Ієрархічні організаційні структури управління.

Першим видом ієрархічних управлінських структур була так звана “бюрократія”.

Концепція бюрократії сформульована німецьким соціологом Максом Вебером, принаймні в ідеальному виконанні є одна з найкорисніших ідей в історії людства.

Бюрократія – тип організації, для якої характерна висока ступінь розподілу праці, чітка управлінська ієрархія, правила та стандарти, показники оцінки роботи, принципи найму робітників, які будуються на його компетентності.

Теорія Вебера не мала опису конкретних організацій. Вебер пропонував бюрократію скоріше як нормативну модель, ідеал, до якого повинна прагнути організація.

Характеристики раціональної бюрократії:

1. Чіткий розподіл праці - дозволяє з’явитися висококваліфікованим спеціалістам.

2. Ієрархічність рівнів управління, завдяки якій кожний нижній рівень контролюється вищим та підкоряється йому.

3. Наявність взаємно узгодженої системи узагальнених формальних правил та стандартів, які забезпечують однорідність виконання своїх обов’язків та скоординованість різних завдань.

4. Дух формальної знеособленості, з якою офіційні особи виконують свої посадові обов’язки.

5. Здійснення наймання на роботу у суворій відповідності з технічними кваліфікаційними вимогами. Захищеність службовців від свавільних звільнень.

Таким чином бюрократична організаційна структура характеризується:

v висока ступінь розподілу праці;

v розвинута ієрархія управління;

v ланцюг команд;

v наявність багаточисельних правил та норм поведінки персоналу;

v відбір кадрів за їх діловими та професійними якостями.

Вебер називав цю структуру “раціональною” тому, що передбачається, що рішення, які приймаються, мають об’єктивний характер. Він припускав, що особисті примхи власників організації та її співробітників не повинні входити у протиріччя з цілями організації.

Бюрократію часто називають класичною або традиційною організаційною структурою тому, що більшість сучасних організацій являють собою варіанти бюрократії. Причина такого довгого та широкомасштабного використання бюрократичної структури полягає в тому, що її характеристики ще й досі достатньо добре підходять для більшості промислових фірм, організацій сфери послуг та всіх видів державних установ.

Концепція соціальної рівності, яка є основою бюрократичної структури, дуже добре узгоджується із системою цінностей всіх країн (як демократичних, так і комуністичних).

Однак бюрократичні структури були піддані критиці за їх нездатність до впровадження нововведень та відсутність достатньої мотивації співробітників.

Негативні характеристики бюрократії сформулював Мертон:

1) перебільшення вагомості стандартизованих правил, процедур та норм;

2) організація втрачає гнучкість поведінки тому, що всі питання та проблеми, що виникають, вирішуються тільки виходячи з прецедентів. Клієнти відчувають неадекватну реакцію на їх потреби, тому що їх проблеми вирішуються відповідно до правил та норм. Співробітники бюрократичних структур, захищаючи себе, посилаються на існуючі правила та інструкції. Таким чином,вони не можуть бути покараними, тому що діють згідно інструкції;

3) відсутність здатності вчасно реагувати на зовнішнє середовище, яка потрібна для ефективного функціонування організації.

Отже бюрократичні моделі є каркасом виробничо-економічних систем, що більш чи менш жорстко регулюють їхню структуру. Практика їхнього застосування свідчить про недостатнє врахування проблем орга­нізаційної поведінки, проте принципи бюрократії у складних організаціях зменшили емоційну й суб'єктивну взаємодію елементів і створили основу для введення системи формальних правил [76]. Чітке визначення структури влади, повноважень, системи процедур і правил істотно послабило внутрішню структурну напругу і ліквідувало конфлікти в складних організаціях, де центр прийняття рішень був невизначений, мали місце суперечності в діях. У стабільному навколишньому середовищі раціоналізм виявився набагато надійнішим, ніж творчий індивідуальний підхід і демократизація відносин у корпорації.