Тема 1. МІСЦЕ ЦІННИХ ПАПЕРІВ В ДІЯЛЬНОСТІ ГОСПОДАРЮЮЧИХ СУБ'ЄКТІВ

План

1.1. Види цінних паперів та їх основні характеристики.

1.2. Особливості розміщення і обігу цінних паперів.

1.3. Придбання і реалізація прав на цінні папери.

1.4. Цінні папери як інвестиційний інструмент.

1.1. Види цінних паперів та їх основні характеристики

Цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, який засвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємини між особою, що розмістила (що видав) його, і власником і передбачає виконання зобов'язань згідно умовам його розміщення, а також можливість передачі прав, що витікають з даного документа, іншим особам.

Основними нормативними документами, які регулюють порядок обертання і обліку цінних паперів є:

Закон України «Про цінні папери і фондовий ринок» № 3480-IV від 23.02.2006 р. (далі – ЗУ «Про цінні папери»);

Цивільний кодекс України;

Господарський кодекс України.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції № 283/97-ВР від 22.05.1997 р.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції", затверджений наказом МФУ від 26.04.2000 р. № 91;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти», затверджений Наказом МФУ від 30.11.2001р. № 559.

Цінні папери є специфічним видом майна підприємства, оскільки мають подвійну правову природу:

з одного боку - цінні папери є майном (активами) підприємства;

з іншого - ними затверджуються майнові права суб'єкта господарювання по відношенню до зобов'язаної по цінному паперу особи в частині права вимоги по виконання зобов'язань, що витікають з умов розміщення (видачі) цінних паперів.

Наприклад, Іванов В.М. продав ТОВ «Надія» 1000 акцій ВАТ «Ромашка» за номінальною вартістю 1 грн. кожна на загальну суму 1000 грн. В результаті операції з купівлі-продажу акцій право власності на вказані акції перейшло від Іванова В.М. до ТОВ «Надія», яке в результаті такого переходу стало акціонером ВАТ «Ромашка», брало участь в загальних зборах акціонерів ВАТ «Ромашка», а за наслідками фінансового року отримало дивіденди у розмірі 80 грн. В результаті підписання угоди ТОВ «Надія» реалізувало свої права по цінному паперу через участь в управлінні ВАТ «Ромашка» і отримання дивідендів.

Основною функцією обігу цінних паперів є перерозподіл фінансових ресурсів - від осіб, що мають їх надлишок (інвесторів), до осіб, що потребують їх залучення (емітентів цінних паперів). При цьому шляхом придбання і/або відчуження цінних паперів інвестор має на меті отримати прибуток від здійснення інвестиційної діяльності.

Важливим моментом при придбанні цінних паперів для інвестора є аналіз основні характеристик цінного паперу. Тільки в тому разі якщо характеристики цінних паперів задовольнятимуть певні потреби інвестора, є сенс купувати цей цінний папір.

До основних характеристик цінного паперу, на які необхідно звернути увагу при її придбанні, відносяться:

термін обертання. Є безстрокові цінні папери (наприклад, акції) і термінові (як правило, цінні папери, що опосередковують відносини позики - облігації, векселі, казначейські зобов'язання і ін.). При цьому термінові цінні папери можуть бути короткостроковими (до 1 року), середньостроковими (від 1 до 5 років) і довгостроковими (від 5 до 10 і більше років);

ліквідність цінних паперів - здатність цінного паперу швидко перетворюватися на наявні засоби без значних витрат. Ліквідність цінних паперів в першу чергу пов'язана з фактом їх обертання на ринку, причому чим вище ранг ринку, тим, як правило, більше ліквідність цінного паперу. Разом з тим на ліквідність цінних паперів, що обертаються на ринку, впливають вигляд і категорія таких цінних паперів (так, акції вважаються менш ліквідними, чим облігації, довгострокові цінні папери – є менш ліквідними, чим короткострокові, корпоративні цінні папери - менш ліквідними, чим державні);

прибутковість цінного паперу. Є два основні види доходу по цінному паперу - дохід від володіння (виникає внаслідок реалізації певних зобов'язальних прав і полягає в отриманні процентних і дивідендних виплат по цінному паперу) і дохід від перепродажу цінного паперу на вторинному ринку (виникає внаслідок реалізації певних майнових прав на продаж).

механізм оподаткування доходів від володіння і/або перепродажу того чи іншого цінного паперу. Він залежить від виду цінного паперу і операцій з ним. Наприклад, виплата дивідендів передбачає сплату емітентом податку на прибуток по ставці 25 %, при цьому інвестор ніяких додаткових податків і зборів не сплачує. Продаж цінного паперу передбачає обкладення фінансового результату, тобто різниці між доходом від продажу і витратами у зв'язку з придбанням, відповідними податками.

Цінні папери як будь-який вид активів володіє рядок обов'язкових ознак:

цінним папером є документом встановленої форми;

такий документ повинен містити встановлені законом реквізити;

такий документ повинен засвідчувати грошове або інше майнове право, яке визначає взаємини між особою, що розмістила або видала його, і власником;

такий документ повинен передбачати виконання зобов'язань згідно умовам його розміщення (видачі);

цінний папір повинен передбачати можливість передачі прав, що витікають з нього, іншим особам.

Цінні папери можуть бути класифіковані по ряду ознак:

1)залежно від показника, в якому виражені цінні папери:

цінні папери, виражені у валюті України;

цінні папери, виражені в іноземній валюті;

цінні папери, виражені в банківських металах (золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені до найвищих проб відповідно до світових стандартів).

2) залежно від об'єму прав власника цінного паперу:

пайові цінні папери;

боргові цінні папери;

похідні цінні папери;

товаророзпорядчі цінні папери.

іпотечні цінні папери;

приватизаційні цінні папери.

Пайовими цінними паперами є цінні папери, що засвідчують участь їх власника в статутному капіталі (окрім інвестиційних сертифікатів), що надають власникові право на участь в управлінні емітентом і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів і частини майна при ліквідації емітента.

До пайових цінних паперів відносяться акції та інвестиційні сертифікати.

Під борговими цінними паперами розуміють цінні папери, що засвідчують відносини позики і що передбачають зобов'язання емітента сплатити в певний термін грошові кошти відповідно до зобов'язання.

До боргових цінних паперів відносяться облігації підприємств, державні облігації України, облігації місцевих позик, казначейські зобов'язання України, ощадні (депозитні) сертифікати і векселі.

При цьому вексель містить як ознаки боргових цінних паперів, так й ознаки так званих розрахункових цінних паперів.

Іпотечними цінними паперами називаються цінні папери, випуск яких забезпечений іпотечним покриттям (іпотечним пулом) і які засвідчують право власників на отримання від емітента належних ним коштів.

До іпотечних цінних паперів відносяться іпотечні облігації, іпотечні сертифікати, застави, сертифікати фондів операцій з нерухомістю.

Під приватизаційними цінними паперами розуміються цінні папери, що засвідчують право власника на безкоштовне отримання в процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду. Приватизаційні цінні папери набули широке розповсюдження в 90-х роках минулого століття, коли відбувалася масова приватизація державного майна. Тепер їх обіг в Україні практично припинився.

Похідними цінними паперами називаються цінні папери, механізм випуску і обертання яких пов'язаний з правом на придбання або продаж протягом терміну, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових і (або) товарних ресурсів.

У даний час до похідних цінних паперів віднесені стандартизовані термінові договори: ф'ючерси і опціони. Особливістю похідних цінних паперів є відсутність у них механізму розміщення і обертання, оскільки ф'ючерси і опціони як стандартизовані термінові угоди не розміщуються, не випускаються і не видаються, а підписуються, оскільки вони є договорами.

Товаророзпорядчими цінними паперами визнаються цінні папери, що надають їх утримувачу право на розпорядження майном, вказаним в цих документах. До них відносяться складські свідоцтва і коносаменти.

3)цінні папери за видами розділяються на:

акції;

облігації підприємств;

облігації місцевих позик;

державні облігації України;

казначейські зобов'язання України;

інвестиційні сертифікати;

ощадні (депозитні) сертифікати;

векселі;

застави:

іпотечні сертифікати;

іпотечні облігації;

сертифікати ФОН

4) залежно від форми представлення, цінні папери розділяються на:

випущені в документарній формі.;

випущені в бездокументній формі.

Документарною формою цінного паперу визнається сертифікат цінного паперу, що містить реквізити, емітованого цінного паперу, дані про кількість цінних паперів і що засвідчує сукупність прав, наданих цим цінним папером.

Бездокументною формою цінного паперу визначається здійснення хранителем облікового запису, що є підтвердженням права власності на цінний папір.

4)залежно від форми випуску цінні папери розділяються на:

цінні папери на пред'явника – де не вказується особа, якій належать цінні папери, і засвідчені ними права - вони належать пред'явникові таких цінних паперів, тобто будь-якій особі, що є їх добросовісним набувальником;

іменні цінні папери - вказується власник, при цьому права, засвідчені таким цінним папером, належать вказаній в ній особі;

ордерні цінні папери - містять вказівку на власника такого цінного паперу, проте такі цінні папери відрізняються від іменних тим, що разом з найменуванням першого набувальника в ній міститься вказівка на можливість визначення першим набувальником суб'єкта права по паперу. Класичним прикладом є векселі.

4)Залежно від порядку розміщення (видачі) цінні папери поділяються на:

емісійні;

неемісійні

Емісійними цінними паперами є цінні папери, що засвідчують рівні права їх власників в межах одного випуску відносно емітента, тобто особи, що бере на себе відповідні зобов'язання (акції, облігації підприємств, облігації місцевих позик, державні облігації України, іпотечні сертифікати, іпотечні облігації, сертифікати ФОН, інвестиційні сертифікати, казначейські зобов'язання України).

До неемісійних цінних паперів відносяться цінні папери, не включені в перелік емісійних цінних паперів (ощадні (депозитні) сертифікати, векселі, застави, складські свідоцтва і коносаменти).