Тканин головних переплетень
До тканин головних переплетень відносять: полотняне, саржеве, сатинове.
Ознаки головних переплетень:
1)рапорт по основі рівний рапорту по утокуRо = Ry
2)зсув по основі і утоку є постійною величиноюSo = const, Sy = const;
3) наявність одиночних основних або утокових перекриттів
а) Для тканини з утоковим ефектом:
no = 1; ny = R – 1, No = R, Ny = R2 – R
де n - число перекриттів на одну нитку в межах рапорту;
N – загальне число перекриттів в межах рапорту
б) Для тканини з основним ефектом:
ny = 1; no = R – 1, Ny = R, No = R2 – R
Тканини полотняного переплетення
Відмінною особливістю тканин полотняного переплетення є наявність на лицьовій поверхні основних і утокових перекриттів, розташованих в шаховому порядку.
Параметри:
Ro = Ry = 2
So = Sy = 1
no = ny = 1; No = Ny = 2
Переплетення, які мають однакове число основних і утокових перекриттів називаються двулицьовими.
Полотняне переплетення єдине з головних яке є двулицьовим.
Заправний рисунок тканини полотняного переплетення залежить від типу ткацького верстата і від щільність тканини по основі. Для човникових верстатів в заправному рисунку по утоку зображається тільки один рапорт переплетення. Rу = 2, оскільки оборотність зівоутворювальних кулачків човникових верстатів дорівнює 2. Для безчовникових верстатів оборотність кулачка дорівнює 4 і по утоку зображують подвоєний рапорт. При щільності тканин по основі до 220 ниток на дециметр можна брати всього 2 ремізки, при великій щільності – число реміз 4, 6, 8. кількість реміз набирається таким чином, щоб число галев на 10см було приблизно рівне 80. При щільності тканин до 250 ниток на дециметр на безчовникових верстатах, можна використовувати рядову проборку, при більшій щільності – проборка повинна бути амальгамна.
На човникових верстатах при 4, 6, 8 ремізах проборка обов'язково амальгамна, оскільки інакше необхідно застосовувати каретку.
На човникових верстатах, кромка полотняного переплетення, на безчовникових – репс 2/2, з використанням уловлюючих ниток полотняного переплетення.
Приклад:
Побудувати заправний рисунок тканини полотняного переплетення при щільності по основі 200 ниток на дециметр для човникових верстатів.
1b | О | О | Х | ||||||||||
О | О | Х | |||||||||||
О | О | Х | |||||||||||
О | О | Х | |||||||||||
Х | Х | ||||||||||||
Х | Х | ||||||||||||
I | II | I | II |
2b | О | О | X | ||||||||
О | О | X | |||||||||
О | О | X | |||||||||
О | О | X |
Проборка рядова амальгамна
Приклад:
Побудувати заправний рисунок тканини полотняного переплетення при щільності по основі 200 ниток на дециметр для безчовникових верстатів.
О | О | Х | Х | ||||||||||||||
О | О | Х | Х | ||||||||||||||
О | Х | Х | |||||||||||||||
О | О | О | Х | Х | |||||||||||||
О | Х | Х | |||||||||||||||
О | О | О | Х | Х | |||||||||||||
Х | Х | Х | Х | Х | Х | ||||||||||||
Х | Х | Х | Х | Х | Х | ||||||||||||
Х | Х | Х | Х | Х | Х | ||||||||||||
Х | Х | Х | Х | Х | Х | ||||||||||||
У1 | У2 | I | II | I | II | У1 | У2 |
Особливості виготовлення
Виготовляються як на човникових так і на безчовникових верстатах. На безчовникових верстатах виготовляються тканини середньої і малої щільності. Основно-щільні тканини вимагають великого заправного натягнення, тому виготовляються на човникових верстатах з основними диференційними гальмами.
Для виготовлення тканини великого наповнення встановлюються велика величина заступа і різно-натягнутий зів. При виготовленні щільних тканин потрібна велика сила прибою. З безчовникових верстатів велику величину прибою мають верстати СТБ і СТР, тому на них можна виготовляти полегшений плащ-намет, батанний механізм верстатів посиленої конструкції. В зуб берда пробирається по 2, 3, 4, нитки; для технічних і тонких – по 1-й нитці, для шовкових тканин – по 5 – 6 ниток.
Дата добавления: 2015-08-14; просмотров: 682;