ISBN 966-380-78-X

Посібник «Педагогіка сучасної школи» є центральною складовою навчально-методичного комплексу з професійної підготовки майбутніх вчителів, до складу якого входять ще робочі зошити з педагогіки та методики виховної роботи. У ньому подана система педагогічних знань, що враховує альтернативи сучасної школи та педагогіки. Вона створена на засадах наступності у викладенні матеріалу з урахуванням законів його ефективного засвоєння.

Посібник адресовано студентам і викладачам педагогічних ВНЗ а також усім, хто переймається сучасними проблемами навчання та виховання молоді.

ББК 74.0З (О)

[2] Ми не поділяємо думку про те, що термін «виховання» пішов від слів «ховати від злого ока», тоді було б не «виховання», а «заховання» або «поховання».

[3] Можливо саме тому вихователі величалися годувальниками.

[4] Переклад і виділення – наші.

[5] Термін «нестаток» означає «те, чого не вистачає». У даному випадку ми пропонуємо перенести його використання з матеріальної сфери на духовну.

[6] У іншому підході освіту розглядають як результат лише навчання. Внаслідок цього і з’явилося протиставлення освіченості та вихованості.

[7] Базедов Йоган Бернхард (1723-1790) – німецький педагог, засновник філантопізму, метою якого була підготовка людини до щасливого й корисного для себе та суспільства життя.

[8] Установа інтернатного типу, де учні поділялися на пансіонерів (діти заможних батьків, що готувалися до вступу в університет) та фамулянтів (діти з небагатих сімей, майбутні гувернантки та вчителі).

[9] Розрахунки див. у робочому зошиті.

[10] Амбівалентність – механізм інтеграції альтернативних сторін (таких, що виключають одна одну), їх взаємного змінення, взаємодоповнення, взаємопроникнення, переходу між протилежними полюсами.

[11] Слова ціль і мета використовуються як абсолютні синоніми.

[12] Переклад і виділення наші.

[13] У педагогічній літературі вона частіше іменується освітньою, але це не відповідає базовій концепції, згідно якої освіту ми розглядаємо як процес і результат навчання та виховання.

[14] Бо до їх складу входить і соціально зумовлене виховання.

[15] Див. принцип комплексності педагогічного процесу, с. 51

[16] скорочення: в-виховання, н-навчання.

[17] До речі, саме таку структуру має найміцніше природне утворення – алмаз. А може у соціумі аналогічну роль відіграє педагогічний процес?

[18] Часто змагання відносять до стимулюючих методів виховання. Ми не поділяємо цю думку, бо змагаються завжди в певному виді діяльності, тобто в основі змагання лежить діло.Це значить що змагання належить до методу формування досвіду поведінки. Хоча, звісна річ, сам факт змагальності може вживатися як прийом при використанні інших методів виховання.

[19]А не стимулюючим, як подається в більшості сучасних посібників з педагогіки. На наш погляд, слово «регулювання» більш вдало, ніж «стимулювання» окреслює процес підсилення та послаблення певних якостей.

[20] Це ті вади, які, за анкетами дітей, найбільше віддаляють їх від учителів.

[21] За винятком того, коли вона використовується як форма реалізації методу «вибуху».

[22] Базедов Йоган Бернхард (1723-1790) – німецький педагог, засновник філантопізму, метою якого була підготовка людини до щасливого й корисного для себе та суспільства життя.

[23] Установа інтернатного типу, де учні поділялися на пансіонерів (діти заможних батьків, що готувалися до вступу в університет) та фамулянтів (діти з небагатих сімей, майбутні гувернантки та вчителі).

[24] На жаль, автори ряду посібників з педагогіки обмежують її обрії лише вихованням, чому суперечать їх же книжки, де поряд з теорією виховання розглядаються теорія навчання (дидактика) та школознавство.

[25] Ми не поділяємо думку про те, що термін «виховання» пішов від слів «ховати від злого ока», тоді було б не «виховання», а «заховання» або «поховання».

[26] Можливо саме тому вихователі величалися годувальниками.

[27] Переклад і виділення – наші.

[28] Термін «нестаток» означає «те, чого не вистачає». У даному випадку ми пропонуємо перенести його використання з матеріальної сфери на духовну.

[29] У іншому підході освіту розглядають як результат лише навчання. Внаслідок цього і з’явилося протиставлення освіченості та вихованості.

[30] Розрахунки див. у робочому зошиті.

[31] Терміни ціль і мета використовуються як синоніми

[32] Амбівалентність – механізм інтеграції альтернативних сторін (таких, що виключають одна одну), їх взаємного змінення, взаємодоповнення, взаємопроникнення, переходу між протилежними полюсами.

[33] Слова ціль і мета використовуються як абсолютні синоніми.

[34] Переклад і виділення наші.

[35] У педагогічній літературі вона частіше іменується освітньою, але це не відповідає базовій концепції, згідно якої освіту ми розглядаємо як процес і результат навчання та виховання.

[36] Бо до їх складу входить і соціально зумовлене виховання.

[37] Див. принцип комплексності педагогічного процесу, с. 51

[38] скорочення: в-виховання, н-навчання.

[39] До речі, саме таку структуру має найміцніше природне утворення – алмаз. А може у соціумі аналогічну роль відіграє педагогічний процес?

[40] Часто змагання відносять до стимулюючих методів виховання. Ми не поділяємо цю думку, бо змагаються завжди в певному виді діяльності, тобто в основі змагання лежить діло.Це значить що змагання належить до методу формування досвіду поведінки. Хоча, звісна річ, сам факт змагальності може вживатися як прийом при використанні інших методів виховання.

[41]А не стимулюючим, як подається в більшості сучасних посібників з педагогіки. На наш погляд, слово «регулювання» більш вдало, ніж «стимулювання» окреслює процес підсилення та послаблення певних якостей.

[42] Це ті вади, які, за анкетами дітей, найбільше віддаляють їх від учителів.

[43] За винятком того, коли вона використовується як форма реалізації методу «вибуху».

[44] За традукцією з формами педагогічного процесу (навчання та виховання)