Приклад:

h’ = H’₂ – H’₁ = 250.90 – 247.72 = + 3.18 м;

.

Значення записують у графу 16.

Примітка: При додатних табличних поправках поправку вводять зі знаком відповідного перевищення.

9. У графу 17 записують перевищення h, виправлені за температуру:

(13)

де і – номер точки.

Наприклад:

h_1-2 = 3.18 + 0.06 = 3.24 м.

10. Теоретична сума перевищень у зімкнутому барометричному ході дорівнює нулю, отже практична сума перевищень і є нев’язкою ходу:

(14)

Нев’язку f_h розподіляють у перевищення з оберненим знаком, пропорційно абсолютним значенням перевищень.

Допустиму нев’язку приймають

f_{h доп.} = 3 м .(15)

Ув’язані перевищення записують у графу 18.

11. Висота початкової точки задається (або відома). Висоти решти точок барометричного ходу обчислюють за формулою:

(16)

Наприклад:

Н₂ = Н₁ + h ^ув_1-2 =150,25 + 3,24 = 153,49 м.

Обчислені значення висот (альтитуд) записують у графу 19 (Додаток.3).

b.) Спосіб баричних ступенів висот.

· Обчислення перевищень способом баричних ступенів висот виконують за робочою формулою Бабіне (5) і за допомогою Таблиці баричних ступенів висот (Додаток 7), Таблиці поправок за показники барометра (Додаток 8) і Таблиці поправок за температуру повітря (Додаток 9). Таблиці складені за скороченими барометричними формулами.

Відомість обчислення перевищень способом баричних ступенів висот подана у Додатку 4.

Обчислення виконують у такій послідовності:

1. Графи 1-12 (Додаток 4) заповнюють і обчислюють так само, як і в способі наближених висот.

2. Обчислюють середній тиск

і т.д.,

а також середню температуру повітря

і т.д.

Ці середні значення записують відповідно у графи 13 і 14.

Наприклад :

.

3. За середніми значеннями тиску і температури із Додатка 7 вибирають баричні ступені висот DН’ і записують у графу 15.

Приклад. Вибрати баричний ступінь DН’ для Р_сер = 739,84 мм.рт.ст., t_сер. = 20,5^о. Із таблиць баричних ступенів висот (Додаток 7) вибирають баричний ступінь DН’ за найближчими меншими значеннями тиску і температури повітря, тобто для Р= 735мм.рт.ст. і t = 20^о баричний ступінь DН’ = 11,69.

4. Далі в баричний ступінь DН’ вводять поправку за показники барометра (вона завжди від’ємна) і поправку за температуру повітря d h_t (вона завжди додатна):

(17)

Приклад.

Р_сер = 739,84 мм рт.ст.; t_сер. = 20,5^о; DН’ = 11,69.

В баричний ступінь треба ввести поправки за тиск і температуру, тому що DН’ вибирали із таблиці за значеннями Р = 735 мм.рт.ст. і t=20^o, а не за заданими середніми.

Для визначення поправки знаходять різницю баричних ступенів за тиском:

Таблична різниця 11,69 – 11,61 = 0,08. Через те, що табличні різниці одного порядку, тобто в сотих частках, нулі опускаються.

Далі визначають, на скільки середній тиск відрізняється від табличного, за яким вибирали баричний ступінь:

Р_сер. – Р_табл. = 739,84 – 735 = 4,84 мм рт.ст.

Із Додатка 8 за аргументом табличної різниці (величині 0,08, або, як домовились, просто 8) і величині відхилення Р_сер від Р_табл (тобто величині 4,84), вибирають поправку за показники барометра

= -0,08. Значення записують у графу 16.

Для визначення поправки за температуру повітря знаходять табличну різницю баричних ступенів за температурою:

Таблична різниця дорівнює: 11,73 – 11,69 = 0,04.

Далі визначають, на скільки середня температура t_сер відрізняється від табличної:

t_сер - t_табл = 20,5^о – 20^о = 0,5^о.