Особливості професійного спорту

На теперішній час сформувалося три різновиди спорту вищих досягнень: олімпійський спорт; види спорту, що не входять до програми Олімпійських ігор; професійний спорт. Перші два різновиди мають подібну спрямованість і критерії ефективності: підготовка і виступи на Олімпійських іграх і світових та континентальних чемпіонатах з метою завоювання якнайбільшої кількості медалей. Професійний спорт - це сфера бізнесу, мета якого виробляти спортивне видовище, що набуває форми товару [Пономарев Н., 1995]. Його продаж забезпечує отримання прибутку.

Головним у сфері організації спортивного бізнесу є відповідь на запитання: вигідно це чи ні? Зокрема, президент Національної хокейної ліги (NHL) Дж. Зіглер, відповідаючи на запитання кореспондентів, чи варто заборонити бійки у хокеї, сказав, що головним є постачання такої “продукції”, яка подобається глядачам. Коли люди платять за бійки, то не варто їх забороняти [Гуськов С., Платонов В., Линець М., Юшко Б., 2000].

Професійні спортивні федерації, ліги, асоціації, клуби, команди є складними комерційними організаціями. У цьому плані вони не відрізняються від підприємств (корпорацій, картелів, синдикатів, фірм) в інших сферах підприємницької діяльності. Тому в основі функціонування професійного спорту, на відміну від непрофесійного, лежать, перш за все, економічні закони.

Прагнення до отримання максимального прибутку зумовлює діяльність організацій професійного спорту. Вона зорієнтована на реалізацію загальної для всіх клубів організаційної і економічної політики і, як наслідок, монополізацію того чи іншого виду спорту.

Сучасний професійний спорт має низку специфічних особливостей, котрими він відрізняється від інших різновидів спорту вищих досягнень [Профессиональный спорт, 2000].

Перша відмінна риса професійного спорту - його орієнтація на розвиток тих видів, які можуть принести прибутки або, як мінімум, покрити всі видатки за рахунок власних прибутків. Професійними стають лише ті види спорту, які ефективні з комерційної точки зору. Це, перш за все, бейсбол, баскетбол, гольф, хокей, автоперегони, бокс, теніс, кінні перегони, гірськолижний та велосипедний спорт.

Наступна відмінна риса професійного спорту полягає у прагненні його організаторів забезпечити створення і підтримання атмосфери жорсткої конкуренції у змаганнях і непередбачуваності переможців. Завдяки цьому підтримується висока зацікавленість глядачів, засобів масової інформації та спонсорів.

Щоб підтримувати високу конкуренцію у змаганнях, наприклад, з ігрових видів професійного спорту, в США створена досить складна система найму гравців, яка обмежує права спортсменів у виборі команд, за які вони хотіли б виступати, і регулює порядок їх переходів з однієї команди до іншої. Головна мета цієї системи полягає у такому розподілі гравців, який забезпечував би високий рівень майстерності всіх команд ліги і сприяв би підтриманню в ній високої конкуренції у спортивних змаганнях. Останнє є передумовою отримання великих прибутків. Ця система обмежує клуби у боротьбі за гравців, забезпечує необхідну стабільність складів команд, сприяє зменшенню ціни на придбання нових гравців. На щорічних аукціонах новачків - “драфтах” - перевагу у виборі гравців отримують клуби, котрі гірше виступили у змаганнях попереднього сезону. Ця система виявилась досить ефективною і часто сприяє створенню непередбачуваних ситуацій у черговому сезоні.

Третя відмінна риса професійного спорту – формування спортивної еліти. У кожному виді професійного спорту за допомогою засобів масової інформації формують “зірок” і “мегазірок”, які притягують до себе увагу глядачів і мають підвищену популярність у суспільстві. Для цього використовуються не тільки показники їхньої спортивної майстерності, а й спосіб їх життя, захоплення, прибутки тощо.

Історія професійного спорту переконливо свідчить, що спортивна еліта і пов’язана з нею інформаційна, рекламна, спонсорська та громадська діяльність є потужними чинниками розвитку спорту і зростання його прибутків.

Четвертою відмінною рисою професійного спорту є наявність досить ефективної системи соціального захисту спортсменів, котра постійно вдосконалюється. Інтереси професіональних спортсменів захищають відповідні асоціації. Значну роль в охороні інтересів спортсменів відіграють посередницькі агентства, які від їх імені укладають вигідні комерційні угоди, вкладають зароблені спортсменами гроші у перспективні проекти тощо. Не зважаючи на те, що ці послуги досить дорогі (20% і більше від отриманого прибутку чи від контракту), це вигідно спортсменам. Слід наголосити, що агенти професіональних спортсменів не тільки забезпечують їм вигідне вкладання капіталу, а й значною мірою скеровують подальшу долю спортсменів і їх адаптацію до нових умов життя після закінченні спортивної кар’єри.

Завдяки ефективній діяльності Асоціацій професійних спортсменів систематично зростають прибутки, вдосконалюється система пенсійного забезпечення, покращуються умови праці, найму на роботу, процесу підготовки спортсменів тощо. У травмонебезпечних видах спорту (бокс, автогонки, американський футбол, хокей) вжито досить ефективні заходи щодо охорони здоров’я спортсменів та безпеки їх участі у змаганнях.

П’ятою відмінною рисою є експансія американського професійного спорту до інших країн, в тому числі, до Канади, Японії, розвинених країн Західної Європи, а останнім часом і до країн колишнього соціалістичного блоку.

Намагання мати спортивні комерційні організації, що контролюються американським капіталом, за межами США пояснюється не лише економічними потребами, котрі ґрунтуються на загальній політиці США з поширення свого впливу в глобальних масштабах. Раніше політика поширення американського професійного спорту, як правило, не отримувала суттєвої підтримки в інших країнах. Проте наполегливість США, зростання популярності спорту в світі, вплив телекомпаній, інтенсивний розвиток рекламно-спонсорської діяльності у спорті, а також зростання зацікавленості населення різних країн до американського професійного спорту, що відрізняється не тільки високим рівнем майстерності спортсменів, а й величезними прибутками, змінили ситуацію. Нині можна стверджувати, що популярні у США професійні види спорту стають все більш популярними у світі. Цьому значною мірою, сприяє діяльність ліг і клубів американського професійного спорту.

Слід також наголосити на тому, що американський професійний спорт має суттєвий вплив на види спорту, що культивуються на інших континентах. Зокрема, європейський футбол активно впроваджує технології американського професійного спорту як на рівні професійних ліг окремих країн (Франція, Англія, Німеччина, Італія, Іспанія), так і на рівні європейської федерації. Аналогічні процеси відбуваються в інших ігрових видах спорту на європейському континенті. Одне з підтверджень цього - створення північно-європейської баскетбольної ліги (NEBL), діяльність якої побудована на основі принципів діяльності Національної баскетбольної асоціації (NBА) США.

Література

1. Гуськов С.И. Организационные и социально-экономические основы развития профессионального спорта в США: Автореф. дис.д.ра пед.наук – К., 1992. – 46 с.

2. Кун Л. Всеобщая теория физической культуры и спорта. Перевод с венгерского под. общ.ред. В.В.Столбова.– М.: Радуга, 1982.– 400с.

3. Линець М.М. Професійний спорт як навчальна дисципліна // Актуальні проблеми розвитку фізичної культури і спорту у ВНЗ України: Збірник наукових праць. – Львів., 1998. – С. 71–73.

4. Петровский В.В., Матвеев С.Ф., Драгунов Л.А. Профессиональный спорт: Метод. реком. (Выпуск 1) – К., 1994. – 23с. (Укр. гос. ун-т физ. воспитание и спорта).

5. Платонов В.Н., Гуськов С.И. Олимпийский спорт. – Т.1 – К.: Олимпийская литература, 1994. – 494 с.

6. Пономарев Н.И. Профессиональный спорт как субкультура // Теория и практика физ. культуры. – 1995. – N 8. – с. 56-58.

7. Профессиональный спорт:Учебник для вузов /С.И.Гуськов, В.Н.Платонов, М.М.Линец, Б.Н.Юшко. – К.: Олимпийская литература, 2000. – 392 с.

8. Суник А. Росийский спорт и олимпийское движение на рубеже ХІХ-ХХ веков. Изд.2-е, исправл. и дополн. М.: Советский спорт, 2004.– 764с.

9. Hickok R.. New Encyclopedia of sport. – N. Y.: Me Graw, Hill Books Co., 1977.– 675p.