Формування творчої особистості учня

Формування творчої особистості учня – це педагогічне управління індивідуальним становленням людської особистості.

Формування творчої особистості учня неможливе без цілісного уявлення про її природу, специфіку, якості. Визначення творчої особистості, її структури, характеризується великою варіантністю, яка зумовлюється тим, що творча особистість є категорією теорії особистості, теорії діяльності, теорії творчості.

Фундаментом творчої особистості є її креативність, детермінантою якої виступає творча активність індивіда як нестимульована зовні пошукова і перетворююча діяльність.

Оскільки особистість – це системна якість індивіда, то творча особистість – це підсистема особистості, яка характеризується сукупністю творчих якостей індивіда, що забезпечують їй успіх у творчій діяльності. На думку Сисоєвої формування творчої особистості впливають як загально соціальні, так і конкретно соціальні закономірності, обумовлені конкретно історичними умовами суспільного розвитку, а процес становлення творчої особистості конкретного індивіда має свої специфічні закономірності. Загально соціальний, конкретно соціальний і індивідуально соціальний аспекти, що впливають на формування творчої особистості знаходяться в діалектичній єдності і виступають як загальне, особливе і одиничне. творча особистість розвивається і формується у творчій діяльності та спілкуванні і характеризується ступенем соціально активної включеності у суспільні відносини. творча особистість – це, з одного боку, суб'єкт творчих соціальних відносин і свідомої творчої діяльності, а з іншого – причина творчої діяльності та соціально творчих значущих дій, що здійснюються в певному соціальному середовищі.

На основі аналізу літературних джерел, біографій і автобіографій видатних людей російський психолог Я.О. Пономарьов виділив такі якості людей з великим творчим потенціалом:

– надзвичайна напруженість уваги;

– висока вразливість;

– цілісність сприйняття;

– інтуїція;

– фантазія, вигадка;

– дар передбачення;

– великі за обсягом знання.

Іншими вченими серед особливостей творчої особистості виділяються:

– відхилення від шаблону;

– оригінальність;

– ініціативність;

– наполегливість;

– висока самоорганізація;

– працездатність;

– потреба в інтелектуальній праці;

– високий рівень вимогливості;

– готовність до ризику;

– імпульсивність;

– незалежність суджень;

– нерівномірність успіхів при вивченні різних навчальних предметів;

– почуття гумору, самобутність, пізнавальна «дотошність»;

– несприймання на віру, критичний погляд на такі речі, які вважають «священними»;

– сміливість уявлення та мислення;

– особливості мотивації: творча особистість знаходить задоволення не стільки у досягненні мети творчості, скільки у самому процесі творчості.

У житті людини виділяються такі стадії творчого розвитку:

- вибіркової мотиваційно творчої спрямованості особистості на певну діяльність;

- інтелектуально творчої активності особистості до певного виду діяльності;

- підвищеної професійно творчої активності особистості в певному виді діяльності;

- перших значних творчих досягнень особистості;

- стійкої творчої продуктивної діяльності;

- розвитку таланту;

- геніальності.

Темп досягнень певного рівня творчих результатів не є рівномірним для всіх і залежить від індивідуальних психофізіологічних особливостей особистості, умов творчої діяльності, соціального оточення. Діяльність вчителя по формуванню творчої особистості учня повинна бути спрямована на забезпечення розвитку:

- внутрішніх передумов учня до творчості;

- додаткових творчих якостей його особистості, які сприяють успішній творчій діяльності та життєдіяльності людини.

Для оцінювання прояву показників творчих можливостей учнів, на думку Сисоєвої існують три рівні: високий, середній та низький. Під високим рівнем розуміють постійний прояв даного показника у діяльності учня. Середній рівень характеризує ситуативний вияв даної якості: дана якість проявляється приблизно в половині педагогічних ситуацій. Відсутність чи мінімальний прояв показника в діяльності учня характеризується низьким рівнем.

В процесі створення сприятливих умов для розвитку творчих можливостей учнів у навчально - виховному процесі слід брати до уваги такі фактори:

- необхідність оптимального (кількісного і якісного) складу творчих групп;

- шкідливість ранньої спеціалізації;

-необхідність опосередкованого педагогічного управління творчою діяльністю учнів, прийняття на себе функції «внутрішнього критика»;

- фактор негативного впливу суперництва і конкуренції.

Створення атмосфери співтворчості і співробітництва – центральне завдання в процесі формування творчої особистості учня. Якщо дитина досягає творчих успіхів у школі, то в неї є всі шанси на творчий успіх у житті.

Психолого - педагогічні умови, які сприяють творчій діяльності та розвитку творчих можливостей учнів, самореалізації їх особистості у навчально,виховному процесі:

- забезпечення реалізації учнями своїх творчих можливостей в навчально,виховному процесі: на уроках і в позаурочній діяльності (в гуртках, факультативах за інтересами, індивідуальних консультаціях з предметів, конкурсах, змаганнях тощо), що приводить до самоутвердження учня, розвитку у нього почуття самоповаги; сприяння самовизначенню кожного учня в усіх сферах внутришкільного життя через індивідуальний вибір;

- детальне вивчення педагогами і психологами найбільш значущих для учнів видів діяльності і надання можливості для самовизначення, самоутвердження і самореалізації учнів через них;

- створення творчої атмосфери здорового морально психологічного клімату в учнівському колективі через утвердження принципів педагогіки співробітництва;

- демократичний стиль спілкування педагогів з учнями, свобода творчих дискусій, обміну думками;

- розвиток культури спілкування в педагогічному та учнівському колективах;

- інтенсифікація навчально виховного процесу з метою створення умов для самореалізації учнів під час дозвілля, робота з підвищення загального культурного рівня учнів;

- своєчасна доброзичлива оцінка творчої навчальної діяльності учнів, позитивних зрушень у їх розвитку, схвалення результатів;

- об'єктивне оцінювання знань, вмінь та навичок учнів за 12,ти бальною шкалою;

- уміння вчителів помічати і цінувати неповторну творчу індивідуальність кожного учня;

- забезпечення матеріально технічної бази для організації навчально -виховного процесу;

- забезпечення соціального захисту учнів.

Вимоги до проектування технології викладання навчального матеріалу:

Закономірності творчого процесу накладають певні вимоги до викладання і відбору змісту навчального предмета, до організації творчої навчальної діяльності. Вимоги до проектування технології викладання навчального предмета, які забезпечують підвищення результативності розвитку творчих можливостей учнів, можна сформулювати таким чином:

- навчальна програма повинна враховувати детальне і поглиблене вивчення найбільш важливих вузлових проблем, ідей і тем, які сприяють розвитку пошуково,перетворюючого стилю мислення;

- викладання навчального предмету повинно забезпечувати якісне засвоєння базових знань, умінь і навичок;

- викладання навчального предмета повинно передбачати розвиток дивергентного мислення і навичок його практичного застосування, що дозволяє переосмислити одержані знання та генерувати нові ідеї;

- викладання навчального предмета має забезпечувати учням можливість одержувати нову інформацію, прищеплювати їм потяг до самостійного набуття знань;

- матеріально - технічне забезпечення навчального процесу, наявність і вільне використання учнями відповідних літературних, наукових і навчальних джерел;

- заохочення в процесі викладання предмету ініціативи та самостійності у навчанні та розвитку;

- надання особливої уваги діяльності з розвитку в учнів здатності до творчості та виконавської діяльності;

- сприяння в процесі викладання предмету розвитку свідомості і самосвідомості учнів, розумінню ними своїх зв'язків з іншими людьми, природою, культурою тощо;

- оцінювання викладання навчального предмету відповідно до висунутих вимог.

Вимоги до організації творчої навчальної діяльності:

- ефективне використання навчального часу для підвищення рівня знань, умінь і навичок учня;

- розвиток мислення учня та оволодіння ним навичками дослідницької діяльності;

одержання учнем нових ідей і результатів, узагальнень (як об'єктивно нових, так і суб'єктивно нових);

- прояв індивідуальних досягнень у когнітивній сфері;

- створення учнем власного досвіду діяльності і апробація його на практиці.

До основних критеріїв вияву творчої активності учня на уроці відносять:

- вміння сформулювати проблему або побачити суть поставленого перед ним творчого завдання;

- виділити в ньому головне і найсуттєвіше, самостійно розв'язати і надати розв'язанню завершеного вигляду;

- вміння вийти за межі завдання, перетворити завдання на стимул.

Існують різні погляди на стимулювання творчої активності учнів:

- звертати увагу на універсальність прийому, за допомогою якого отримано розв'язок;

- не обмежувати учнів оволодінням прийомами розв'язання, головне – вміння знаходити проблему і формулювати задачу;

- основною «продукцією» уроків творчості вважати нові ідеї;

- вчити накопичувати й переробляти інформацію;

- виховувати творчі якості особистості, серед яких найважливіша – сміливість думок, тобто здатність протистояти інерції мислення (інерція мислення або внутрішня «цензура» існує в трьох формах: інерція термінів, інерція образів, інерція вузької спеціальності).

Виділяють такі найважливіші методи і прийоми стимулювання творчої активності учнів:

- стимулювання зацікавленості, творчого інтересу;

- цікаві аналогії;

- створення ситуацій емоційного переживання;

- розвивальні ігри;

- метод відкриття;

- створення ситуацій з можливістю вибору;

- використання запитань, що стимулюють процеси мислення вищого рівня;

- підвищення стимулюючого впливу змісту навчального матеріалу;

- створення відповідної творчої атмосфери на уроці: доброзичливість учителя,

- відсутність категоричних оцінок і критики на адресу учня сприяють вияву його творчої активності;

- створення умов для конструктивного спілкування учнів незалежно від рівня їх творчого розвитку;

- забезпечення учням можливості активно ставити запитання, висувати оригінальні ідеї, гіпотези;

- використання особистого прикладу творчого підходу до вирішення проблем, виконання завдань;

- забезпечення учнів необхідним дидактичним і роздатковим матеріалом, що сприяє розвитку творчого інтересу, допитливості;

- використання вчителем сучасних технологій пошуку та обробці інформації, активне залучення учнів до різних інформаційних баз данних;

- забезпечення умов для практичного застосування набутих знань, умінь і навичок;

- дотримуватися позиції консультанта, помічника учнів, залишаючи за собою функцію загального контролю, надавати можливість учням будувати творчий