Газопостачання.

1.Організація експлуатації газового господарствапідприємств і організацій.

На кожному підприємстві наказом призначається особа, відповідальна за безпечну експлуатацію газового господарства. Ця особа призначається з числа керівників або спеціалістів (гол.енергетик, гол.механік, їх замісники та ін. спеціалісти), які пройшли у встановленому порядку навчання і перевірку знань даних Правил Безпеки Систем Газопостачання України (ПБСГУ).

Зовнішні газопроводи і споруди

Газопроводи, що знаходяться в експлуатації повинні бути під систематичним наглядом, перевірятись їх технічний стан, проводитись поточний і капітальний ремонти.

Технічний стан зовнішніх газопроводів повинен контролюватись періодичним обходом. Обхід повинен проводитись не рідше 1 разу в три місяці для надземних газопроводів.

Підземні газопроводи контролюються обходом в залежності від стану газопроводів і строку їх експлуатації: щоденно, 1 – 2 рази в тиждень, 2 рази в місяць.

Результати обходу фіксуються в спеціальному журналі.

Обхід трас газопроводів проводиться бригадою не менше двох чоловік.

Технічне обслідування стальних газопроводів повинно проводитись:

- при експлуатації до 25 років – 1 раз в 5 років;

- при експлуатації більше 25 років – 1 раз в 3 роки.

Газопроводи, включені в план капремонту або заміни, повинні обслідуватись 1 раз в рік.

ГРП і ГРУ

Режим роботи ГРП і ГРУ повинен встановлюватись у відповідності з проектом.

Параметри настройки міських ГРП встановлюються головним інженером газового господарства, при цьому для побутових споживачів:

- макс.робочий тиск після регулятора — 300 мм.вод.ст;,

- запобіжно-скидний пристрій настроюється — 1,15 Рроб;

- запобіжно-запірний клапан настроюється — 1,25 Рроб.

Не допускається коливання тиску газу на виході з ГРП (ГРУ), що перевищує 10% робочого тиску.

Запірні пристрої на байпасі повинні бути опломбовані. Газ по байпасу допускається подавати тільки на протязі часу, необхідного для ремонту обладнання і арматури, в період зниження тиску газу перед ГРП або ГРУ до величини, що не забезпечує надійну роботу регулятора.

Ззовні приміщення ГРП або поблизу огорожі ГРУ на видному місці повинні бути попереджувальні надписи „Вогненебезпечно. Газ".

При експлуатації ГРП і ГРУ повинні виконуватись:

- огляд технічного стану в строки встановлені інструкцією, які забезпечують безпеку і надійність експлуатації;

- перевірка параметрів спрацювання ЗЗК і ЗСК не рідше 1 разу в 2 місяці, а також по закінченні ремонту;

- технічне обслуговування — не рідше 1 разу в 6 місяців;

- поточний ремонт — не рідше 1 разу в рік.

Внутрішні газопроводи і газовикористувуючі установки промислових і сільськогосподарських підприємств.

Приміщення, в яких прокладені газопроводи і встановлені газовикористовуючі агрегати і арматура повинні бути доступні для обслуговування.

Забороняється навантажувати газопроводи і використовувати в ролі опорних конструкцій і заземлення.

Робота газовикористовуючих установок без включених приладів контролю і захисту забороняється.

Не дозволяється залишати працюючу газовикористовуючу установку без постійного нагляду персоналу.

Якщо обладнання автоматизоване, то дозволяється.

Після погасання пальників повторне розпалювання дозволяється після вентиляції.

На внутрішніх газопроводах і газовому обладнанні повинні проводитись:

- технічне обслуговування – не рідше 1 раз в місяць;

- поточний ремонт – не рідше 1 раз в рік.

2.Безпека праці в газовому господарстві має виключно важливе значення, яке визначається вибухонебезпекою горючих газів, отруйними властивостями деяких компонентів горючих газів і продуктів їх неповного згоряння.

Загазованість приміщень може виникнути внаслідок витоків газів із з’єднань газопроводів, газової арматури і приладів, через їх нещільності, із запірної арматури, випадково залишеної без присмотру; в випадку спалювання газу при недостатньому або занадто великому розрідженні, а також при поганій вентиляції приміщення, без достатнього видалення продуктів спалювання, при розірванні зварних з’єднань на газопроводі.

Для виявлення місць витоків газу із зовнішніх газопроводів виконують обмилювання зварних різьбових і флянцьових з’єднань. Признак витоку газу в цьому випадку – наявність бульбашок мильного розчину. Виявлені витоки газу ліквідують наступними методами: заміною прокладок або підтягуванням болтів на флянцьових з’єднаннях; заміною пєнькової набивкив різьбових з’єднаннях; заварюванням або заміною шва із дефектами на газопроводі. Ліквідацію місць витоків газу із зовнішніх і підземних газопроводів виконує аварійна служба газового господарства.

В усіх випадках до усунення витоків газу забороняється вмикати і вимикати електроосвітлення; користуватися дзвониками, плитками і іншими електричними приладами; вносити відкрите полум’я і використовувати його для знаходження витоків газу.

Дуже важливе значення мають вентиляція приміщень і організований відвід продуктів горіння газу. Незадовільна дія вентиляції може призвести до накопичення в приміщенні шкідливих домішків і утворенню вибухонебезпечних концентрацій газу.

Роботи, які виконуються в загазованому середовищі, або роботи, при яких можливий вихід газу із газопроводів і агрегатів, називають газонебезпечними. В Правилах Безпеки Систем Газопостачання України дан наступний перелік газонебезпечних робіт.

Ø приєднання знову прокладених газопроводів до діючих;

Ø ввід в експлуатацію газопроводів, газорегуляторних пунктів, агрегатів і приладів промислових, комунальних і побутових споживачів;

Ø ревізія і ремонт діючих газопроводів, газового обладнання і арматури;

Ø прочищення і заливання в газопровід розчинників для видалення гідратних утворень, вустановлення і зняття заглушок на газопроводах, які щнаходяться під тиском газу;

Ø розбирання газопроводів, відключених від основних мереж;

Ø огляд і провітрювання колодязів, а також відкачювання конденсату із конденсатозбірників і залишків що невипарувалися із резервиарних групових установок зрідженого газу;

Ø прфілактичне обслуговування діючих газових приладів і внутрішнього газового обладнання;

Ø зливання газу із залізничних цистерн, заповнення резервуарів на станціях зріджених газів і групових установках, заповнення автоцистерн і балонів;

Газонебезпечні роботи повинні виконуватися спеціально навчені робітники, причому в складі бригади повинно бути не менше 2 чоловік, а при роботі в колодязях, тонелях або глибоких траншеях – не менше 3 чоловік.

На виконання газонебезпечних робіт повинні видаватися наряди встановленої форми. Осіб, які мають право видавати наряди, визначають наказом по газовому господарству.

На найбільш відповідальні роботи крім наряду складають спеціальний план, затверджений головним інженером тресту (контори, підприємства). До ціх робіт відносять: роботи по вводу в експлуатацію і пуску газу в газопроводи знову газифікуємих міст і селищь; пуску газу в газопроводи із тиском вище 0,6 Мпа; приєднанню до діючих газопроводів середнього і високого тисків; роботи в ГРП із використанням зварювання і газового різання; ремонтні роботи на газопроводах середнього і високого тисків із використанням зварювання і газового різання; зниження і відновлення тисків газу в газопроводах і т.п.

В наряді вказують основні міри безпеки при виконанні робіт, а в плані - послідовність проведення робіт, необхідність в пристосуваннях і механізмах, ростановлення членів бригади, осіб, відповідальних за проведення і координацію робіт.

До ціх документів пралагають викавче креслення із зазначенням місця і характеру проводимої роботи. До початку виконання робіт проводять всю необхідну підготовчу роботу: інструктаж робітників, організацію робочого місця, забезпечення робочих інструментами, захисними средствами і приладдями. Газонебезпечні роботи, як правило, виконують в денний час. Якщо роботи ведуть в погано освітлених приміщеннях, то використовують переносні електролампи у вибухонебезпечному виконанні або акумуляторні ліхтарі шахтарського типу.

При виконанні робіт в колодязях, котлованах та інших підземних спорудах і закритих приміщеннях працюючі повинні бути в протигазах і рятувальних поясах, у взутті без підков і цвяхів або на взуття надягають галоші.

В колодязях, тонелях і колекторах не допускається зварювання і газове різання на діючих газопроводах без відключення і продування їх повітрям. У запірного пристроя додатково встановлюють заглушку, яку видаляють після закінчення робіт. якщо роботи передбачають зниження тиску, то його знижують до початку робіт, але навіть при зниженому тиску можуть бути випадки займання виходячого в атмосферу газу, тому необхідно мати на місці засуби гасіння полум’я. Полум’я гасять замазуванням глиною, засипанням землею,накиданням брезентових або асбестових ряден, а також струменем інертного газу.

Всі вказівки і розпорядження працюючим повинні давати відповідальні особи, призначені із числа інженерно-технічних працівників.

Аварійними називають роботи, які вимагають невідкладних дій. Їх виконують в таких випадках: при попаданні газу в будівлі і споруди, закупорюваннях газопроводів, витоках газів в приміщеннях і підземних газопроводах, пошкодження резервуарів на ГНС і групових установках та ін.

Багато аварійних робіт виконує аварійна служба в контакті із іншими службами і ділянками тресту, а також спільно із пожежною охороною.

Усунення аварій на підземних газопроводах.Для виявленнямісць пошкодження газопроводів необхідно ознайомитися із виконавчою документацією і оцінити обставини на місці. Найбільш небезпечні наслідки таких аварій – проникнення газу в житлові і громадські будівлі. В такому випадку необхідно перевірити підвальні приміщення на загазованість і при наявності в них газу терміново провітрити ці приміщення. Необхідно також перевірити сусідні приміщення і при необхідності встановити в них чергування. Мешканці загазованих приміщень тимчасово відселяються.

Одночасно із ціми міроприємствами бригада приступає до обстеження найближчих підземних комунікацій і за результатами обстеження визначають найбільш верогідне місце пошкодження газопроводу; після цього приступають до бурового огляду. Місце розкопування котловану визначають за свердловинами із найбільшою концентрацією газу необхідно також враховувати, що джерелами аварій, як правило, бувають стикові з’єднання, місця приєднання конденсатозбірників, перетини газопроводів із іншими спорудами. До початку земляних робіт необхідно викликати представників організацій, які мають поблизу газопровода підземні споруди, для уточнення місця їх розташування і прийняття необхідних мір безпеки.

До розкопування котловану приступають негайно, використовуючи всі наявні пристрої і механізми. Якщо проникання газу в приміщення проходить вздовж траси інших комунікацій, то найбільш надійний метод запобігання попаданню газу – розкопування шурфа в безпосередній близькості від будівлі. Влаштування шурфа повинне забезпечувати видалення газу в атмосферу. Виявлені пошкодження усувають негайно; методи усунення визначає керівник робіт.

Усунення аварій в приміщеннях. Ці аварії пов’язані із витоками газу із зварних, різьбових з’єднань, кранів і газових приладів. Після отримання заяви аварійна служба одразу виїжджає на місце пригоди, передчасно надавши вказівки замовнику про провітрювання приміщення, відключенні газових приладів і т.п. Необхідно негайно провести провітрювання приміщення.

По прибуттю на місце керівник бригади визначає концентрацію газу в приміщенні і приймає всі необхідні міри для запобіганню вибуху. Місця витоків газу або пошкоджень визначають шляхом огляду і обмилювання.

Після того як місце витоку встановлене, бригада приступає до ліквідації пошкодження. В залежності від місця і характеру пошкодження відключають окремі прилади, ділянки або квартири. Якщо ліквідація пов’язана із використанням зварювальних робіт, то ремонтуєму ділянку необхідно продути повітрям або інертним газом і після цього приступити до зварювання. Всі ділянки газопроводів, на яких виконувалися роботи із відключенням газу, в подальшому необхідно продути газом і взяти аналіз.

Виконання робіт при вибухах і пожежах. Ці роботи значно ускладнюються в зв’язку із небезпекою повторного вубуху, тому необхідно терміново припинити подачу газу в будівлю і ретельно провітрити приміщення через вікна і двері.

Після виявлення і усунення пошкодження відключені ділянки газопроводів варто опресувати і продути газом.

Вибухи можуть супроводжуватися пожежою, в цьому випадку необхідно припинити подачу газу, так як газ що надходить буде сприяти розповсюдженню полум’я. Пожежу гасять із використанням пінних, вуглекислотних, порошкових вогнегасників і водяних струменів. При невеликих загоряннях користуються брезентом, кошмою та іншими матеріалами для накривання і ізоляції полум’я від доступу кисню.

3.Підготовчі міроприємства по пуску котельні після тривалої перерви в роботі (зупинці на ремонт або на літній період) проводять в тій самій послідовності, в якій відбувається початковий пуск котельні. Відмінність полягає лише в тому, що роботи п підготовці до включення котлів і розпалювання пальників виконуються силами обслуговуючого персоналу під безпосереднім керівництвом особи, відповідальної за газове господарство, і при консультації представника газового господарства, яке здійснює профілактичне обслуговування котельні. Якщо газопроводи і газове обладнання котельні знаходилися в ремонті або на консервації, пуск котлів варто виконувати лише при позитивних результатах пневматичного випробування системи із перевіркою щільності всіх вимикаючих пристроїв. До пуску повинні бути також підготовлені самі котли (очищені від накипу і забруднень), перевірені і прийняті по акту димоходи, ущільнені вибухові клапани, встановлені зняті контрольно-вимірювальні прилади, перевірено електроосвітлення і дія припливно-видаляючої вентиляції.

Результати перевірки повинні бути зафіксовані відповідними актами і в паспортах або журналах профілактичного обслуговування по окремим ділянкам газового господарства. Всі вказівки працівників газопостачаючої організації і інспекції, зроблені в шнуровій книзі котельні або оформлені спеціальними вказівками, повинні бути повністю виконані до початку пуску.

Пуск котельні виконується в наступній послідовності:

1. до початку будь яких робіт в котельні провентилювати приміщення на протязі 10 хвилин, увімкнувши в роботу витяжний вентилятор;

2. перевірити загальнообмінну вентиляцію вузла редукування, якщо він росташований в ізольованому приміщенні;

3. переконатися, що всі запірні пристрої газової системи зачинені, за виключенням кранів на продувочних і скидних лініях ГРУ і котельні;

4. переконатися в комплектності і справності апаратури і контрольно-вимірювальних приладів і підготувати їх до пуску в роботу;

5. відкрити шибери всіх наявних котлів, включаючи дуттьові вентилятори і димососи для загальної вентиляції котлів, яку варто виконувати не менше 15 хвилин;

6. підготувати до пуску один із котлів (зазвичай найбільш віддалений від вводу газу), вимірявши розрідження в його топці і переконавшись в заповненні його водою;

7. у всіх непрацюючих котлів, пуск яких відбувається в другу чергу, закрити шибери для запобігання погіршення тяги в котлі що пускається;

8. закрити повітряні заслінки на повітропроводі перед пальником у всіх котлів;

9. із дозволу представників Міськгазу зняти заглушку у запірного пристроя на вводі в ГРУ і приступити до продування газопроводу котельні через продувну лінію останнього за ходом руху газу котла, використовуючи для подачі газу обвідну лінію ГРУ. Для цього представник Міськгазу знімає пломбу із запірного пристроя на обвідній лінії;

10. по проходженні 5 хвилин, зробивши аналіз, або за характером проби газу перевіряють закінчення продувки;

11. переконатися у відсутності запаху газу в котельні і ГРУ;

12. розпалити один із пальників котла;

13. перейти на подачу газу через регулятор тиску, для чого, відкривши перепускний вентиль запобіжно-запірного клапану, підняти його тарілку і зачепити гачки важелів, після цього провести пуск і налаштування регулятора тиску;

14. виконати налаштування запобіжно-запірного клапану, встановивши його молоток в робоче положення;

15. почергово розпалити інші пальники котла що пускається і приступити до пуску котлів другої черги.

Зупинка котельні на довгий період виконується у відповідності із спеціальною інструкцією з вимкненням всіх котлів, випусканням води і консервацією котельного обладнання. Газова система котельні вимикається в такій послідовності:

1. закрити всі вимикаючі пристрої перед котлами, за виключенням кранів продувочної лінії;

2. зачинити засувку перед входом в ГРУ і після неї поставити заглушку;

3. закрити вихідну засувку за регулятором і до межі викрутити ґвинт пилоту;

4. скинути важелі запобіжно- запірного клапану і закрити перепускний вентиль;

5. на кожній нитці обладнання закрити всі засувки і крани імпульсних ліній;

6. відкрити крани продувочної лінії.

Прилади автоматики регулювання і безпеки підлягають консервуванню із врахуванням їх специфічних особливостей, а найбільш чуттєві із них демонтують і зберігають в спеціальних приміщеннях. Консервація автоматики виконується тільки при зупинці котельні на капітальний ремонт, так як трудові витрати при цьому дуже великі і вимоги обов’язкової консервації на літній період обходиться дорого.