Структура операційної системи Windows NT

Розглянемо узагальнену структуру операційної системи Windows NT (рис. 13.5). Система має два рівні — верхній і нижній, які відповідно визначають режим прикладної програми і режим ядра. Крім цього, системні служби перенесені з режиму ядра до режиму прикладної програми, а апаратне забезпечення відділене від ядра. Модульний підхід у поєднанні з моделлю клієнт-сервер зумовив появу операційної системи, що складається з окремих компонентів — об’єктів, які утворюють необхідні служби. Такими об’єктами є подільні ресурси — пам’ять, файлові системи і периферійні пристрої. Подання подільних ресурсів як об’єктів забезпечує значну гнучкість, надаючи можливість підтримки операційної системи новими технологіями, підтримки периферійних пристроїв, а також оптимізації компонентів системи.

Рис. 13.5. Внутрішня структура Microsoft Windows NT/2000 Server

Подальший розвиток модульного підходу пов’язаний із відокремленням подільних об’єктів від ядра. Кожен об’єкт може виконуватись як служба, і ці служби називаються системними. У цьому разі подільні ресурси утворюють так званий системний рівень, який, у свою чергу, розділено на об’єкти зі схожими функціями. Що стосується ядра, то його функції скорочуються, і воно перетворюється у мікроядро. Подальшим розвитком модульного підходу є реалізація підтримки прикладних програм за допомогою підсистем, що працюють у захищеному режимі. Це дозволяє створити рівень режиму прикладної програми з урахуванням усіх переваг об’єктно-орієнтованого підходу, застосовуваного у проектуванні режиму ядра.