Стадія оцiнки та пiдготовки родовищ (покладiв) до розробки

Об’єктами проведення робiт на цiй стадiї є вiдкритi родовища (поклади).

Роботи виконуються у відповідності до проекту розвідувальних робіт, до якого додаються:

– оглядова карта;

– схема розташування розвідувальних свердловин на вихідній структурній основі;

– зведений нормальний геолого-геофізичний розріз площі;

– геологічні розрізи проектних розвідувальних свердловин;

– структурні карти, що відкоректовані за результатами пошукового буріння;

– схеми кореляції свердловин з виділенням маркуючих і продуктивних горизонтів;

– геологічні профільні розрізи;

– схеми обґрунтування положення водонафтового, газонафтового і газоводяного контактів.

Типовий комплекс робіт на стадії оцінки та підготовки родовищ (покладів) включає:

– буріння, випробування розвідувальних свердловин (а інколи і випереджувальних експлуатаційних) із застосуванням методів інтенсифікації припливів для вивчення видобувних можливостей покладів і ефективності застосування різних систем і технологій впливу на пласт;

– геофізичні дослідження свердловин;

– геохімічні, гідрогеологічні, гідродинамічні та інші види досліджень в процесі буріння й випробування свердловин;

– відбір керна, шламу, проб води, ВВ і їх лабораторне вивчення;

– детальну свердловинну і поверхневу (морську) сейсморозвідку;

– переінтерпретацію геолого-геофізичних матеріалів із врахуванням пробурених свердловин;

– дослідно-промислову розробку (ДПР) родовищ (в районах із розвинутим видобуванням і при наявності нафтогазопровідної системи або зовнішнього транспорту).

Обсяги робіт і види досліджень, а також методика їх проведення визначаються проектом, складеним відповідно до вимог нормативних документів, які регламентують розвідку, підрахунок запасів і проектування розробки родовищ нафти і газу, а для кожної свердловини – геолого-технічним нарядом.

Під час проведення робіт на стадії оцінки і підготовки родовищ (покладів) до розробки оперативно виконується підрахунок розвіданих запасів ВВ родовища. За даними цих досліджень визначається ступінь розвіданості родовища.

Після завершення робіт цієї стадії проводиться:

– геолого-економічна оцінка розвіданих запасів ВВ, а також супутніх компонентів, ГЕО-1, затвердження кондицій родовища (покладів) в ДКЗ України;

– систематизація геолого-геофізичних матеріалів, що необхідні для складання технологічної схеми (або проекту) розробки родовища (покладу) нафти й газу, а також для вибору методів підвищення коефіцієнтів вилучення.

Підсумковими документами стадії оцінки та підготовки родовищ (покладів) до розробки є:

– звіт з геолого-економічної оцінки запасів нафти, природного газу і конденсату та супутніх компонентів, який оформляється у вiдповiдностi з вимогами спецiальної iнструкцiї ДКЗ України;

– техніко-економічне обґрунтування кондицій родовища (покладів), рентабельного видобутку ВВ та супутніх у них корисних компонентів.

Звiт за результатами розвiдки повинен вмiщувати такi основнi графiчнi додатки:

– оглядову карту;

– початковi структурнi карти за даними польової геофiзики або структурного бурiння;

– пiдсумковi структурнi карти для кожного об’єкта розвiдки;

– геолого-геофiзичні розрiзи всiх свердловин;

– зведений нормальний геолого-геофiзичний розрiз;

– геологiчнi профiльні розрізи через пробурені свердловини;

– кореляцiйнi профiлi продуктивних пластiв;

– схеми випробування кожного пласта (горизонту);

– карти сумарної ефективної і нафтонасиченої (газонасиченої) товщин;

– пiдрахунковi плани з нанесенням положення пробурених свердловин.

У практиці проведення розвідувальних робіт на нафту і газ в цій стадії, звичайно, виділяється дві підстадії:

1) оцінка родовищ (попередня розвідка);

2) підготовка родовищ до розробки (детальна розвідка).

Попередня розвідка. Метою робiт на цій підстадiї є установлення основних характеристик родовищ для визначення їхньої промислової значущостi.

Для досягнення цiєї мети в процесi проведення попередньої розвідки вирiшуються такi основні питання:

– встановлюється фазовий стан вуглеводнів у покладах;

– вивчається фiзико-хiмiчний склад i властивостi нафт, газiв, конденсатiв в пластових i поверхневих умовах та визначаються їхні товарні властивості;

– встановлюються фiльтрацiйно-ємнiснi характеристики колекторiв;

– встановлюється тип покладiв (пластовий, масивний, склепiнний, лiтологiчний, стратиграфiчний, тектонiчно екранований тощо);

– визначаються ефективнi товщини пластiв;

– встановлюються коефiцiєнти продуктивностi свердловин;

– проводиться попередня геометризацiя покладiв;

– дається оцiнка запасiв за категорiями С₁ (приблизно 25–40 %) i С₂;

– видiляються базовi поклади i поверхи розвiдки;

– встановлюється промислова значущiсть вiдкритих покладiв i проводиться їхній подiл на промисловi i непромисловi;

– вибираються об’єкти для проведення дослiдно-промислової розробки.

За результатами робiт на підстадiї оцiнки родовищ проводиться:

– диференцiацiя родовищ (покладiв) на промисловi (кондицiйнi) i непромисловi (некондицiйнi);

– видiляються об’єкти i поверхи розвiдки для подальших детальних розвiдувальних робiт;

– обґрунтовується оптимальна методика цих робiт.

Детальна розвідка. Об’єктами проведення робiт на даній підстадії є нафтовi та газовi родовища (поклади), що мають промислове значення.

Метою підстадiї пiдготовки родовища до розробки є вивчення характеристик родовища (покладів) в мiрi, що забезпечує складання технологiчної схеми розробки родовища нафти або проекту дослiдно-промислової розробки родовища газу. Iншими словами, на цiй підстадiї проводиться детальна геометризацiя покладiв i уточнення комплексу параметрiв для пiдрахунку запасiв i проектування розробки (технологiчної схеми), а також визначення просторової мiнливостi геолого-промислових параметрiв по об’єктах (горизонтах) розробки.

Для досягнення цiєї мети вирiшуються такi питання:

– визначення положення флюїдоконтактiв (газ-нафта-вода);

– визначення дебiтiв нафти, газу, конденсату, рідини;

– встановлення пластового тиску, тиску насичення i коефiцiєнтiв продуктивностi свердловин;

– дослiдження гiдродинамiчного зв’язку покладiв ВВ iз законтурною областю;

– вивчення мiнливостi ємнiсно-фiльтрацiйних характеристик колекторiв за площею i розрiзом;

– вивчення мiнливостi фiзико-хiмiчних властивостей флюїдiв;

– встановлення характеристик, що визначають вибiр методiв впливу на поклад i привибiйну зону з метою пiдвищення коефiцiєнта вилучення нафти.

Необхiдний ступінь розвiданостi, що визначає рацiональнi межi проведення розвiдки, встановлюється чинною класифiкацiєю запасiв і ресурсів корисних копалин стосовно нафти i газу.

За результатами розвiдувальних робiт цiєї підстадiї з врахуванням даних ДПР проводяться:

– пiдрахунок геологiчних та видобувних запасiв вуглеводнів, а також супутніх компонентiв розвiданих i виявлених покладiв (продуктивних горизонтiв) за категорiями С₁ (звичайно 80 %) i С₂;

– захист запасiв в ДКЗ України;

– систематизацiя геолого-геофiзичних матерiалiв, необхiдних для складання технологiчної схеми розробки родовищ нафти i проекту дослiдно-промислової розробки родовищ газу, а також для вибору методiв пiдвищення коефiцiєнта вилучення.

Розгляд, затвердження запасiв i передача розвiданих родовищ нафтогазовидобувним пiдприємствам здiйснюється в установленому порядку.

13.2 Стадія дорозвідки родовищ (покладів)

Вивчення родовищ i покладiв продовжується i пiд час їхньої розробки шляхом:

– дорозвiдки покладiв, що розробляються;

– розвiдки другорядних горизонтiв, куполiв, блокiв, дiлянок родовища;

– переводу запасiв в бiльш високi категорiї, диференцiацiї їх стосовно методiв вилучення.

Об’єктами дорозвідки є недостатньо вивчені або пропущені горизонти.

У залежності від ступеня вивченості нафтогазоносності, родовища можуть проводитися пошуки нових покладів, які залягають нижче, або на куполах чи ділянках (блоках), що прилягають до родовища в межах ліцензійної ділянки.

Склад робіт аналогічний відповідним попереднім двом стадіям.

За результатами дорозвідки уточнюються розвідані запаси ВВ родовища в цілому, а також обсяги видобутку.

На багатопокладних родовищах в кiнцi розвiдки може бути широкий набiр рiзних категорiй запасiв в рiзних покладах, в тому числi значна частка запасiв категорiї С₂. Крiм того, iнформацiї, одержаної в процесi розбурювання покладiв за технологiчними схемами, часто буває недостатньо для обґрунтування переводу промислових запасiв iз низьких категорiй в бiльш високi i потрiбнi додатковi дослiдження керна, властивостей нафти, газу i т.ін. У таких випадках виникає потреба в дорозвiдцi родовищ. Метою дорозвiдки є уточнення уявлень про будову родовища, введеного в розробку, а також пiдготовка покладiв або частин покладiв, що намiчаються до введення в розробку в другу чергу.

Для успiшного проведення дорозвiдки необхiдно:

а) зiбрати iнформацiю про другоряднi поклади або дiлянки основних покладiв, не доведених до необхiдного ступеня вивченостi на розвiдувальному етапi;

б) оцiнити стан наявної i зiбрати додаткову iнформацiю про поклади, що розробляються, з метою перерахунку запасiв i переводу їх в бiльш високi категорiї.

При проведеннi дорозвiдки необхiдно враховувати такi додатковi методичнi положення.

Дорозвiдка покладiв в процесi розробки родовища являє собою вивчення покладiв за результатами бурiння в основному видобувних свердловин i меншою мiрою – додаткових розвiдувальних свердловин.

Розвiдувальне бурiння застосовується, насамперед, в тому випадку, коли площа нафтоносностi по цих горизонтах виявляється бiльше, нiж по основних, або у випадку виявлення нових покладiв (лiтологiчно або тектонiчно екранованих) за межами поля, висвiтленого ранiше пробуреними свердловинами.

На великих однопокладних родовищах, що вводяться в розробку частинами шляхом розрiзання, дорозвiдка є по сутi завершальним етапом розвiдки частин покладiв, якi вводяться в розробку в другу чергу. В цьому випадку параметри окремих частин покладiв потребують тiльки уточнення середнiх значень, одержаних для всього покладу на перших стадiях розвiдки. Таке положення полегшує досягнення заданих вимог до детальностi вивчення окремого об’єкта розробки. При вивченнi частин покладу свердловини розмiщаються на профiлях або рiвномiрною мережею в залежностi вiд попередньо встановленої закритостi будови пласта-колектора, його розчленованостi i мiнливостi.

На багатопокладних родовищах, уведених в розробку по базисних горизонтах, другоряднi горизонти тiльки частково вивчають за даними розвiдувальних свердловин, а переважно це роблять за даними свердловин, що бурять для розробки.

Методика дорозвiдки покладiв, що знаходяться вище i нижче базисних горизонтiв характеризується такими особливостями.

Для виявлення покладiв в частинах розрiзу вище основних об’єктiв, що розробляються, спочатку проводиться ревiзiя пробуреного фонду свердловин. Вона включає комплексний аналiз та iнтерпретацiю наявних матерiалiв всiх свердловин. В результатi у верхнiх горизонтах виявляються дiлянки iз сприятливими структурними умовами i перспективнi об’єкти для випробування.

Потiм в свердловинах, що буряться на базиснi об’єкти розробки в межах видiлених дiлянок, проводяться дослiдження колекторських властивостей i продуктивностi перспективних горизонтiв. На найбiльш перспективних дiлянках в кiнцевiй стадiї вивчення виявлених покладiв буряться оцiночнi свердловини з вiдбором керна, а iнодi поодинокi розвiдувальнi свердловини. Така методика забезпечує високi економiчнi показники пiдготовки запасiв верхнiх горизонтiв до розробки.

Для дорозвiдки покладiв, що знаходяться нижче базисних горизонтiв (до 300 м), iнодi використовуються свердловини iз верхнiх об’єктiв розробки, для чого деякi з них поглиблюються на декiлька сот метрiв. Окрiм того, використовуються розвiдувальнi свердловини, що бурились спецiально на нижнiй поверх. Всi свердловини iз верхнiх об’єктiв розробки i частина розвiдувальних свердловин пiсля виконання завдань iз розвiдки нижнiх горизонтiв повертаються на верхнi.

При наявностi потужного розрiзу осадових порiд, що перевищує технiчно освоєнi глибини, на площах можуть бути введенi в розробку поклади, приуроченi тiльки до частини розрiзу. Бiльш глибока частина розрiзу у випадку появи нових технiчних можливостей уводиться в розвiдку по сутi заново. В такому випадку методика дорозвiдки родовища принципово не вiдрiзняється вiд методики розвiдки на нових площах.