Складнопідрядні речення з підрядними місця

Підрядні речення місця замінюють або уточнюють обста­вину місця головного речення і відповідають на питання об­ставин місця (де? куди? звідки? яким шляхом?).

Підрядні речення місця до головного приєднуються за до­помогою сполучних слів де, куди, звідки і звичайно поясню­ють у ньому вказівні прислівники тут, там, туди, звідти, всюди, скрізь, наприклад: Де воля родиться, там загиба невіра (Д. Павличко). Я й справді ж бо, на крилах мрії ніжної гойдавшись, злітав аж ген туди, звідкіль мені земля була— як на долоні (П. Тичина). Вказівного слова в головному реченні може й не бути, але його легко підставити: В важкі хвилини скорбі та недуг я тихо йшов [туди], куди гляділи очі (А. Кримський).

Підрядне речення місця може також уточнювати обстави­ну місця в головному реченні, виражену повнозначним сло­вом: Я прийшов із мас, із поля, знизу, де од злиднів очі як огонь(В. Сосюра). Фрося примовкла і задивилась удаль, на обрій, де пломеніла яскрава зірка(О.Гуреїв).

Окрему групу становлять підрядні речення місця, прису­док у яких виражається заперечним дієсловом (із заперечною часткою не). Такі підрядні речення мають узагальнений ха­рактер, вказують на довільне, будь-яке можливе місце (їх мож­на замінити прислівником скрізь): Івсе, куди не йду,холодні трави сняться (В. Сосюра). Де не повернеться— всюди за ним золоте гілля росте (Григорій Тютюнник). Скрізь, де не гляну,сухі тумани розляглися (Леся Українка).

Від підрядних речень місця слід відрізняти підрядні додат­кові та означальні, які теж можуть приєднуватися до головно­го за допомогою сполучних слів де, куди, звідки, проте відпо­відають на інші, свої, питання. Наприклад, у реченнях Він знав, (що?) куди Варка прати ходила, туди він сам прийшов і сів над водою (Марко Вовчок). Знаємо ми, (що?) відкіль той сон (Панас Мирний) підрядні речення відповідають на питан­ня додатка, а не обставини місця і є, отже, додатковими. У реченнях А на тому місці, (на якому?) де стояла тінь, іскрило сонце широкою плямою (Панас Мирний). Мав ще одне пристанище, (яке?) куди тікав щоразу, як набридала йому юрба, що крутиться довкола князя (Вал. Шевчук) підрядні ре­чення означальні, а не місця.